Ухвала суду № 20373360, 08.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2011 рокум. КиївК-6433/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 23.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009

у справі№ 25/170-32/182-49/96-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Наукове виробниче

підприємство „Ремост”

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Наукове виробниче підприємство „Ремост” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0002282314/3 від 20.05.2004.

Постановою господарського суду м. Києва від 23.07.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 постанову господарського суду м. Києва від 23.07.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну перевірку позивача на та складено акт № 309/23-14/21697979 від 29.10.2003.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0002282314/3 від 20.05.2004, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання підприємства зі сплати пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1476400 грн.

Сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 147640 грн. позивачем не була сплачена у строки, визначені спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем надіслано на адресу позивача першу податкову вимогу № 1/3742 від 10.06.2004, якою визначено суму податкового боргу позивача за узгодженим податковим зобовязанням за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 147640 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи між позивачем та ВАТ „Чеховський завод „Гідросталь” (Російська Федерація) укладено контракт № 05/2000 від 19.07.2000, відповідно до умов якого ВАТ „Чеховський завод „Гідросталь” доручено позивачу виконати роботи по металізації внутрішньої та зовнішньої поверхні димових труб РТС ГПЗ-1 методом газотермічного напилення порошкового цинку.

Перевіркою встановлено, що в ході виконання контракту № 05/2000 від 19.07.2000 встановлено неповернення позивачу валютних коштів за вказаним контрактом у розмірі 1094608,00 рос. руб., чим порушено вимоги ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми недержавної виручки (митної вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, зупиняються, пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15.02.200 позивач звернувся до Арбітражного суду Московської області з позовною заявою про стягнення з ВАТ „Чеховський завод „Гідросталь” заборгованості за контрактом № 05/2000 від 19.07.2000 в розмірі 1094608,00 рос. руб., рішенням від 29.05.2002 № А41-К1-3562/02 в позові відмовлено.

05.11.2002 позивач звернувся до Арбітражного суду Московської області з позовною заявою про стягнення з Інспекції Міністерства по податкам та зборам РФ 1094608 рос. руб.

Рішенням Арбітражного суду Московської області від 11.03.2003 по справі № А41-К2-17484/02 зобовязано Інспекцію Міністерства по податкам та зборам РФ повернути позивачу борг в сумі 1094608 рос. руб.

Постановою від 04.07.2003 Федеральний Арбітражний суд Московського округу у справі № А41-К2-17484/02 скасував рішення Арбітражного суду Московської області від 11.03.2003 року по справі № А41-К2-17484/02, справу передав на новий розгляд до першої інстанції Арбітражного суду Московської області.

Рішенням Арбітражного суду Московської області від 11.03.2003 року по справі № А41-К2-17482/02, залишеним без змін постановою Федерального Арбітражного суду Московського округу від 09.07.2004 року, зобовязано Інспекцію Міністерства по податкам та зборам РФ повернути позивачу борг в сумі 1094608 рос. руб.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що заборгованість з оплати виконаних позивачем робіт відповідно до контракту № 05/2000 від 19.07.2000 у ВАТ „Чеховський завод „Гідросталь” відсутня.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 23.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 у справі № 25/170-32/182-49/96-А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову господарського суду м. Києва від 23.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 у справі № 25/170-32/182-49/96-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров