Ухвала суду № 20371105, 07.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2011 р.м. КиївК/9991/4591/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представників позивача Буянової І.Ф., Канарського В.О., Пушкаша М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року

у справі № 2а-4151/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Кредит Пром-Капітал»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Кредит Пром-Капітал»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23 вересня 2009 року № 0004203504/0, від 07 грудня 2009 року № 0004203504/1, від 10 лютого 2010 року № 0004203504/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0004203504/0 від 23 вересня 2009 року, № 0004203504/1 від 07 грудня 2009 року, № 0004203504/2 від 10 лютого 2010 року, прийняті ДПІ у Печерському районі м. Києва. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела планову виїзну перевірку ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09 листопада 2005 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої було складено акт від 15 вересня 2009 року № 296/22-01/33831868.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 452927,96 грн. за звітні періоди, а саме: за 3 квартали 2008 року на суму 304988,25 грн., за 2008 рік на суму 24653,71 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 123286,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було зазначено, що: облігації ТОВ «Столичні будівельні технології»та ТОВ «Фінлізинг груп», які були реалізовані Закритим пайовим недиверсифікованим венчурним інвестиційним фондом «Кредитпром-Інвест»ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»не є активами цього фонду, оскільки облігації вказаних товариств не були придбані шляхом вкладення грошових коштів інвесторів або за рахунок активів інституту спільного інвестування, статус яких визначається лише Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)», у звязку з чим ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»неправомірно не включило до складу валового доходу прибуток від операцій з цінними паперами (облігаціями) та доход за облігаціями ТОВ «Столичні будівельні технології»та ТОВ «Фінлізинг груп»за звітний період: 3 квартал 2008 року 1219953,00 грн., та 1 квартал 2009 року 493144,00 грн.

29 вересня 2009 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 00004203504/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 606976,58,00 грн., з яких 452927,96 грн. за основним платежем, 154048,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем а адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2009 року № 0004203504/1 та від 10 лютого 2010 року № 0004203504/2 на аналогічні суми нарахувань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач у відповідності до підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно не включив до складу валового доходу прибуток від операцій з облігаціями ТОВ «Столичні будівельні технології»та ТОВ «Фінлізинг груп», який є доходом від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування. Також суди виходили з того, що сумарний розмір винагороди ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»за 2008 рік за управління активами ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»становив 1277997,12 грн., що є граничним розміром винагороди відповідно до чинного законодавства, у звязку з чим у податкового органу були відсутні підстави для донархування винагороди за управління активами ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»у вигляді різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації за період 2008 року у сумі 98614,85 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АВ № 507188 ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»має право займатися професійною діяльністю на фондовому ринку діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами). Строк дії ліцензії: з 08 грудня 2005 року по 08 грудня 2010 року.

Згідно свідоцтва № 660 Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, 24 травня 2007 року ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»(пайовий венчурний інвестиційний фонд «Capital Partners Real Estate Fund»недиверсифікованого виду закритого типу) внесено до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(продавець) та ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал», що діє в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д01.144/08, відповідно до умов якого продавець зобовязується передати у власність покупцю (продати), а покупець зобовязується належним чином прийняти (придбати) цінні папери, а саме: іменні безпроцентні (дисконтні) бездокументарні облігації ТОВ «Столичні технології» у кількості 25000 шт. загальною номінальною вартістю 25000000,00 грн. за ціною 21497000,00 грн.

В той же день, 09 липня 2008 року між ВАТ «Український професійний банк», що діє від імені та за рахунок ТОВ «Консерви»(покупець), та ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал», що діє в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 369/08-БК, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує цінні папери, а саме: іменні безпроцентні (дисконтні) бездокументарні облігації ТОВ «Столичні технології»у кількості 25000 шт. загальною номінальною вартістю 25000000,00 грн. за ціною 22722000,00 грн.

Отримавши оплату за договором № 369/08-БК від 09 липня 2008 року, ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»здійснило розрахунок з ВАТ «Кредитпромбанк»за договором № Д01.144/08 від 09 липня 2008 року у відповідності до пункту 2.2 статті 2 цього договору.

24 березня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(продавець) та ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал», що діє в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»(покупець) були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів № Д01.016/09;Ф2-01/09 та № Д01.017/09;Ф2-02/09, відповідно до умов яких продавець зобовязується передати у власність покупцю (продати), а покупець зобовязується належним чином прийняти (придбати) цінні папери, а саме: іменні безпроцентні (дисконтні) бездокументарні облігації ТОВ «Фінансова лізингова група»у кількості 5000 шт. загальною номінальною вартістю 5000000,00 грн. за ціною 4880000,00 грн. та іменні безпроцентні (дисконтні) бездокументарні облігації ТОВ «Столичні технології»у кількості 17800 шт. загальною номінальною вартістю 17800000,00 грн. за ціною 16754072,00 грн. відповідно.

В той же день, 24 березня 2009 року між ТОВ «КУА «Менеджмент сервіс», що діє в інтересах та за рахунок ПЗНВІФ «Вега»(покупець) та ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал», що діє в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»(продавець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-02-201/09;Ф2-03/09, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує цінні папери, а саме: іменні безпроцентні (дисконтні) бездокументарні облігації ТОВ «Столичні технології»у кількості 17800 шт. загальною номінальною вартістю 17800000,00 грн. за ціною 17180916,00 грн. та іменні безпроцентні (дисконтні) бездокументарні облігації ТОВ «Фінансова лізингова група»у кількості 5000 шт. загальною номінальною вартістю 5000000,00 грн. за ціною 4946300,00 грн.

Отримавши оплату за договором № Б-02-201/09;Ф2-03/09 від 24 березня 2009 року, ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»здійснило розрахунок з ВАТ «Кредитпромбанк»за договорами № Д01.016/09;Ф2-01/09 та № Д01.017/09;Ф2-02/09 від 24 березня 2009 року у відповідності до пунктів 2.2 статті 2 цих договорів.

Підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про те, що позивач неправомірно не включив до складу валового доходу доходи, отримані від операцій з цінними паперами, безпідставно застосовуючи положення підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки обсяг операцій з облігаціями не є складовою сукупності майна, корпоративних прав та вимог, сформованих за рахунок коштів спільного інвестуванні, оскільки такі облігації не були придбані шляхом вкладення грошових коштів або за рахунок активів інститутів спірного інвестування.

Відповідно до підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу валового доходу кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Згідно пункту 7 статті 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд.

Положеннями пунктів 1, 9 статті 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що: активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування; кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру ІСІ. Ведення реєстру ІСІ здійснюється Комісією.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що активами ІСІ є будь-які доходи, отримані ІСІ від своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених статтею 30 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Згідно з частиною 5 статті 3 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

При цьому, чинним законодавством не встановлено вимог щодо черговості з придбання цінних паперів (оплата чи передача прав власності), обовязкової наявності джерела для оплати цінних паперів, що придбаваються, та неможливості їх відчуження до повної оплати попередньому власнику.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що цінні папери, які набув у власність ІСІ, є його активом, оскільки до нього перейшли права власника щодо них, що підтверджується виписками зберігача ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал», у звязку з чим позивач правомірно застосував положення підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до операцій з облігаціями ТОВ «Фінансова лізингова група»та ТОВ «Столичні технології», у звязку з чим висновки податкового органу про порушення ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»приписів 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є помилковими.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) також слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про те, що позивач неправомірно не включив до складу валового доходу суму винагороди за управління активами ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund», розраховану як різниця між витратами на придбання активів фонду та доходом від їх реалізації, що становила 98614,85 грн.

Відповідно до пункту 8.6 статті 8 статуту ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»за рахунок коштів ІСІ товариству сплачується винагорода за управління активами та/або покриття витрат від результатів його діяльності в порядку та на умовах, визначених регламентом та проспектом емісії цінних паперів ІСІ і нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно пунктів 5.3, 5.4 Регламенту ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»розмір винагороди компанії, розрахованої у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщених інвестиційних сертифікатів фонду, не може перевищувати 5 відсотків середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів фонду, які перебувають в обігу протягом фінансового року. Визначення сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів фонду для розрахунку винагороди компанії здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами комісії. Розмір винагороди компанії, розрахованої у вигляді різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації, становить 5 відсотків цієї різниці за результатами діяльності за звітний фінансовий рік.

Пунктом 4.18.9 Регламенту ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»встановлено, що до компетенції Ради фонду належить затвердження остаточної ставки винагороди компанії за підсумками звітного фінансового року.

Відповідно до пункту 2.8 Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 липня 2002 року № 196 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації.

Пунктами 2.9, 2.11 Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 липня 2002 року № 196 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розмір винагороди компанії з управління активами венчурного фонду, розрахованої у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів, не може перевищувати 5 відсотків середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів ІСІ, які перебувають в обігу протягом фінансового року. Граничний розмір винагороди компанії з управління активами венчурного фонду, розрахованої у вигляді різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації, не може перевищувати 5 відсотків цієї різниці за результатами діяльності за звітний рік.

Згідно протоколу № 01 зборів Спостережної Ради ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»від 15 вересня 2009 року було вирішено виплатити винагороду ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»за грудень 2008 року у розмірі 120000,00 грн. від сукупної номінальної вартості розміщення емісії інвестиційних сертифікатів ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund».

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач неправомірно не включив до складу валового доходу суму винагороди за управління активами ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund», розраховану як різниця між витратами на придбання активів фонду та доходом від їх реалізації, оскільки сумарний розмір винагороди ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»за 2008 рік за управління активами ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»за 2008 рік становив 1277997,12 грн., що є граничним розміром винагороди відповідно до положень чинного законодавства.

Посилання податкового органу на те, що згідно довідки про перерахунок винагороди компанії з управління активами венчурного інвестиційного фонду за підсумками року станом на 31 грудня 2008 року сума винагороди становила 1157997,12 грн. правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як необґрунтовані, оскільки вказана довідка складена позивачем станом на 31 грудня 2008 року, тоді як станом на вказану дату нарахування винагороди позивачу за грудень 2008 року здійснено не було, що підтверджується довідкою про нарахування винагороди КУА венчурного інвестиційного фонду протягом звітного року за 31 грудня 2008 року, з урахуванням того, що нарахування винагороди за грудень 2008 року було здійснено 15 січня 2009 року згідно протоколу зборів Спостережної Ради № 01 відповідно до положень пункту 5.3 Регламенту ПЗНВІФ «Capital Partners Real Estate Fund»ТОВ «КУА «Кредит Пром-Капітал»та у відповідності до приписів пунктів 2.8, 2.9, 2.11 Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 липня 2002 року № 196 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), а перерахування грошовими коштами 16 січня 2009 року, 20 січня 2009 року та 19 лютого 2009 року, що підтверджується виписками банку.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність нарахування позивачу податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 452927,96 грн. та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 154048,62 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ Н.Є. Маринчак

______ С.Е. Острович