Ухвала суду № 20369594, 13.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року м. КиївК-28330/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Костенко М.І.

Усенко Є.А.

Степашка О.І. секретар судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівельне науково-виробниче обєднання ім. М. В. Фрунзе»до Державної податкової інспекції у місті Суми про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року, позов задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Суми № 0000552201/45506 від 06 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 907 814 грн. 88 коп. до Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе».

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно копії акту перевірки № 4468/2312/05747991/59 від 22.06.2009 р. «Пре результати планової виїзної перевірки ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе»з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.» виявлені порушення ст.1 і ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.п. «д»п. 4 ст. 5 та п. 2 ст. 10 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п. 5.3 Положення «Про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на розміщенню резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України», п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порушення полягає в тому, що позивач отримавши індивідуальну ліцензію НБУ № 160 від 31.07.2008 р. на розміщення валютній цінностей на рахунках за межами України на рахунках: №002114508(1180) - депозитний рахунок в доларах США, до дати видачі змін до цієї ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунку № 003114675 (1180 - депозитний рахунок в доларах США, які були 10.12.08 р., розмістив валютні цінності 08.09.08 р. в сумі 100723,77 доларів США, а 12.11.08 р. 72406,25 доларів відповідно де зовнішньоекономічного експортного договору № 1/35 від 14.05.2008 р. укладеного з компанією «МунайГаз-Инжиниринг», Казахстан. На підставі акту перевірки № 4468/2312/05747991/59 від 22.06.2009 р. до позивача були застосовані штрафні санкції в загальній сумі 907 814,88 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності доказів наявності вини позивача у розміщенні валютних цінностей на депозитному рахунку № 003114675 (USD), відкритому у Астанінському Регіональному філіалі № 119900 АО «Народний Сберегательный Банк Казахстана», оскільки на цей рахунок зараховано 20% податку на прибуток в загальному розмірі 173130,02 доларів США компанією «МунайГаз-Инжиниринг»(Республіка Казахстан) згідно зовнішньоекономічного експортного договору № 1/35 на виконання пусконалагоджувальних робіт від 14.05.2008 р., а про відкриття цього рахунку позивач дізнався лише 21.10.2008 року в зв'язку з помилкою Астанінського Регіонального філіалу № 119900 АО «Народний Сберегательный Банк Казахстана»в номерах рахунків: № 002114508 (USD) замість правильно № 003114675 (USD).

Подальші дії позивача свідчать про здійснення ним всіх залежних віл нього заходів для отримання індивідуальної ліцензії НБУ на використання цього рахунку і не допущення порушення валютного законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції про протиправність прийняття Державною податковою інспекцією в м. Суми рішення № 0000552201/45506 від 06 липня 2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 907 814 грн. 88 коп. з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують, зокрема такі операції: розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком: відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками; відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету.

Статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»встановлено відповідальність за порушення правил валютного регулювання.

Так, незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються, серед іншого, такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.

Притягнення особи до відповідальності, в тому числі і у вигляді штрафних санкцій, можливо за наявності складу вчиненого цією особою правопорушення, до якого входить і наявність вини такої особи.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, зарахування на інший, ніж зазначено в ліцензії, рахунок грошових коштів відбулося внаслідок помилкових дій Астанінського Регіонального філіалу № 119900 АО «Народний Сберегательный Банк Казахстана», а тому накладення на позивача штрафних санкцій за порушення правил використання валютних цінностей є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді Н.Є. Маринчак

М.І. Костенко

Є.А. Усенко

О.І. Степашко Суддя С.Е. Острович