Рішення № 20385755, 09.06.2011, Приморський районний суд м. Маріуполя

                                                                      Справа № 2-797/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2011                                                                                           м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шишиліна О.Г.,

при секретарі Єлізаровій М.Г.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2І,

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до філії Закритого акціонерного товариства «Донецьктурист»туристичного комплексу «Турист», третя особа ОСОБА_5 про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ

В квітні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до філії ЗАТ «Донецьктурист»ТК «Турист»про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди 5000 грн. та судових витрат на правову допомогу 1500 грн. Посилається на те що з 04.01.2010р. його було прийнято на роботу до ЗАТ «Донецьктурист»ТК «Турист»на посаду інженера. 24.12.2010р. відповідачем він був звільнений, але повний розрахунок по виплаті заробітної плати проведено не було. В результаті неправомірних дій відповідача йому завдано моральну шкоду, яка виражається в погіршені психічного і фізичного стану здоров’я, яке ярко виражене в душевних стражданнях, погіршення сну, серцево-судинні захворювання з приводу несправедливого поводження до нього та порушення його законних прав і інтересів. Порушення його законних прав привели до моральних страждань, втраті життєвих моральних зв’язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, так як він є годувальцем в сім’ї. Моральну шкоду оцінює в сумі 5000 грн. В зв’язку з порушенням його прав вимушений був звернутися за правовою допомогою до адвоката на послуги якого витратив 1500 грн.

          До судового засідання позивач не з’явився надав суду заяву про розгляд справи при його відсутності.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позивача, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

          Третя особа ОСОБА_6 до судового засідання не з’явився надав суду заяву про розгляд справи при його відсутності.

Представники відповідача проти задоволення вимог позивача заперечували. Давали аналогічні друг з другом пояснення, пояснили що за час праці на посаді директора ОСОБА_6 маючи владні розпорядні функції по підприємству він не ефективно керував підприємством внаслідок чого створився брак коштів не виплачував зарплату ні працівникам ні собі. На момент звільнення позивача по підприємству виникла заборгованість по зарплаті, а також перед іншими обов’язковими платежами. Оскільки на момент звільнення заборгованість по заробітній платі складалася за кілька місяців то повний розрахунок провести з позивачем не можливо було через брак коштів на підприємстві. Вважають що у створеній заборгованості вини підприємства не має во всьому винен колишній директор ОСОБА_6.

          Суд вислухав сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку що позов підлягає частковому задоволенню.

          Так судом встановлено що, ОСОБА_4 наказом №1к від 04.01.2010р. прийнято на посаду інженера в філію ЗАТ «Донецьктурист»ТК «Турист»з 04.01.2010р. Позивач 24.12.2010р. був звільнений наказом №74к від 24.12.2010р. (а.с.26,27)

Відповідно до ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 зазначеного кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

          Судом встановлено що, спору між сторонами, щодо нарахованих сум заробітної плати не має. Повний розрахунок по нарахованій заробітній платі проведено 19.05.2011р. (а.с.55). Згідно довідки №91 від 31.05.2011р. середньоденна заробітна плата позивача становить 140,15 грн.(а.с.56). Відповідно до Постанови КМУ №100 від 08.02.1995р. «Порядок обчислення середньої заробітної плати»відповідачем надано розрахунок суми компенсації за просрочку розрахунку при звільненні №092 від 31.05.2011р. (а.с.55), проти якого позивач не заперечує, згідно якого сума складає 13594,55 грн.

          В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», роз’яснено що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,—наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи—по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

          Отже доводи відповідача на відсутність своєї вини про затримку розрахунку при звільненні ОСОБА_4 про відсутність коштів на підприємстві судом не беруться до уваги.

          Враховуючи що керівництвом філії ЗАТ «Донецьктурист»ТК «Турист» було порушено порядок повного розрахунку при звільнені ОСОБА_4, тому позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в розмирі 13594,55 грн. підлягає задоволенню.

          Що стосується стягнення в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. в цій частині суд відмовляє в задоволені виходячи з того що, п.4 роз’яснень ПВСУ № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»зазначено у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Позивачем по справі не надано жодного доказу на підтвердження моральних страждань.

Позивачем витрачено на правову допомогу 1500 грн. про що свідчить договір на надання правової допомоги №014 від 20.02.2011р. укладений між позивачем і адвокатом ОСОБА_7, да довідка №20 від 20.02.2011р. про сплату позивачем суми 1500 грн. (а.с.8,9). Згідно п.2 ч.3 ст.79, 84 ЦПК України витрати на правову допомогу є складовою судових витрат. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві—пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на правову допомогу затрачені позивачем підтверджено документально, то вони підлягають стягненню з відповідача частково пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1127 грн.

Керуючись ст.ст.12, 60, 79, 84, 88, 208, 209, 212 –215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 115,116 КЗпП України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до філії Закритого акціонерного товариства «Донецьктурист»туристичного комплексу «Турист»задовольнити частково.

Стягнути з філії Закритого акціонерного товариства «Донецьктурист»туристичного комплексу «Турист»(код 02648350) на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 13594гривень 55 копійки без урахування податків та інших обов’язкові платежів, які підлягають відрахуванню із заробітної плати, витрати на правову допомогу в сумі 1127 грн, а всього суму 14721,55 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з філії Закритого акціонерного товариства «Донецьктурист»туристичного комплексу «Турист»(код 02648350) в дохід держави судовий збір у розмірі 147 гривень 22 копійки (міський бюджет Приморського району м. Маріуполя, ЗКПО 34686694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055 код платежу 22090100) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (міський бюджет Приморського району м. Маріуполя, ЗКПО 34686694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31210259700055 код платежу22050001) у розмірі 92 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (міський бюджет Приморського району м. Маріуполя, ЗКПО 34686694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31210259700055 код платежу22050001) у розмірі 28 гривень.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя