Рішення № 20368885, 29.11.2011, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 2-997/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шавиріної Л.П.

при секретарі - Киркач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Красний Лиман Донецької області за участю сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Центру соціальної психолого-педагогічної реабілітації в м. Красний Лиман, третя особа Управління Державного казначейства Донецької області про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 2832,44 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати, який в судовому засіданні уточнила і просила стягнути з відповідача на її користь 6383,61 грн.

Поредставник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідач не являється правонаступником тієї установи, яка своєчасно не виплатила позивачу заробітну плату та позивачем пропущено строки звернення до суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Краснолиманської міської ради Донецької області № 277 від 26.07.1995 року в м. Красній Лиман було створено приют для соціально незахищених дітей, який до 2003 року фінансувався як установа освіти за рахунок коштів місцевого бюджету. А з 03.04.2003 року на підставі рішення Краснолиманської міської ради № 4/7-106 з державного бюджету, головним розпорядником коштів являлося Міністерство з справ сім»ї, молоді та спору. З 01.01.2011 року відповідач також фінансується з державного бюджету, але головним розпорядником коштів є Міністерство праці та соціальної політики України(а.с.19-20,22-30).

З 24.07.1995 року по теперішній час позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, де працює в якості вихователя(а.с.5-6).

Згідно ст.. 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

На підставі ст.. 57 Закону України «Про освіту» позивачу за період з 01.01.1997 року по 01.09.2002 року відділом освіти виконавчого комітету Краснолиманської міської ради були своєчасно нараховані, але не виплачені доплата за вислугу років та допомога на оздоровлення в сумі 2832,44 грн.(а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст..57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» від 09.09.2004 року погашення кредиторської заборгованості проводиться виключно у грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно п.5 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 934 від 19.09.2005 року, у разі реорганізації(злиття, приєднання, поділу, перетворення) закладу чи установи, в якому працював педагогічний або науково-педагогічний працівник, заборгованість погашається його правонаступником з бюджету, з якого заклад чи установа фінансуються в момент виплати заборгованості.

Тому суд приходить до висновку про те, що позивачем пред»явлено позов до належного відповідача, який являється правонаступником приюту для соціально незахищених дітей Краснолиманської міської ради.

Перевіряючи заперечення відповідача, судом встановлено, що позивачу було відомо про наявність заборгованості по заробітній платі з моменту її виникнення, про що свідчать надані нею докази(а.с.35-38). Але лише 01.11.2011 року(а.с.1) вона звернулася до суду з даним позовом.

Строки звернення до суду регулюються ч.2 ст.233 КЗпП України, яка в редакції закону України від 10.12.1971 року обмежували такі строки трьома місяцями з дня коли працівник дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права.

І лише з 01.08.2001 року в редакції закону України від 11.07.2001 року ч.2 ст.233 КЗпП України передбачає, що особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Вказаний закон зворотної сили не має.

Тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню за період з 01.08.2001 року по 01.09.2002 року, що складає 432,48 грн. (24,96+24,96+23,3325+26,283 + 19,017+27,5355+27,456+30,1606+32,193+162,519+1,3005+32,7585) – а.с.43-44.

При вирішенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку із порушенням строків її виплати, суд керується вимогами ст.. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року та постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427(зі змінами, внесеними постановою від 23.04.1999 року № 692) і обчислює таку компенсацію множенням суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць на коефіцієнт приросту споживчих цін за період затримання виплати заробітної плати.

Враховуючи те, що вказані коефіцієнти відповідно складають : 0,998 ; 1,004; 1,002; 1,005; 1,685; 1,723; 1,742; 1,704; 1,713, - то стягненню підлягає компенсація в сумі 227,77 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору, але враховуючи те, що його позовні вимоги задоволено, відповідно до ст.ст.3,4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року вказаний судовий збір слід стягнути з відповідача у сумі 188,20 грн.

Керуючись ст..ст.21,34 Закону України «Про оплату праці, ст.. 57 Закону України «Про освіту», ч.1 ст.3 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст..57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів», постановою Кабінету Міністрів України № 934 від 19.09.2005 року, постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427(зі змінами, внесеними постановою від 23.04.1999 року № 692), ст..233 КЗпП України, ст.ст.3,4 Закону України «Про судовий збір», ст..ст. 10,11,60,212-214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Центру соціальної психолого-педагогічної реабілітації в м. Красний Лиман на користь ОСОБА_1 надбавку за вислугу років та допомогу на оздоровлення за період з 01.08.2001 року по 01.09.2002 року в сумі 432,48 грн..

Стягнути з Центру соціальної психолого-педагогічної реабілітації в м. Красний Лиман на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати в зв»язку з порушенням строків її виплати за період з 01.08.2001 року по 01.09.2002 року в сумі 227,77 грн.

Стягнути з Центру соціальної психолого-педагогічної реабілітації в м. Красний Лиман на р\р 31211206700063 код доходів 22030001(одержувач Державний бюджет, банк утримувача ГУДКУ у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 34686673) судовий збір в сумі 188,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя -