Рішення № 20381930, 09.12.2011, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2-267/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пантилус О.П.,

при секретарі Гажевій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду в смт. Приазовське Запорізької області цивільну справу за позовами: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування”; ОСОБА_3 до ОСОБА_2 і приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування”; ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньої транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася з позовною заявою, в якій зазначає, що постановою Приазовського районного суду Запорізької області від 05.08.2011 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності по ч. 2 ст. 286 КК України, а кримінальну справу закрито на підставі пунктів “в” і “г” ст.1, ст.ст.6,8 Закону України “Про амністію в 2011 році”. При розгляді кримінальної справи судом встановлено, що 12.08.2010 року вона була пасажиром автомобіля Lifaп 520, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням її чоловіка ОСОБА_5 Близько 10 години 30 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода з вини водія автомобіля ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_2 —ОСОБА_2, який перевищив допустиму швидкість руху та не справився з керуванням і допустив зіткнення з їхнім автомобілем. В результаті дорожньої транспортної пригоди (далі ДТП) її чоловік ОСОБА_5 був смертельно травмований і в той же день помер, а вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з якими перебувала на лікуванні. Від скоєної ДТП автомобіль Lifaп 520, належний позивачу та померлому ОСОБА_5 на праві сумісної власності подружжя, був значно пошкоджений та сума завданої шкоди становить 58780,5 грн. З урахуванням суми відшкодованої їй страховою компанією “Провідна” - 49442,36 грн., просить стягнути із відповідача приватного акціонерного товариства (далі ПАТ) “ПРОСТО-страхування” різницю 9338,14 грн. на підставі ст.ст. 28,29,30 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі Закон). Крім того, нею на поховання чоловіка затрачено 6197,7 грн., на її особисте лікування —835,73 грн., які також просить стягнути із зазначеного відповідача відповідно до вимог статей 23,24,27 Закону.

В 150000,00 гривень позивач оцінила отриману нею моральну шкоду у зв'язку:

-по-перше, із трагічною смертю чоловіка, з яким вони прожили 36 років, що викликало в неї великі душевні страждання у зв'язку з утратою рідної людини та тепер, в не молодому віці вона позбавлена підтримки і турботи чоловіка, повинна проживати одна. Смерть чоловіка змушує її поміняти роками складений життєвий, устрій, звички, круг друзів, що доставляє їй додаткові душевні страждання і моральні переживання;

-по-друге, із отриманими нею тілесними ушкодженнями, які самі по собі доставляли їй значні фізичні і душевні страждання в момент їх спричинення та на протязі лікування, яке вона продовжує і в цей час, а також внаслідок ДТП порушений її сон, з'явилися сильні головні болі та її не покидає почуття тривоги;

-по-третє, із знищення автомобіля Lifaп 520, який належав їй та померлому чоловікові на праві сумісної власності, що також спричинило певні моральні страждання.

Тому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 231, 232, том 1) просить стягнути із ПАТ “ПРОСТО-страхування” на відшкодування моральної шкоди 2500,00 грн., а на відшкодування матеріальних збитків 16371,57 грн., із ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 147500,00 гривень. З відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ “ПРОСТО-страхування” позивач просить стягнути витрати, пов'язані з наданням правової допомоги адвоката в сумі 8000,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позов пред'явив також ОСОБА_3 - син померлого ОСОБА_5 і просить на відшкодування отриманої ним моральної шкоди, яку оцінює в 50000,00 грн. стягнути із ПАТ “ПРОСТО-страхування” та із ОСОБА_2 50000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в результаті смерті батька при зазначених вище обставинах він отримав душевні біль та страждання, так як він тепер позбавлений душевно близьких та дружніх стосунків, які були з батьком і відчуває самотність. Тілесні ушкодження, що отримала його мати під час ДТП також спричинили йому душевні страждання і переживання за її стан здоров'я в майбутнього. У зв'язку зі смертю батька, піклування про матір полягає на нього, що потребує додаткових душевних та фізичних сил.

За зустрічним позовом ОСОБА_2, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.201-203, том 1), просить стягнути із ОСОБА_1 - спадкоємиці ОСОБА_5 та із ПАТ “Страхова компанія “ПРОВІДНА” матеріальну шкоду в розмірі 57813,31 грн. (за лікування і відновлювальний ремонт автомобіля), 400,00 грн. - витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження, 8000,00 грн. - витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги; а також, стягнути із ПАТ “Страхова компанія “ПРОВІДНА” моральну шкоду в розмірі передбаченої суми страхового відшкодування - 2550 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що вказана вище дорожньо транспортна пригода сталася також з вини померлого ОСОБА_5, відносно якого на досудовому слідстві кримінальна справа закрита на підставі п.8 ст. 6 КПК України. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 23.09.2010 року встановлено, що водій ОСОБА_5 порушив пункти 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з ДТП. Саме водій ОСОБА_5 створив небезпечну дорожню ситуацію. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 також були спричинені тілесні ушкодження і на лікування ним витрачено 19217, 31 грн., що підтверджується наданими чеками та квитанціями. Внаслідок ДТП йому спричинена матеріальна шкода пошкодженням автомобіля ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно акту автотоварознавчого дослідження № 342/д від 14.10.2010 року в сумі 38601 грн. Скоєним ДТП йому також завдана моральна шкода у вигляді отриманих тілесних ушкоджень, фізичного болю, сильних стресу, психічних і душевних потрясінь, порушення звичайного укладу життя.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 підтримали заявлені позивачем вимоги за обставинами, викладеними в позовній заяві і просять стягнути на відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_2. Д.С. 147500 грн., із страхової компанії “ПРОСТО” - 2550 грн.; на відшкодування матеріальної шкоди —із страхової компанії 16371,57 грн. Окрім того, представник ОСОБА_6 пояснив, що позовні вимоги ОСОБА_2 вони не визнають, так як під час ДТП водій ОСОБА_7, згідно матеріалів кримінальної справи, тілесних ушкоджень не отримав, тілесні ушкодження отримала його дружина ОСОБА_8 В судовому засіданні ОСОБА_2 не надав доказів, які б підтверджували, що лікування він проходив у зв'язку із отриманими в результаті ДТП тілесними ушкодженнями або іншою шкодою здоров'ю. Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення вартості відновлювального ремонту належного йому автомобіля в сумі 38601,00 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню зі страхової компанії “Провідна” в межах ліміту відповідальності, передбаченого договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_5 та в межах його вини в скоєній ДТП, тобто не більше 30 %. Заявлена ОСОБА_2 моральна шкода від отриманих ним тілесних ушкоджень не підлягає стягненню, так як спадкоємець ОСОБА_4, відповідно до вимог закону не відповідає за моральну шкоду. Враховуючи те, що ОСОБА_2 тілесні ушкодження внаслідок ДТП не спричинені, то моральна шкода не підлягає стягненню і з страхової компанії.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 підтримали заявлені позивачем вимоги за обставинами, викладеними в позовній заяві.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги за обставинами, викладеними в позовній заяві ОСОБА_2 та не визнає позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_3, так як вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєній ДТП складає не більше 10 відсотків, а ОСОБА_5 - 90 %. Тому, заявлена позивачами сума моральної та матеріальної шкоди підлягає стягненню, з урахуванням вини ОСОБА_2 та ліміту цивільної відповідальності, встановленого договором між страховою кампанією, із приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування”.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування”, який належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув по невідомій суду причині та в минуле судове засідання надіслав заперечення до позову (а.с.79-82, том 1), згідно яких страхова компанія визнає вищезазначену подію страховою, але вважає, що страхова компанія (далі СК) “Провідна” в повному обсязі виконала взяті на себе зобов'язання по сплаті страхового відшкодування за пошкодження автомобіля позивачу, тому вимоги в цій частині до АТ “ПРОСТО-страхування” не визнає, але готова провести виплату страхового відшкодування за документально підтверджені витрати позивача ОСОБА_1 на лікування —284,98 грн., відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, що становить 5637,70 грн. та моральну шкоду в розмірі, передбаченому ст. 22 Закону, тобто 2550 грн. на одного потерпілого. Обґрунтовуючи, визнання позовних вимог саме в цій частині, в резулятивній частині відзиву на позов (а.с.81, том 1) з невідомих підстав автором зазначається, що ПАТ “ПРОСТО-страхування” визнає вимоги позивача про виплату матеріальних збитків за пошкодження автомобіля позивача в сумі 5334,7 грн., матеріальні збитки, пов'язані з лікуванням позивача в сумі 951,69 грн.

Представник відповідача ПАТ “СК “Провідна”, який належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, згідно повідомлення факсограмою, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони, оповіщеної у встановленому порядку про час та місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи те, що зазначений відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки 21.11.2011 року (а.с.224, 226, том 1), суд не визнає поважною причину неявки в судове засідання представника СК “Провідна”, враховуючи вимоги ст. 157 ЦПК України, вважаючи за необхідне розглядати справу.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Із досліджених судом матеріалів кримінальної справи № 1-19/11р. щодо звинувачення ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України судом встановлено, що 12 серпня 2010 року водій ОСОБА_2С, керував автомобілем НОМЕР_3, який належить йому на праві особистої власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА № 467226 від 20.04.2010 року, рухався по проїжджій частині автодороги Одесса-Новоазовск в Приазовському районі Запорізької області, в західному напрямі з боку м. Приморска у напрямі пгт. Приазовського зі швидкістю не менше чим 111,2 км/год, чим перевищив максимальну дозволену швидкість руху.

В цей же час на 493 км + 21 м водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем Lifaп 520, реєстраційний номер АР4678В1, який належить йому на праві особистої власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АРС № 104717 від 08.10.2008 року, перед початком руху і зміною напряму руху не переконався у безпеці, маючи в розпорядженні технічну можливість запобігти зіткненню, розпочав рух з правого узбіччя, виконуючи розворот, перетинаючи смугу руху автомобіля ВАЗ-211040 і створюючи небезпеку для руху водієві ОСОБА_2

Водій ОСОБА_2С, своєчасно виявивши небезпеку для руху, якою для нього став автомобіль Lifaп 520, і маючи в розпорядженні технічну можливість запобігти з ним зіткненню, застосував гальмування і поворот вліво у напрямі зустрічної смуги руху, проте уникнути зіткнення не зміг із-за допущеного ним перевищення максимальної швидкості руху.

Внаслідок порушень Правил дорожнього руху України, допущених водіями ОСОБА_5 і ОСОБА_2 сталося зіткнення автомобілів Lifaп 520 і ВАЗ-211040.

В результаті дорожньої транспортної події водій автомобіля Lifaп 520 ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер в Приазовській ЦРЛ, пасажирові автомобіля ВАЗ-211040 ОСОБА_8 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, пасажирові автомобіля Lifaп 520 ОСОБА_1 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У діях водія ОСОБА_2, згідно висновку судової комплексної автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи № 98/10 від 23.09.2010 року (а.с.8-23, том 2), є порушення п.п. 12.6, 12.9, 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: 12,6. "Поза населеними пунктами на усіх дорогах і на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух зі швидкістю: г') іншим транспортним засобам: на автомагістралях - не більше 130 км/год, на дорогах для автомобілів - не більше 110 км/год, на інших порогах - не більше 90 км/год"; 12.9. "Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, вказану в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлений розпізнавальний знак відповідно до підпункту " і" пункту 30.3 справжніх Правил"; "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яка водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди".

Порушення пунктів 12.6 і 12.9 Правил дорожнього руху України, допущене водієм ОСОБА_2, полягає в прямому причинному зв'язку з дорожньою транспортною подією і наслідками, що настали.

Згідно висновку зазначеної експертизи у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля Lifaп 520 ОСОБА_5 створив небезпечну дорожню ситуацію, він мав в розпорядженні технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів за умови виконання ним п.10.1 Правил дорожнього руху України. Дії цього водія в даній дорожній ситуації не відповідають вимогам пунктів 10.1, 10.4 Правил. Невиконання ОСОБА_5 вимог п.10.1 Правил знаходиться в причинному зв'язку з подією цієї дорожньої транспортної події

Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 430 від 13.08.2010 року, причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита тупа травма голови і тулуба з ушкодженням внутрішніх органів і множинними переломами кісток скелета що ускладнилася травматичним шоком. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, як небезпечні для життя і такі, що спричинили смерть, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком судової медичної експертизи № 873 від 02.11.2010 року, у ОСОБА_8 були тілесні ушкодження: дрібні поверхневі лінійні рани особи і передньої поверхні шиї, що не піддавалися хірургічному лікуванню і що зажили з утворенням рубців, які відносяться до незгладимих, кваліфікують як тяжкі, за ознакою незгладимого спотворювання обличчя.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 2411 від 18.10.2010 року, у ОСОБА_1 були тілесні ушкодження: закритий перелом 7 ребер ліворуч по пахвовій лінії; закриті переломи лонної і сідничної кісток тазу ліворуч без зміщення кісткових фрагментів, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, не небезпечні для життя, але що спричинили тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня, а також забиття і садна м'яких тканин, нижніх і верхніх кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

На досудовому слідстві 10.12.2010 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 на підставі п.8 ст.6 КПК України, у зв'язку зі смертю особи (а.с.95-96, том1). Зазначене рішення ніким не оскаржувалося і не скасовувалося.

Постановою Приазовського районного суду Запорізької області від 05.08.2011 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності по ч. 2 ст. 286 КК України, а кримінальну справу закрито на підставі пунктів “в” і “г” ст.1, ст.ст.6,8 Закону України “Про амністію в 2011 році”, яка набрала законної сили (а.с.5-8).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до ст. 1188 ЦК України відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

При цьому чинним законодавством не передбачений спосіб визначення ступеню вини сторін. Суд вважає за необхідне в даному випадку керуватися процентним співвідношенням при визначенні ступеню вини. Враховуючи, що зіткнення транспортних засобів відбулося в результаті змішаної вини сторін, виходячи із об'єму зазначених вище порушень Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з подією цієї дорожньої транспортної події, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП становить 70 %, а ОСОБА_10 - 30 %.

Відповідно до Поліса № ВВ/6559796 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, між ПАТ “СК “Провідна” та водієм ОСОБА_5 укладений відповідний договір, згідно якого в разі настання страхового випадку, яким є в даному випадку розглядаюча дорожня транспортна пригода, ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) становить 51000 грн., а за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) - 25500 грн. (а.с.153, том 1).

Відповідно до Поліса № ВВ/6692564 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, між ЗАТ “ПРОСТО-страхування” та водієм ОСОБА_2 укладений відповідний договір, згідно якого в разі настання страхового випадку, яким є в даному випадку розглядаюча дорожня транспортна пригода, ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) становить 51000 грн., а за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) - 25500 грн. (а.с.26 том 2).

Згідно вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Порядок здійснення страхових виплат регулюється Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

З урахуванням зазначених вимог закону, суд дійшов висновку, що внаслідок зазначеної ДТП завдана наступна шкода, яка підлягає стягненню.

А саме, ОСОБА_1 - спадкоємиці після померлого ОСОБА_5 матеріальна шкода:

–          внаслідок пошкодження автомобіля Lifaп 520, згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого ушкодженням транспортного засобу № В2010/244 (а.с.19-30, том 1) сума завданої шкоди становить 58780,5 грн.. Страховою компанією “Провідна” за договором страхування майна ОСОБА_1, що підтверджується поясненням позивача та квитанцією про отримання платежу (а.с.32, том1) відшкодовано 49442,36 грн., різниця у вартості становить 9338,14 грн. Відповідно до звіту № Н 2011/049 про оцінку транспортного засобу від 03.02.2011 року (а.с.178, 179, том1) із спадкової справи після померлого ОСОБА_5, утилізаційна вартість автомобіля Lifaп 520 на момент смерті власника на 12.08.2010 року становить 11099,62 грн. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.2011 року (а.с.190, том 1) ОСОБА_4 прийняла спадщину, яка складається із автомобіля Lifaп 520 вартістю 11099,62 грн. Тобто, зазначена вартість перевищує 9338,14 грн., тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню;

–          ОСОБА_1 на поховання чоловіка ОСОБА_11 затрачено 6197,70 грн., що підтверджується рахунками серії 2-64-А-15 №№ 114542 —114546 від 14.08.2010 року та документом про реалізацію ФОП ОСОБА_12 костюма, сорочки та краватки (а.с.11-15, 31, том 1), всього на суму 6197,60 грн. Враховуючи вимоги статей 23, 27 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” зазначена сума шкоди є в межах ліміту відповідальності страховика та підлягає стягненню із відповідача ПАТ “Просто-страхування”;

–          внаслідок ДТП на лікування потерпілої ОСОБА_1 (на покупку медикаментів та доставку до медичного закладу) нею витрачено 835,73 грн., що підтверджується квитанціями і чеками аптек та чеками ТД “Запоріжжя-нафтопродукт” (а.с.16-18, том 1), всього на зазначену суму. Враховуючи вимоги статей 23, 24 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” зазначена сума шкоди є в межах ліміту відповідальності страховика та підлягає стягненню із відповідача ПАТ “Просто-страхування”;

Таким чином, всього підлягає стягненню із відповідача ПАТ “Просто-страхування”на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди сума 7032, 73 грн.

Згідно вимог статей 23, 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діяннями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і яка полягає, в тому числі, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі зазначених вимог закону, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про відшкодування їй моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 150000 грн., є обґрунтованими в розмірі 100000 гривень, так як вона зазнала фізичного болю та великих душевних страждань: внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня; внаслідок загибелі рідної людини —чоловіка ОСОБА_5 та пошкодження автомобіля Lifaп 520, реєстраційний номер АР4678В1, який належав її чоловікові та їй на праві сумісної власності, так як придбаний був у шлюбі. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями самої позивачки, її сина —ОСОБА_3, який зазначив, що дійсно ОСОБА_4 у зв'язку з цією дорожньою транспортною пригодою зазнала фізичного болю від отриманих травм, великих душевних страждань у зв'язку з лікуванням та смертю чоловіка і до цього часу в неї не відновився душевний спокій, а також дослідженими в судовому засіданні зазначеними вище письмовими доказами: висновком експерта № 2411 від 02.12.2010 року про отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження внаслідок зіткнення транспортних засобів (а.с.4-7, том 2); виписним епікризом, згідно якого ОСОБА_4 знаходилася на лікуванні з 13.08.2010 року по 17.09.2010 року (а.с.32, том 2), довідкою про придбання ліків (а.с.33, том 2).

Згідно положень ст. 22.3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в межах встановленого ліміту відшкодування, підлягає стягненню із відповідача ПАТ “Просто-страхування” на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 від отриманих нею тілесних ушкоджень та утрати чоловіка - 2550 гривень; різниця між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, з урахуванням ступені (70%) вини ОСОБА_2 підлягає стягненню із останнього в розмірі 70000 грн. - 2550 грн. = 67450 грн.

Вимоги позивача ОСОБА_3 про відшкодування йому моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 50000 грн., є обґрунтованими в розмірі 40000 гривень, так як він зазнав великих душевних страждань: внаслідок отриманих його матір'ю тілесних ушкоджень та загибелі рідної людини —батька ОСОБА_5 Ці обставини підтверджуються поясненнями самого позивача та його матері —ОСОБА_1, а також дослідженими в судовому засіданні зазначеними вище письмовими доказами: висновком експерта № 2411 від 02.12.2010 року про отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження внаслідок зіткнення транспортних засобів (а.с.4-7, том 2); виписним епікризом, згідно якого ОСОБА_4 знаходилася на лікуванні з 13.08.2010 року по 17.09.2010 року (а.с.32, том 2), висновком судової медичної експертизи № 430 від 13.08.2010 року, згідно якої причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита тупа травма голови і тулуба з ушкодженням внутрішніх органів і множинними переломами кісток скелета що ускладнилася травматичним шоком. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, як небезпечні для життя і такі, що спричинили смерть, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які він отримав, внаслідок зіткнення зазначених вище транспортних засобів, згідно постанови суду у справі № 1-19/2011 від 05.08.2011 року (а.с.5-8)

На підставі ст.ст. 1168, 1188 ЦК України, з урахуванням ступені (70%) вини ОСОБА_2 у зазначеній події підлягає стягненню із останнього на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 28000 грн.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про стягнення на його користь матеріальної шкоди 19217,31 грн. у вигляді затрат на лікування, так як ним не надані докази того, що він лікувався внаслідок травм, отриманих в даній транспортній пригоді та став інвалідом саме внаслідок розглядаючого випадку зіткнення транспортних засобів.

Так, із матеріалів кримінальної справи та постанови суду, винесеної за результатами розгляду справи, не встановлено, що ОСОБА_2 отримав будь які тілесні ушкодження.

З тих же підстав не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_2 про стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 25000 грн., яку, як він зазначає, йому завдано внаслідок отриманих ним тілесних ушкоджень, фізичного болю та 2 групи інвалідності.

