Ухвала суду № 20373222, 22.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2011 р. м. КиївК-37553/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 22.11.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010

у справі № 2а-3920/09/0870

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго”

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі

за участю: Прокуратури Запорізької області

проскасування акта

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Дніпроенерго” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000530805/0 від 15.12.2008, № 0000530805/1 від

05.02.2009, № 0000530805/2 від 31.03.2009, № 0000530805/3 від 26.06.2009.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2009 скасовано, прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000530805/0 від 15.12.2008, 0000530805/1 від 05.02.2009, 0000530805/2 від 31.03.2009, 0000530805/3 від 26.06.2009.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена виїзна позапланова документальна, перевірка з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2007 та складено акт № 230/08-05/00130872 від 03.12.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0000530805/0 від 15.12.2008, 0000530805/1 від 05.02.2009, 0000530805/2 від 31.03.2009, 0000530805/3 від 26.06.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР, занижено податок на прибуток на загальну суму 12409679 грн. у 1 кварталі 2007 року, у звязку з фактичним невиконанням обовязку щодо відрахування до бюджету збору, нарахована сума якого включена до складу валових витрат за відповідні періоди, фахівці контролюючого органу дійшли висновку про обовязок підприємства здійснити коригуванні (зменшення) валових витрат у першому кварталі 2007 року.

Протягом 1998 2000 років позивачем були нараховані відповідні платежі до Державного інноваційного фонду, та відображені валові витрати у деклараціях про прибуток підприємства за відповідні періоди.

На підставі протоколу засідання обласної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області № 8 від 02.08.2006 протоколу засідання комітету кредиторів ВАТ „Дпіпроенерго” № 25 від 26.01.2007, та у відповідності з пп. 9.1.2 г) ст. 9 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005, позивачем списано в бухгалтерському обліку заборгованість по розрахунках до інноваційного фонду у розмірі 49638715, 43 грн.

Відповідно до преамбули Закону України N 2711-IV від 23.05.2005 „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” його положення визначають комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу з метою сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання субєктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із субєктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Згідно з п. 9.2. Закону при погашенні платниками податків заборгованості у складі, визначеному цією статтею, що підтверджена за встановленим порядком, суми такої заборгованості не включаються до валових витрат кредиторів та до валового доходу дебіторів, штрафні санкції не нараховуються, п. 9.3. передбачено, що при списанні платниками податків - учасниками розрахунків заборгованості, визначеної цією статтею, не застосовується порядок врегулювання безнадійної заборгованості.

Відповідно до п. 22.31. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Пунктом 5.10 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що передбачений Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” обовязок субєкта господарювання, здійснити коригування валових витрат, не настало, оскільки жодною нормою Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено обовязку коригування валових витрат у випадку списання нарахованого у попередніх періодах, але не сплаченого податку, збору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010 у справі № 2а-3920/09/0870 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010 у справі № 2а-3920/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров