Рішення № 20385090, 27.12.2011, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

2-3863/11

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Кривошей Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма»в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма»про визнання кредитором та внесення змін до реєстру кредиторів, про припинення зобов’язань погашення суми, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма»в особі Донецької філії ТОВ КБ «Арма», в якому просить зобов’язати ліквідатора ТОВ КБ «Арма»визнати ОСОБА_1 кредитором ТОВ КБ «Арма»на загальну суму 32262,03 гривень та внести відповідні зміни до реєстру кредиторів ТОВ КБ «Арма», які полягають у виключені ПП «Зевс» з реєстру вимог кредиторів та включенню в реєстр вимог кредиторів ТОВ КБ «Арма»ОСОБА_1 на суму 32262,03 гривень, зобов’язати ліквідатора ТОВ КБ «Арма»припинити зобов’язання ОСОБА_1 на суму 81538,15 гривень перед ТОВ КБ «Арма», що виходять із споживчого кредиту №5/2/980-SL/99 від 18.09.2008р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що виходять з договору банківського рахунку №3.1-БР/15 від 19.02.2007р. та договору про відступлення права вимоги від 14.07.2010р. та рішення Київського районного суду м. Донецька від 17.07.2009р. у справі №2-2558/09, посилаючись на наступні обставини.

19.02.2007р. між ПП «Зевс»та ТОВ КБ «Арма»був укладений договір банківського рахунку №3.1-БР/15, відповідно до якого останній має заборгованість перед підприємством у сумі 32262,03 гривень. Заборгованість ТОВ КБ «Арма»перед ПП «Зевс»підтверджується випискою Донецької філії ТОВ КБ «Арма»від 26.02.2010р. за №529705. Також, вказана сума боргу визнана ліквідатором ТОВ КБ «Арма»і віднесена до вимог 7 (сьомої) чергу реєстру кредиторів.

14.07.2010р. між ОСОБА_1 та ПП «Зевс»був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги до ТОВ КБ «Арма» заборгованості у сумі 32262,03 гривень за договором банківського рахунку №3.1-БР/15 від 19.02.2007р. На виконання умов договору ОСОБА_1 внесла до каси ПП «Зевс»суму боргу ТОВ КБ «Арма»у розмірі 32262,03 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №12124 від 14.07.2010р.

15.07.2010р. Позивач направила на адресу ТОВ КБ «Арма»рекомендований лист з доказами набуття нею прав кредитора за договором банківського рахунку №3.1-БР/15 від 19.02.2007р. у сумі 32262,03 гривень.

Однак, Відповідач листом №2596 від 27.07.2010р. відмовив ОСОБА_1 у визнанні її кредитором банку у сумі 32262,03 гривень, посилаючись на вимоги п.9.4 глави 9 розділу 6 Постанови Правління Національного банку України №369 від 28.08.2001р. «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»відповідно до якого ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження Національним банком України змін до реєстру вимог не частіше ніж раз на квартал, зокрема, на підставі рішення суду.

Окрім цього, Позивач зазначає, що Відповідач має перед ним заборгованість у загальній сумі 58689,66 гривень, яка складається з суми у розмірі 56689,66 гривень, що становить середній заробіток за час вимушеного прогулу та суми у розмірі 2000,00 гривень, що становить моральну шкоду.

Вказана заборгованість ТОВ КБ «Арма»перед ОСОБА_1 визнана рішенням Київського районного суду м. Донецька від 17.07.2009р. у справі №2-2558/09 та підтверджена рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2009р. у справі №22-7508/2009.

Разом з цим, 27.07.2011р. заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька у справі №2-2317/11 з ТОВ КБ «Арма»на користь ОСОБА_1 було стягнуто сплачені нею проценти за договором №5/2/980-SL/99 від 18.09.2008р. у сумі 7160,14 гривень. Крім цього, вказаним рішенням з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ТОВ КБ «Арма»суму несплаченого нею кредиту за договором №5/2/980-SL/99 від 18.09.2008р. у розмірі 81538,15 гривень.

Оскільки борг ТОВ КБ «Арма»перед ОСОБА_1 становить 98231,83 гривень, а борг останньої перед ТОВ КБ «Арма»дорівнює 81538,15 гривень, Позивач в порядку ст.601 Цивільного кодексу України направив Відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму у розмірі 81538,00 гривень, яку останній залишив без задоволення.

Позивач просив зобов’язати ліквідатора ТОВ КБ «Арма»визнати ОСОБА_1 кредитором ТОВ КБ «Арма»на загальну суму 32262,03 гривень та внести відповідні зміни до реєстру кредиторів ТОВ КБ «Арма», які полягають у виключені ПП «Зевс»з реєстру вимог кредиторів та включенню в реєстр вимог кредиторів ТОВ КБ «Арма»ОСОБА_1 на суму 32262,03 гривень.

Позивач просив зобов’язати ліквідатора ТОВ КБ «Арма»припинити зобов’язання ОСОБА_1 на суму 81538,15 гривень перед ТОВ КБ «Арма», що виходять із споживчого кредиту №5/2/980-SL/99 від 18.09.2008р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що виходять з договору банківського рахунку №3.1-БР/15 від 19.02.2007р. та договору про відступлення права вимоги від 14.07.2010р. та рішення Київського районного суду м. Донецька від 17.07.2009р. у справі №2-2558/09, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позивач та представник позивача в судове засідання 27.12.2011 року не з’явилися, від позивача надійшла заява про розгляд справи їх відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

В судове засідання 27.12.2011 року представник відповідача не з’явився. Направив суду письмові заперечення проти позову, просив провести судове засідання без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Судом встановлено, що 19.02.2007р. між ПП «Зевс»та ТОВ КБ «Арма»було укладено договір банківського рахунку №3.1-БР/15, відповідно до якого останній має заборгованість перед підприємством у розмірі 32262,03 гривень. Заборгованість ТОВ КБ «Арма»перед ПП «Зевс»підтверджується випискою Донецької філії ТОВ КБ «Арма»від 26.02.2010р. за №529705.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність»ліквідатор складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України.

Так, ТОВ КБ «Арма»були акцептовані (визнані) вимоги ПП «Зевс»у сумі 32262,03 гривень, які виникли з договору банківського рахунку №3.1-БР/15 та віднесені до 7 (сьомої) черги реєстру кредиторів, що підтверджується листом ліквідатора ТОВ КБ «Арма»№203 від 23.02.2011р.

14.07.2010р. між фізичною особою ОСОБА_1 та юридичною особою Приватним підприємством «Зевс»був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги до ТОВ КБ «Арма»заборгованості у сумі 32262,03 гривень за договором банківського рахунку №3.1-БР/15 від 19.02.2007р.

Форма договору відступлення права вимоги від 14.07.2010р., укладеного між ПП «Зевс»та ОСОБА_1, відповідає вимогам встановленим статтею 513 Цивільного кодексу України, яка регулює форму правочину щодо заміни кредитора у зобов’язанні.

На виконання умов договору від 14.07.2010р. ОСОБА_1 внесла до каси ПП «Зевс»суму боргу ТОВ КБ «Арма»у розмірі 32262,03 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №12124 від 14.07.2010р.

Повідомленням від 15.07.2010р. Позивач сповістив ТОВ КБ «Арма»про прийняття відступленого права вимоги та заміну кредитора у зобов’язанні.

Відповідач листом №2596 від 27.07.2010р. відмовив ОСОБА_1 у визнанні її кредитором банку у сумі 32262,03 гривень, посилаючись на вимоги п.9.4 глави 9 розділу 6 Постанови Правління Національного банку України №369 від 28.08.2001р. «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»відповідно до якого ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження Національним банком України змін до реєстру вимог не частіше ніж раз на квартал, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п. 1. ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

Відповідно до п. 7.3. глави 7 розділу VI «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»ліквідатор зобов'язаний, зокрема, скласти проміжний ліквідаційний баланс і перелік (реєстр) вимог кредиторів після розгляду вимог кредиторів.

Відповідно до п. 7.4. глави 7 розділу VI цього ж положення ліквідатор має право подавати клопотання Національному банку щодо внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів у порядку, установленому цим Положенням.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що факт заміни кредитора в зобов’язані доведений, вимоги первісного кредитора ліквідатором ТОВ КБ «Арма»визнані та включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ КБ «Арма», вимоги Позивача в частині зобов’язання ліквідатора визнати ОСОБА_1 кредитором ТОВ КБ «Арма»у сумі 32262,03 гривень та виключити ПП «Зевс»з числа кредиторів ТОВ КБ «Арма»обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно пункту 4 частини 2 статті 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність»ліквідатором ТОВ КБ «Арма»акцептовані вимоги ОСОБА_1 в загальній сумі 58689,66 гривень та включені до реєстру кредиторів. Вказана сума боргу стягнута з Відповідача на користь Позивача рішенням Київського районного суду м. Донецька від 17.07.2009р. у справі №2-2558/09 і складається з 56689,66 гривень, що становить середній заробіток за час вимушеного прогулу, яка віднесена до 2 черги реєстру вимог кредиторів, та суми у розмірі 2000,00 гривень, що віднесена до 7 черги реєстру вимог кредиторів.

Крім того, як вже було зазначено вище Позивач прийняла на себе за договором відступлення права вимоги від 17.07.2010р. заборгованість Відповідача перед третьою особою у сумі 32262,03 гривень.

Також, заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.07.2011р. у справі №2-2317/11 з ТОВ КБ «Арма»на користь ОСОБА_1 було стягнуто сплачені нею проценти у сумі 7160,14 гривень, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 гривень, що разом становить 7280,14 гривень.

Таким чином, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 98231,83 гривень.

Натомість, тим же заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.07.2011р. у справі №2-2317/11 була встановлена заборгованість Позивач перед Відповідачем у сумі 81538,15 гривень, що виникла з договору про надання споживчого кредиту №5/2/980-SL/99 від 18.09.2008р., який зазначеним рішенням був визнаний недійсним.

За змістом частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

15.07.2010р. Позивач направила на адресу ТОВ КБ «Арма»рекомендований лист з доказами набуття нею прав кредитора за договором банківського рахунку №3.1-БР/15 від 19.02.2007р. у сумі 32262,03 гривень.

У відповідь листом №2594 від 26.07.2010р. Відповідач повідомив Позивача про те, що діючи в межах чинного законодавства, банк не має правових підстав здійснити взаємозалік зустрічних вимог.

23.11.2010р. Позивач направив Відповідачу заяву від 18.11.2010 року про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 81538,15 гривень, яку останній залишив без задоволення.

Суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо припинення зобов’язання на суму 81538,15 гривень підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч.2 ст. 601 ЦК України).

У відповідності до ст. 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов’язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов’язанні є кредитор у другому).

При зарахуванні зустрічних однорідних вимог, можливо часткове зарахування, коли одне зобов’язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов’язання. В такому випадку зобов’язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

А тому, суд приходить до висновку про те, що вимога Відповідача до Позивача у сумі 81538,15 гривень (встановлена заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.07.2011р. у справі №2-2317/11) та вимога Позивача до Відповідача в розмірі 98231,83 гривень за своєю правовою природою випливає з грошових зобов’язань між сторонами та є такими, строки виконання яких настали.

Оскільки, за своєю правовою природою припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду.

У відповідності до положень ст. 92 Закону України «Про банки та банківську діяльність»передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банку;

- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з законодавством;

- має право відчужувати активи та/або зобов’язання банку.

Закон України «Про банки і банківську діяльність»не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії процедури ліквідації.

На спростування вищевказаних норм матеріального права Відповідачем не надано доказів оскарження дійсності вчиненого позивачем одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та визнання їх недійсними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява позивача від 18.11.2010р. про зарахування зустрічних однорідних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства, отже зобов’язання Позивача перед Відповідачем за договором про надання споживчого кредиту №5/2/980-SL/99 від 18.09.2008р. є припиненими повністю, а зобов’язання Відповідача до Позивача є припиненими частково через їх зменшення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 81538,15 гривень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах матеріального права та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 909,48 гривень, сплачені в якості судового збору та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст. ст. 509, 512, 514, 526 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 3, 5, 60, 88, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма»задовольнити повністю.

Зобов’язати ліквідатора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «АРМА»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41а, код ЄДРПОУ 26379729) визнати ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) кредитором ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «АРМА» на суму 32262,03 (тридцять дві тисячі двісті шістдесят дві) гривень 03 коп. та внести зміни до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «АРМА», які полягають у виключені Приватного Підприємства «Зевс»(ЄДРПОУ 31578034) з реєстру кредиторів та включенню в реєстр кредиторів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «АРМА»ОСОБА_1.

Зобов’язати ліквідатора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «АРМА»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41а, код ЄДРПОУ 26379729) здійснити взаємозалік зустрічних однорідних вимог з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) в розмірі 81538,15 (вісімдесят одна тисяча п’ятсот тридцять вісім) гривень 15 коп.

Зобов’язати ліквідатора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «АРМА»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41а, код ЄДРПОУ 26379729) внести зміни до реєстру кредиторів, а саме, зменшити кредиторську вимогу ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) на суму в розмірі 81538,15 (вісімдесят одна тисяча п’ятсот тридцять вісім) гривень 15 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «АРМА»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41а, код ЄДРПОУ 26379729) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) 909,48 (дев’ятсот дев’ять) гривень 48 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька В.П. Цукуров