В той же час позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” про стягнення матеріальної шкоди в сумі 38601,00 грн. - відновлювального ремонту, належного йому автомобіля, підлягає частковому задоволенню з урахуванням ступені (30%) вини водія ОСОБА_13 у зазначеній події, згідно положень ст. 22.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в межах встановленого ліміту відшкодування, і підлягає стягненню із відповідача ПАТ “Просто-страхування” 11580,30 грн.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування йому витрат, пов'язаних із проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 400 грн., так як цим позивачем не надані належні докази на підтвердження зазначених витрат. А саме, до зустрічної позовної заяви додана копія квитанції № 342/Д від 11.10.2010 року (а.с.97,том1) про сплату 500 грн., (а не 400грн., як зазначає позивач) за експертну оцінку автомобіля НОМЕР_4, яка всупереч вимог п.3.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України № 72 від 19.02.2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за № 237/5428, не містить підпису головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником та печатки.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 та ПАТ “ПРОСТО-страхування” витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги адвоката в сумі 8000 грн. пропорційно задоволеним позовними вимогам, а також вимоги ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 та ПАТ “Страхова компанія “ПРОВІДНА” витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги в розмірі 8000 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 12, 56, 84, 88 ЦПК України витрати на правову допомогу - це витрати сторін, які вони несуть у зв'язку із оплатою допомоги фахівця у галузі права і за законом має право надання правової допомоги. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх вимог позивачі не надали договори про надання такої правової допомоги, які б містили дані про вид правової допомоги, що надається, розмір та порядок її оплати.

Окрім того, щодо оплати послуг представника потерпілої ОСОБА_1 у кримінальній справі слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 91 КПК України до судових витрат у кримінальному судочинстві не відносяться витрати на послуги адвоката —представника потерпілої (цивільного позивача).

Процесуальне становище особи, яка надає правову допомогу, її права і порядок вступу у процес визначені ст.56 ЦПК. Зазначені особи відносяться до інших учасників процесу.

При розгляді справи в суді в якості представника ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а не в якості особи, яка надає правову допомогу, приймав участь фахівець в галузі права ОСОБА_6, згідно договору від 29.08.2011 року (а.с.87, том1).

При розгляді справи в суді в якості представника ОСОБА_2, а не в якості особи, яка надає правову допомогу, приймав участь фахівець в галузі права ОСОБА_14 та надавалось таке право адвокату ОСОБА_15, згідно квитанції від 29.08.2011 року про оплату послуг представництва, ордера від 19.08.2011 року (а.с.120, 60 том1).

Представник особи, яка бере участь у розгляді справи за дорученням або за договором (ордером), має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.ст. 26,42 ЦПК, відноситься до осіб, які приймають участь у розгляді справи, і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. Стаття 70 ЦПК України не відносить до судових витрат - витрати за послуги представника у суді.

Оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_14 приймали участь в якості представників сторін, а не осіб, які надають правову допомогу, відповідно до ст.84 ЦПК, саме вони, а не сторони набувають право на компенсацію втраченого заробітку або за відрив від звичайних занять. Зазначені вимоги в установленому законом порядку не пред'явлені.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, згідно довідки (а.с.35,36, том 2) та законом звільнений від сплати судового збору, останній підлягає стягненню із приватних акціонерних товариств “ПРОСТО-страхування” і “Страхова компанія “ПРОВІДНА” у розмірах відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 67450 (шістдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 2550 (дві п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 7032 (сім тисяч тридцять дві) гривні 73 копійки.

В іншій частині вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 і приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму моральної шкоди у розмірі 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути із приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 11580 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят ) гривень 30 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути із приватного акціонерного товариства “ПРОСТО-страхування” судовий збір у розмірі 94, 20 грн. та 188,20 грн., а всього двісті вісімдесят дві гривні 30 копійок на розрахунковий рахунок № 31216206700250 державного бюджету Приазовського району, 22030001, код 34676995, банк: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, призначення платежу: судовий збір; 37370676.

Стягнути із приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” судовий збір у розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок, на розрахунковий рахунок № 31216206700250 державного бюджету Приазовського району, 22030001, код 34676995, банк: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, призначення платежу: судовий збір; 37370676.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                 О.П. Пантилус