Постанова № 20362781, 26.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2011 № 23/440

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зеленіна В.О.

суддів:

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.04.2010;

відповідача 1:ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.08.2011;

ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.06.2011;

відповідача 2:ОСОБА_4, довіреність № 4334 від 19.10.2009;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від22.11.2011

у справі№ 23/440 (суддя: Кирилюк Т.Ю.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю»;

2.Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»;

простягнення 12818966,30 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 12818966,30 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2011 у справі № 23/440 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зірка Буковелю” та Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” 12818966,30 грн. основного боргу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зірка Буковелю” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” 12750,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Комфортбуд-1” 12750,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» та Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, у відповідності до яких просять скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2011 у справі № 23/440 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовну повністю.

Скарги мотивовані тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були зясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2011 прийнято до розгляду справу № 23/440. Розгляд апеляційних скарг призначений на 19.12.2011 об 11:00.

19.12.2011 представники сторін в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 розгляд апеляційних скарг у справі № 23/440 відкладено на 26.12.2011 о 11:00.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 26.12.2011 № 01-23/3/2 у справі № 23/440 у звязку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Чорну Л.В.

26.12.2011 представником відповідача 1 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

26.12.2011 представником позивача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи було надано акт звіряння взаємних розрахунків за період 05.02.2010-12.12.2011.

26.12.2011 в судовому засіданні представник позивача зазначив, що борг який підлягає стягненню з відповідача 1 на підставі укладеного між ними договору генерального підряду № БК-19 від 05.02.2010 становить 12437626,64 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 05.02.2010-12.12.2011, а вразі набрання чинності рішення у даній справі, відбудеться подвійне стягнення, так-як на підставі рішення у справі 4/224 вже стягнуто дану заборгованість.

Таким чином, представник позивача погоджувався з тим, щоб рішення у справі було скасоване, а в позові відмовлено.

26.12.2011 представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2011 у справі № 23/440 скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

26.12.2011 представник відповідача 2 в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2011 у справі № 23/440 скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

05.02.2010 між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір генерального підряду № БК-19.

01.03.2010 відповідач 1 звернувся до позивача з вимогою-повідомленням про зростання відставання від графіку виконання робіт визначеного договором генерального підряду № БК-19.

03.03.2010 між позивачем та відповідачем 2 укладено договір № G0310/6269 про надання банківської гарантії (надалі - Договір).

Предметом Договору є надання відповідачем 2 банківської гарантії відповідачу 1 виконання позивачем своїх зобовязань відповідно до договору генерального підряду № БК-19, тендерної документації (п. 1.1 Договору).

Також, 03.03.2010 між позивачем та відповідачем 2 укладено договір № 85277 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті та договір застави № G0310/6269-ДЗ/1 (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору).

Крім того, 03.03.2010 між позивачем та відповідачем 2 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 85277 про розміщення грошових коштів на строковому депозиті.

Відповідно до умов депозитного договору № 85277 від 03.03.2010 відповідач 2 відкрив у своїй філії позивачу депозитний рахунок № 26157000874270, на який останній зобовязався перераховувати тимчасово вільні грошові кошти у строки та розмірах, визначених пунктом 2.6 додаткової угоди № 1.

Згідно з договором застави № G0310/6269-ДЗ/1 від 03.03.2010 позивач передав свої майнові права за депозитним договором № 85277 відповідачу 2 в якості забезпечення своїх зобовязань за договором про надання банківської гарантії № G0310/6269 від 03.03.2010 року.

Пунктом 2 договору застави № G0310/6269-ДЗ/1 від 03.03.2010 визначено, що цим договором забезпечується зобовязання позивача виплатити відповідачу 2 кошти за виплачену банком суму по гарантії протягом трьох днів з моменту здійснення банком платежу та сплатити необхідні комісії та відсотки.

04.03.2010 на адресу позивача було направлено лист відповідача 2 № Г08.0.0.0/1-93 яким було поінформовано про отримання першої письмової вимоги від 01.03.2010.

12.03.2011 після отримання зазначеного вище листа, між позивачем та відповідачем 2 внесено зміни до пункту А10 (додаткова угода № 4) договору про надання банківської гарантії № G0310/6269 та встановлено обовязок виплатити відповідачу 2 кошти за суму, що виплачується банком по гарантії в день проведення платежу, на рахунок № 26021053800996.

Таким чином, сторони договору про надання банківської гарантії № G0310/6269 погодили порядок оплати коштів в разі проведення платежу за гарантією.

16.03.2011 меморіальним ордером № 1 відповідач 2 перерахував з депозитного на поточний рахунок позивача 8000000,00 грн. з призначенням платежу “перерахування грошових коштів для платежу по гарантії G0310/6269 від 03.03.2010 року”.

У той же день, платіжним дорученням № 1242 від 16.02.2011, 8000000,00 грн. позивача було перераховано з його поточного рахунку № 26008053801930 на рахунок № 26021053800996 (рахунок покриття банківської гарантії за умовами додаткової угоди № 4).

У день здійснення транзакцій грошових коштів позивача (16.03.2011), директор Західного ГРУ (філія Відповідача 2) листом № 113 повідомив власника депозитного рахунку про те, що відповідачем 2 проведено платіж у розмірі 8000000,00 грн. на користь відповідача 1 “за рахунок грошових коштів, що розміщені на строковому депозиті згідно договору №85277 від 03.03.2010 року”.

04.07.2011 відповідач 2 меморіальним ордером № ВО264ВОIH4 перерахував грошові кошти у розмірі 4818966,30 грн. з депозитного рахунку позивача № 26157000874270 на його поточний рахунок № 26008053801930.

У той же день, 04.07.2011 відповідач 2 меморіальним ордером № 1 перерахував 4818966,30 грн. з поточного рахунку позивача № 26008053801930 на поточний рахунок відповідача 1 з призначенням платежу “Платіж по гарантії G0310/6269 від 03.03.2010 року, зг. п.2.1.11 Договору про надання банківської гарантії G0310/6269 від 03.03.2010 року”.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом в звязку з тим, що на його думку відповідач 2 без достатніх правових підстав списав з депозитного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» грошові кошти та перерахував їх на поточний рахунок відповідача 1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач 1 не мав права предявляти відповідачу 2 перші письмові вимоги про сплату гарантованої суми, так-як він стверджує, що відсутні порушення умов договору генерального підряду № БК-19 з вини позивача, а також задоволення перших письмових вимог було проведено відповідачем 2 з порушенням умов банківської гарантії, так-як ці вимоги не були передані відповідачем 1 відповідачу 2 через банк бенефіціара і зі сторони банку бенефіціару не було письмового підтвердження, що підпис на письмовій вимозі є дійсним та належить бенефіціару.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних.

Проте, зазначений вище висновок суду є помилковим з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини, що склались між сторонами на законодавчому рівні регулюються нормами матеріального права, а саме ст. 200 Господарського процесуального кодексу України, ст. 560-569 Цивільного кодексу України, Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 639).

З матеріалів справи вбачається, що укладення між позивачем та відповідачем 2 додаткової угоди № 4 якою було внесено зміни до пункту А10 договору про надання банківської гарантії № G0310/6269 є підтвердженням того факту, що позивач на час одержання першої письмової вимоги та оплати за гарантією суми 8000000,00 грн., не мав заперечень стосовно здійснення цієї виплати.

16.03.2011 відповідачем 2 була здійснена виплата за гарантією у розмірі 8000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1242 від 16.02.2011.

Відповідно до п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та, її перерахування на рахунок отримувача.

До того ж, між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "БК "Комфортбуд-1" укладений договір № LVOMМО від 04.07.2006, яким передбачено порядок здійснення електронних платежів ТОВ "БК "Комфортбуд-1" в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за допомогою засобів Internet та електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів.

Відповідно до зазначеного вище договору банк взяв на себе зобовязання з надання відповідних послуг, зокрема виконання платіжних доручень.

Статтею 21.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що ініціювання переказу зокрема проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення, що містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (ст. 1.30, ст . 22.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги - доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціюваня переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (ст. ст. 22.3, 22.4 3акону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Згідно з ст. 22.5. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" подання паперових розрахункових документів до банку має здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором.

Подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв'язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України.

Відповідно до умов договору № LVOMМО від 04.07.2006 і відбувається ініціювання клієнтом - ТОВ "БК "Комфортбуд-1" платіжних дорученнь. Формування платіжних доручень у системі ЕРІПП ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" замість ТОВ "Комфортбуд-1" неможливо, так-як для захисту інформації використовується електронний цифровий підпис та існує захист від несанкціонованого доступу третіх осіб.

Пунктом 4.1. Додатку 3 до договору № LVOMМО від 04.07.2006 передбачено, що використовуючи електронні розрахунково-інформаційні програмні продукти ТОВ "БК "Комфортбуд-1" має можливість самостійно формувати виписки за рахунками.

