Ухвала суду № 20369736, 13.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року м. КиївК-27980/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.,

Степашка О.І.

Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Допропіллявугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Піонер»до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0012091540/3 від 26.03.2008 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив їх скасувати.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету Відокремленим підрозділом «Шахта «Піонер»Державного підприємства «Добропіллявугілля», за період з 31.05.2007 року по 06.11.2007 року.

19.11.2007р. за результатами проведеної перевірки складено акт № 695/15-0/26319454.

Згідно висновку вказаного акту встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ); ч.3 п.13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого ПКМУ від 29.01.99 року № 115; п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251ХІІ «Про систему оподаткування». Порушення наведених норм, згідно висновків акта перевірки, полягає порушенні граничних строків сплати до бюджету збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 70150,08 гривень, у т.ч. більше 90 днів у сумі 70150,08 гривень.

19.11.2007 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012091540/0, згідно якого Відокремленому підрозділу «Шахта «Піонер»Державного підприємства «Добропіллявугілля»визначено податкове зобовязання у вигляді штрафу у розмірі 50% на суму 35075,06 гривень за платежем - збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем остаточно було винесене податкове повідомлення-рішення № 0012091540/3 від 26.03.2008 року, відповідно до яких було визначено податкове зобовязання у вигляді штрафу у розмірі 50% на суму 35075,06 гривень за платежем - збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Результатами судово-економічної експертизи, яка була призначена судом першої інстанції, встановлено, що не підтверджується документальна обґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі якого податковим повідомленням - рішенням № 0012091540/3 від 26.03.2008 року донараховані штрафні санкції у сумі 35075,06 грн. Надано умовний висновок щодо можливості нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 18 165,32 грн. по даті 30.11.2007 року в сумі 49,59 грн. по даті 20.10.2008 року по розрахунку податкового зобовязання № 11623 від 28.07.06 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову у звязку з наступним.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було здійснено самостійний перерозподіл сплачених платником податків сум у рахунок погашення податкового боргу за інші податкові періоди.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

З наведеної норми не вбачається право податкового органу змінювати призначення платежу, вказані платником податку.

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу належить виключно платнику, у даному випадку платнику податку.

Крім того, Законом № 2181-ІІІ, який був на час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, визначено вичерпний перелік заходів, які можуть вживатися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, проте серед них відсутній такий захід як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Н.Є. Маринчак М.І. Костенко О.І. Степашко Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович