Рішення № 20385718, 27.05.2011, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 2-811/11           

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 року місто Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі :

головуючого судді Шишиліна О.Г.,

при секретарі Матус Т.В.,

з участю прокурора Сліпченко Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

          У квітні 2011 року позивач в особі органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради звернувся до суду із позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього дитини, посилаючись на ухилення від виконання нею своїх батьківських обов’язків по утриманню і вихованню дитини протягом довготривалого часу. Відповідачка близько трьох років бродяжить разом з сіном, жебрачить, засобів для існування і утримання дитини та постійного місця проживання у неї немає. Дитина в школі не навчалася, не спостерігалася в дитячий поліклініці. 26 листопада 2010 року на прийомі в службі у справах дітей Феодосійської міської ради відповідачка написала заяву з проханням розглянути питання про позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3. Дитина була поміщена до КЗ «Міський дитячий будинок змішаного типу для дітей дошкільного і шкільного віку «Центр опіки», де знаходиться на теперішній час. Просили суд задовольнити заявлені вимоги, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав та стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини заробітної платні, але не менш 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 на користь державної установи, куди він влаштований до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності, підтримала заявлені вимоги в повному обсязі та надала пояснення аналогічні тим, що викладені у змісті позовної заяви.

          Прокурор Сліпченко Н.В. підтримав позов та вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав.

Відповідачка ОСОБА_2, позов визнала в повному обсязі та пояснила що постійного місця проживання вона не має, постійного заробітку не має, тимчасово працює в теплиці яка знаходиться в селі Широка балка, там же і ночує. Де знаходиться її дитина не знає, так як вимушена постійно вирішувати питання пов’язані з отриманням заробітку і проживанням. Від дня коли останній час бачила дитину коштів на утримання її не надавала. Так як вважає, що за дитиною піклується держава і в неї є все необхідне.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи встановив, що згідно свідоцтва про народження І-ФП № 040821, виданого Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_3 народився 20 липня 2002 року, актовий запис № 228 від 20 липня 2002 року. В графі батьки зазначено: батько –відповідач ОСОБА_4, мати –відповідачка ОСОБА_2 (а.с. 3).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія 1-ЖС № 193613, виданого Карло- Лібкнехтівською сільською радою Розівського району Запорізької області, актовий запис про реєстрацію смерті № 03 від 09 лютого 2009 року ОСОБА_4, який помер 08 лютого 2009 року, записаний батьком у свідоцтві про народження ОСОБА_3.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У відповідності до вимог ст. 164 ч. 1 п. 2 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дітей.

Верховний Суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»№ 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідачка своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Таким чином судовим розглядом встановлено відсутність батьківського піклування з боку відповідачки ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_5, про що свідчать зібрані по справі докази.

Відповідно до пояснень, викладених у заяві ОСОБА_2 вона відмовляється від своєї дитини ОСОБА_3 (а.с.6), що суд враховує при прийнятті рішення як визнання відповідачкою обставин ухилення від виконання батьківського обов’язку по відношенню до свого сина.

Крім того, відповідачка в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

За таких обставин, суд, враховуючи наявні і здобуті по справі докази в сукупності, вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов’язків та повинна бути позбавлена батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини, тому суд вважає за доцільне задовольнити позов в частині стягнення з відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини на користь державної установи, куди буде влаштовано дитину, що із врахуванням вимог ст. 182 СК України суд визначає до щомісячного стягнення з відповідачки по 1/4 частки зі всіх видів її доходів на утримання неповнолітнього сина.

З відповідачки слід стягнути судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 120 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду з позовом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 152, 164, 166, 167, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. 10, 60, 174, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради - задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь державної установи, куди буде влаштована дитина, на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 квітня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

                    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (міський бюджет Приморського району, ОКПО 34686694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055) в сумі 51 грн.

                    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (отримувач державний бюджет –Ворошиловський район м. Донецька, ОКПО 34686537, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31216259700004) в сумі 120 грн.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя