Рішення № 20363027, 25.11.2011, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1263/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          25.11.2011

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :                    

головуючого –судді Завальнюк О.О.

при секретарі –Ноздріній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Дніпропетровський втормет»про скасування заборони відчуження об’єктів нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом про скасування заборони відчуження об’єктів нерухомого майна, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.06.2011 року при оформлені нею спадщини за заповітом приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетрвоської області ОСОБА_2 було зроблено витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, згідно якого було встановлено, що на успадкований позивачем за заповітом ОСОБА_3 жилий будинок по вул..Леніна,70 м.Синельникове Дніпропетровської області Першою синельниківською державною нотаріальною конторою накладена заборона за повідомленням 16 від 16.06.1964 року Дніпропетровського заводу вторчермет. При цьому в витягу власником зазначено ОСОБА_4. Згідно документів права власності на жилий будинок №70 по вул..Леніна м.Синельникове Шолм П.І. з моменту забудови жилого будинку і по теперішній час ніколи не був його власником. Так, згідно акту про закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію від 09.02.1965 року забудовниками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які і стали його власниками в рівних частках відповідно до рішення виконкому Синельниківської міської ради народних депутатів №21 від 12.01.1965 року. При цьому будівництво тривало з травня 1962 року по травень 1964 року. Після смерті в 1973 році ОСОБА_5 спадкоємцем його ? частини будинку стала його дружина ОСОБА_3 , яка в березні 2007 році оформила заповіт на позивача і згідно якого позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. При зверненні до КП «Синельниківське МБТІ»було з’ясовано, що на момент закінчення будівництва жилого будинку та винесення 12.01.1965 року рішення виконкому Синельниківської міської ради народних депутатів про визнання за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності , номер жилого будинку був 50. Пізніше, приблизно у 1969-1972 роках будинку присвоюється №70, тобто проведена пере нумерація будинків по вул..Леніна м.Синельникове. Вищевказана заборона на жилий будинок по вул..Леніна,70 м.Синельникове позбавляє позивача права розпорядження майном, що належить їй на праві власності. Просить скасувати заборону на нерухоме майно, а саме житловий будинок №70 по вул..Леніна м.Синельникове Дніпропетровської області за повідомленням 16 від 16.06.1964 року Дніпропетровського заводу вторчермет.

Позивач в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився по невідомій суду причині, хоча про день та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст.224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.06.2011 року, виданого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 09.10.2010 року. Спадщина складається з ? частки будинку номер 70 (сімдесят) по вул..Леніна м.Синельникове Дніпропетровської області.

          Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №31798473 від 15.06.2011 року на підставі повідомлення Дніпропетровського заводу вторчермет 16 від 16.06.1964 року Першою синельниківською держнотконторою накладена заборона відчуження на нерухоме майно –будинок №70 по вул..Леніна м.Синельникове Дніпропетровської області, власником якого є ОСОБА_4.

          З досліджених матеріалів справи , а саме : акту про закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію від 09.02.1965 року , виписки з протоколу №21 від 16.11.1965 року засідання виконкому Синельниківської міської ради народних депутатів «Про затвердження актів прийомки в експлуатацію будівель» вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були забудовниками житлового будинку, розташованого по вул..Леніна,50 м.Синельникове та в подальшому отримали право власності по ? частці кожний на вказаний будинок .

          В свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 15.06.2011 року , виданого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на ім.’я ОСОБА_1 , зазначено, що спадкове майно після смерті ОСОБА_3 складається з ? частки будинку №70 по вул..Леніна у м.Синельникове, яка належала спадкодавцеві у розмірі ? частки на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого 05.11.1973 року державним нотаріусом Синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 за реєстром №4015, та ? частки на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого 05.11.1973 року державним нотаріусом Синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 за реєстром №4016.

          Таким чином, судом встановлено, що житловий будинок по вул..Леніна м.Синельникове, забудовниками та власниками якого були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , станом на 1965 рік мав номер 50, а у 1973 році ( на час отримання ОСОБА_3 спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5С.) нумерація будинку була змінена на 70. На час повідомлення Дніпропетровського заводу вторчермет від 16.06.1964 року про накладення заборони на відчуження будинку №70 по вул..Леніна м.Синельникове це не був будинок, що належав ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки на той період часу він значився під №70 і ще не був введений в експлуатацію.

Відповідно до ст..391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги встановленою, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 391 ЦК України, ст.10,11,60,224-226 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю.

Скасувати заборону на нерухоме майно, а саме житловий будинок №70 по вул..Леніна м.Синельникове Дніпропетровської області за повідомленням 16 від 16.06.1964 року Дніпропетровського заводу вторчермет.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя:ОСОБА_8