Рішення № 20363773, 02.11.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-334/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.2011 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі –Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 про припинення дії договору поруки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 про припинення дії договору поруки.

Свій позов обґрунтовує тим, що 13 грудня 2007 р. між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 233-М відповідно до якого останній було видано кредит в сумі 200000 грн. з оплатою відсотків за користування кредитом 15,8% річних. В цей же день між банком і ним був укладений договір поруки № 233/2-М, згідно якого він взяв на себе зобов’язання в повному обсязі відповідати за невиконання боржником ОСОБА_2 зобов’язань по кредитному договору № 233-М від 13.12.2007р. Цей договір, а також договори, укладені між відповідачами, ним отримані не були і він не мав можливості контролювати сплату боржником боргових зобов’язань і ознайомився з ними лише після звернення банку до суду, з надісланих копій вказаних документів. Вказаний вище договір поруки в порушення вимог ч.1 ст.553 ЦК України укладений без участі боржника, термін дії поруки в ньому не встановлений, кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання грошового зобов’язання вимог до поручителя не пред’явив, що тягне за собою припинення договору поруки відповідно до ст. 559 ч. 4 ЦК України. Крім того, відповідачі 27 травня 2008 року уклали додаткову угоду №1 про зміну відсоткових ставок по кредитному договору, про що не був поставлений до відому поручитель, що потягло за собою збільшення відповідальності поручителя, а згода на продовження поруки на нових умовах, пов’язаних із збільшенням відповідальності поручителя, ним не надавалась, то дія договору поруки припиняється, про що, посилаючись на ст.ст.553, 559, 631 ЦК України, просив постановити рішення та стягнути з відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»на його користь понесені судові витрати.

Позивач та його представник адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що діють на підставі довіреностей (а.с. 17, 31, 90) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити з тих підстав, що договір поруки № 233/2-М від 13 грудня 2007 року укладений відповідно до діючого цивільного законодавства, з участю кредитора, боржника та поручителя, підвищення відсоткової ставки по кредитному договору було узгоджене як з позичальником, так і з поручителем, банк своєчасно пред’явив вимогу до поручителів про погашення заборгованості по кредиту, строк виконання зобов’язання за кредитним договором встановлений до 12.12.2022р., тому порука є чинною і підстав для припинення договору поруки немає.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, в т.ч. матеріали архівної цивільної справи № 2-917/09, та кредитної справи № 233-М позичальника ОСОБА_2, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2007р. між позивачем ОСОБА_1, ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 233/2-М (арх. справа № 2-917/09 а.с.11-12), згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором № 233-М від 13 грудня 2007 року, укладеним між відповідачами, відповідно до якого ОСОБА_2 наданий кредит у розмірі 200000 грн. зі сплатою 15,8% річних. Згідно додаткової угоди № 1 від 27.05.2008р. до вказаного кредитного договору розмір відсотків було збільшено до 23% річних (арх. справа № 2-917/09 а.с.6), . Цією ж угодою було внесено зміни до п. 3.2. кредитного договору, якими передбачено щомісячне, до 10 числа кожного місяця погашення позичальником позичкової заборгованості за виданими кредитними ресурсами у розмірі 1111,11 грн., а також відсотків по кредиту, тобто встановлене виконання зобов’язання частинами.

Відповідно до п.6.2. договору поруки № 233/2-М від 13 грудня 2007 року передбачено, що він діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань. Така умова не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Частиною 4 ст. 559 ЦК встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить вимогу до поручителя. Ці умови зазначені і у п.5.1. спірного договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. П.3.2. кредитного договору № 233-М від 13.12.2007р. передбачений строк виконання зобов’язання щомісяця до в термін до 10 числа кожного місяця і конкретно встановлений розмір суми, яка підлягає сплаті на виконання зобов’язання. П. 2.3. спірного договору поруки передбачено, що у випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го календарного дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора виникає повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі до поручителя.

У рішенні Миргородського міськрайонного суду від 30 жовтня 2009 року у справі № 2-917/09 зазначено, що відповідачка ОСОБА_2 проплачувала кредит з прострочкою з 26 березня 2008 року (а.с.5), тобто не виконувала зобов’язання у встановлений строк. Таким чином, відповідно до п.2.3 договору поруки, з вказаної дати у кредитора виникло повне право вимоги сплати боргу в повному обсязі до поручителя.

Відповідач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»до дати звернення до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_1 не пред’являв вимог про виконання умов договору поруки щодо погашення заборгованості, строк сплати якої настав, до ОСОБА_1, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 146-3/11 від 22.08.2011 року, якою встановлено, що рукописні записи «29.05.2009 Ознайомлений ОСОБА_1П.»та підписи від імені ОСОБА_1 у наданих трьох примірниках вимоги про сплату заборгованості по кредиту від 29.05.2009р. № 05/11-11/478 виконані не ОСОБА_1 а іншою особою (а.с.61-66).

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а порука, встановлена договором № 233/2-М від 13 грудня 2007 року, припиненню.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з відповідачів в рівних частинах підлягають стягненню на користь позивача 17 грн. сплаченого судового збору (а.с.2), 37 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1) та 200 грн. витрат на правову допомогу адвоката (а.с.8). Але, оскільки позивач не заявляв вимогу про стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_2, суд, керуючись принципом диспозитивності судового розгляду цивільних справ, не стягує судові витрати з вказаного відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 252, 530, 559 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити дію договору поруки № 233/2-М від 13 грудня 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(04050, м. Київ, вул.Артема, 60, код за ЄДРПОУ 09807856) на користь ОСОБА_1 127,00 грн. (сто двадцять сім гривень 00 коп.) у відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:ОСОБА_8