Рішення № 20363705, 13.10.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-964/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.2011 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:                    головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину,

в с т а н о в и в :

15 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 20% всіх видів доходу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що за рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25.07.2011р. з нього також утримуються аліменти на користь відповідачки на утримання повнолітнього сина, що навчається, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/6 частини його доходу щомісячно. Таким чином, утримувані з нього аліменти загалом становлять 11/30 або 36,66% його доходу. Крім того, він перебуває в повторному шлюбі та має малолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яку він зобов’язаний утримувати. З цих підстав просив суд, зменшити розмір аліментів, що сплачуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 до 1/6 частини його доходу щомісячно.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснив, що розмір коштів на утримання кожної його дитини повинен бути однаковим та загалом складати не більше 50% від його доходу, крім того пояснив, що в його новій сім’ї також проживає неповнолітня дочка дружини від її попереднього шлюбу, на утримання якої він також витрачає кошти.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що підстав для зменшення розміру аліментів немає, оскільки вона отримує менші доходи, ніж позивач, змушена нести більші витрати на утримання двох синів, які проживають з нею. При цьому витрати на утримання дітей, які навчаються у школі та університеті значно більші, ніж на утримання дитини, якій не виповнилось одного року. Крім того, вона несе додаткові витрати на навчання сина у школі англійської мови та лікування у лікаря-ортодонта в медико-стоматологічній клініці в м.Полтава, а позивач крім аліментів не несе ніяких додаткових витрат на утримання дитини.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Відповідно до 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.

Судом встановлено, що згідно рішення Миргородського міськрайонного суду від 25.03.2009 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 20% всіх видів доходу щомісячно (а.с.5). За цим же рішенням стягувались аліменти на утримання іншого сина –ОСОБА_4, у такому ж розмірі. Після досягнення останнім повноліття, в зв’язку з його навчанням, з 4 травня 2011 року за рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25 липня 2011 року з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 стягуються аліменти на його утримання на період навчання в розмірі 1/6 частини доходу щомісячно (а.с.6).

Позивач ОСОБА_1 також є батьком малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9), яка проживає з ним.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач працює на посаді другого пілота на ДП «Антонов»та за останні шість місяців отримав середньомісячну зарплату у розмірі 19254,29 грн. (115525,73/6) (а.с.11). Крім того, за поясненнями позивача, він отримує пенсію, як колишній військовослужбовець.

Отже, позивач матеріально забезпечений, працездатний і спроможний сплачувати аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів доходу щомісячно на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3.

Наявність у позивача дитини від іншого шлюбу, на думку суду, не впливає на спроможність останнього сплачувати визначений судом розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина. При цьому суд враховує те, що конкретний розмір коштів, які позивач повинен сплачувати на утримання малолітньої дочки, не визначений.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що він несе витрати по утриманню дитини своєї дружини від попереднього шлюбу, оскільки законом на нього не покладено обов’язку по її утриманню.

Таким чином, суд не вбачає підстав для зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3, визначених рішенням суду від 25 березня 2009 року.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з позивача підлягають стягненню на користь держави судові витрати, які не були ним сплачені при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 192 СК України, суд, -

В и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, утримуваних з нього за рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25 березня 2009 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, до 1/6 частини його доходу щомісячно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51,00 (п’ятдесят одна гривня 00 коп.) на користь держави на р/р 31417537700012; код бюджетної класифікації 22090100, одержувач платежу –місцевий бюджет м. Миргорода, код ЄДРПОУ 34698720, банк одержувача ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 коп.) на рахунок № 31212259700012; призначення платежу: код 22050000 "оплата витрат за ІТЗ розгляду справ у судах" до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, отримувач: Державний бюджет м. Миргорода 22050000, код одержувача за ЄДРПОУ 34698720, банк отримувача ГУДК України в Полтавській області, місцезнаходження банку м. Полтава МФО 831019.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя:ОСОБА_6