А відповідно до п. 2.2.11 договору № LVOMМО від 04.07.2006 ТОВ "БК "Комфортбуд-1" зобовязується негайно повідомляти банк про всі помічені помилки у виписках за рахунками та в інших документах.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується представником позивача, що таких повідомлень від позивача до відповідача 2 відносно здійснення платежу за платіжним дорученням № 1242 від 16.03.2011 не надходило.

З огляду на зазначене вище, суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що за умови відсутності підписів посадових осіб та печатки юридичної особи платіжне доручення № 1242 від 16.03.2011 року не є належною підставою для ініціювання банківського переказу грошових коштів.

Таким чином, твердження позивача про переказ 8000000 грн. банком без відсутності на те його згоди не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, не відповідає фактичним обставинам справи і висновок суду першої інстанції про виконання відповідачем 2 власного цивільно-правового зобов'язання за рахунок коштів позивача.

Нормативно-правовим актом, який регулює порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання, є Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 639).

Відповідно до п. 9 розділу 1 Положення виконання принципалом своїх зобов'язань перед банком-гарантом або банком-контргарантом за договором про надання гарантії забезпечується відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з п. 3 глави 4 Положення сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.

Банк-гарант (резидент) здійснює перерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися кошти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії, або з інших відповідних рахунків банку-гаранта (резидента). Якщо гарантія надавалася за рахунок іншого забезпечення, прийнятного для банку, то банк-гарант вирішує питання щодо погашення заборгованості принципала шляхом звернення стягнення на предмет застави або договірного списання коштів з поточних/депозитних рахунків принципала, або шляхом проведення інших дій, передбачених законодавством України (за умови, якщо це передбачено договором).

Тобто чинним законодавством України передбачено можливість перерахування коштів саме з рахунку принципала (ТОВ "БК "Комфортбуд-1"), на якому містяться кошти покриття.

Отже, відповідачем 2 цілком правомірно було здійснено платіж по договору про надання банківської гарантії № G0310/6269 меморіальним ордером № 2 від 16.03.2011 на суму 8000000 грн.

Сплата грошових коштів у сумі 4818966,30 грн. за першою письмовою вимогою, також повністю відповідає умовам договору про надання банківської гарантії № G0310/6269, так-як подані документи віповідають умовам гарантії, сума виплати є сумою в межах гарантійної суми, перша письмова вимога пред'явлена в межах строку дії гарантії.

Пунктом 2.1.11 договору про надання банківської гарантії № G0310/6269 передбачено, що ТОВ "БК "Комфортбуд-1" доручає банку договірне списання на свою користь грошових коштів з рахунків позивача для погашення зобовязань по погашенню суми виконаної відповідачем 2 гарантії, сплаті процентів, пені та інших нарахувань.

Таким чином, згода позивача на проведення платежів за гарантією була надана шляхом погоджень і підписання умов про надання банківської гарантії № G0310/6269.

Тому висновки суду першої інстанції стосовно виникнення права на списання грошових коштів з рахунку Позивача тільки після виконання відповідачем 2 свого обов'язку за банківською гарантією прямо суперечить нормам п. 3 глави 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах.

Оскільки гарантія видається банком на підставі положень законодавства України, що регулює відносини в сфері забезпечення виконання зобовязань та нормативно-правових актів Національного банку України, то вирішуючи даний спір суд першої інстанції повинен був застосувати норми матеріального права, які регулюють порядок предявлення бенефіціаром перших письмових вимог гарантові та порядок їх розгляду гарантом.

Крім того, суд першої інстанції повинен був встановити та дослідити чи мав право або зобовязаний був гарант відмовити в задоволенні перших письмових вимог бенефіціара та на якій підставі у гаранта виникло таке право або обовязок.

Проте, зазначене вище судом першої інстанції досліджено не було в звязку з чим прийнявши рішення у даній справі помилково було застосовано норми матеріального права, які застосовуються до правовідносин, що виникли в процесі забезпечення виконання зобовязань, які регулюють правовідносини в сфері проведення операцій за рахунком клієнта банку.

В звязку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2011 у справі № 23/440 прийняте з неправильним застосуванням норми процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2011 у справі № 23/440 скасувати, а в позові відмовити.

3. Достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 12, ідентифікаційний код 33719262) в дохід Державного бюджету України судового збору за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду в розмірі 1890 (одну тисячу вісімсот девяносто) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 121, ідентифікаційний код 33169993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 12, ідентифікаційний код 33719262) 30120,00 (тридцять тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 121, ідентифікаційний код 33169993) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) 30120,00 (тридцять тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.

6. Матеріали справи № 23/440 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді

28.12.11 (відправлено)