Постанова № 20362218, 22.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

22.12.2011

Постанова

Іменем України

20.12.2011 р. справа №28/152

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Дучал Н.М.

Суддів: Калантай М.В., Склярук О.І.

При секретарі Отцевич В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., за довіреністю

від відповідача не зявився

Розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція" м. Краматорськ Донецької області

на рішення господарського судуДонецької області

від02.11.2011р. (підписано 04.11.2011р.)

у справі№ 28/152 (суддя Курило Г.Є.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція", м. Краматорськ Донецької області

простягнення 4700 267грн. 01 коп. ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція”, м. Краматорськ Донецької області про стягнення за кредитним договором № 012/11-171/57 від 20.08.2007р. заборгованості за кредитом у сумі 4 424 158,11 грн., заборгованості за відсотками в сумі 136238,91 грн., пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 127538,44 грн., пені за порушення строків погашення відсотків у сумі 4470,05грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на кредитний договір №012/11-171/57 від 20.08.2007р., невиконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором № 012/11-171/57 від 20.08.2007р. стосовно повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом; невиконання відповідачем вимоги позивача про дострокове повернення кредиту та виконання всіх зобовязань за договором; право позивача на нарахування штрафних санкцій.

Заявою № 120-1-1/11152 від 04.10.2011р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція" заборгованість за кредитним договором №012/11-171/57 від 20.08.2007р. в сумі 4424 158,11 грн. за кредитом, в сумі 256 479,04 грн. за відсотками, пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 14 204,42грн., пеню за порушення строків погашення відсотків у сумі 5 425,44грн. Заяву прийнято судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2011р. у справі № 28/152 задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція”, м. Краматорськ. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” м. Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” м. Донецьк заборгованість за кредитом в сумі 4424158,11 грн., заборгованість за відсотками в сумі 256479,04 грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 14204,42грн., пеню за порушення строків погашення відсотків в сумі 5 425,44грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Рішення суду мотивоване невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором №012/11-171/57 від 20.08.2007р. стосовно повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом; правомірністю нарахування позивачем пені за порушення відповідачем строків погашення кредитної заборгованості та пені за порушення строків погашення відсотків; обґрунтованістю заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідач, ТОВ „Трансекспедиція”, не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 02.11.2011р. по справі № 28/152 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги наполягає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема, висновок, що ТОВ «Трансекспедиція»отримувало вимогу позивача про дострокове повернення кредиту. Наполягає, що вимогу адресовано Кудиш А.Н. не як директору ТОВ «Трансекспедиція», яке є боржником за кредитним договором, а як поручителю.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві №120-1-1/14848 від 20.12.2011р. на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наполягає, що вимога позивача про дострокове погашення кредиту отримана нарочно працівником ТОВ «Трансекспедиція», про що свідчить напис про отримання, вхідний номер та відбиток печатки Товариства. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобовязувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42,, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної Дирекції (правонаступником якого є позивач, кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція", м.Краматорськ (позичальником), був укладений кредитний договір №012/11-171/57 від 20.09.2007р. (далі - кредитний договір), що складається з двох частин, які нероздільно повязані між собою.

Відповідно до п.2 частини №1 Договору Банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту, валюта кредиту 5000000,00 грн.; цільове використання кредиту рефінансування існуючої заборгованості в Відкритому акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль»за кредитними договорами №010/11-171/37 від 25.01.2007р. та №010/08-3/0302 від 27.04.2006р., закупівля товару (будматеріалів), проведення ремонтних робіт, придбання нового обладнання; річна база нарахування процентів факт/факт; дата остаточного повернення кредиту 20 серпня 2012 року; поточний рахунок 260076136; позичковий рахунок 20736271; рахунок процентів 20789314; разова комісія за надання кредиту складає 0,9% від розміру кредиту та сплачується позичальником в день надання кредиту.

Відповідно до п.3. частини №1 Договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися процентна ставка 12% річних протягом перших 6-х місяців кредитування, 16% річних починаючи з 7-го місяця кредитування.

Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ТОВ «Трансекспедиція»згідно з графіком погашення до цього договору. Детальний порядок повернення кредиту та сплати процентів визначений в Частині №2 цього договору (п.4. ч.1 Договору).

Згідно з п.1.1 частини №2 Договору Банк, на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у Частині №1 договору, а позичальник приймає, зобовязується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобовязання, як вони визначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1.1. частини №2 Договору Банк зобовязався, за умови беззастережного виконання позичальником прийнятих на себе зобовязань за цим договором, надати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.

Позичальник зобовязався (п. 2.3. частини №2 Договору), зокрема, в строк передбачений цим договором, забезпечити повернення банку одержаного кредиту та сплати нарахованих процентів, передбачених договором, всіх неустойок, відшкодування витрат та збитків Банку, викликаних неналежним виконанням цього договору; у випадку порушення умов цього договору сплачувати Банку пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором тощо.

За умовами п. 1.7.1. частини №2 Договору Банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитною/ними заявкою/ами позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом перерахування коштів в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника в банку. Перший транш надається у термін до 2 (двох) місяців з дати укладення цього договору. Кожний наступний транш надається позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього траншу.

Банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 1.4.1.1. частини №2 Договору). Проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентної ставки з розрахунку Річної бази нарахування процентів (п.1.4.1.2.). Проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення процентів (Додаток №1 до цього договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за користування такими коштами виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов п.1.5. цього договору (п.1.4.1.3.).

Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього договору), шляхом безготівкового перерахування на позичковий рахунок, вказаний в частині №1 цього договору (п. 1.5.1.). Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням частини кредиту в строк передбачений в Графіку повернення кредиту та сплати процентів. Якщо до сплати процентів з моменту надання кредиту залишається не більше 3-х банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці (п.1.5.1.1.).

Згідно з п.1.9.1. частини №2 Договору, незважаючи на інші положення цього договору Банк має право вимагати дострокового виконання боржником зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобовязань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3.7. 2.3.14., 2.3.16., 2.3.17. та ст. 3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки (надалі Вимога). При цьому, виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Відповідно до Застереження, яке міститься в пункті 1.9.3. частини №2 Договору, вимога вважається надісланою в день її направлення на адресу позичальника, що зазначена в цьому договорі. До направлення вимоги на адресу позичальника поштою прирівнюється також її вручення позичальнику чи його представникам під розписку.

З підписанням цього договору сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов цього договору повинно розглядатися як істотне порушення договору, яке надає право кредитору в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобовязань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених договором платежів (п.1.12.3. частини №2 Договору).

Відповідно до п.4.1. 1. частини №2 Договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, включаючи всі додатки до нього і діє до виконання сторонами взятих на себе зобовязань по цьому договору в повному обсязі (п.8.3. частини №2 Договору).

Додатком №1 до кредитного договору сторони визначили графік повернення кредиту та сплати процентів. Протягом дії договору сторони змінювали графік погашення заборгованості.

В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди, якими змінювався порядок погашення заборгованості по кредитному договору №012/11-171/57 від 20.08.2007р.

Додатковою угодою від 29.07.2009р. до кредитного договору №012/11-171/57 від 20.08.2007р. сторонами змінено процентну ставку, яку встановлено в розмірі 15,5% річних.

Додатковою угодою №012/11-171/57/4 від 27.01.2010р. до кредитного договору №012/11-171/57 від 20.08.2007р. сторони, зокрема, домовились про збільшення розміру процентної ставки на 0,5% та встановили процентну ставку в розмірі 16% річних.

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Факт отримання ТОВ "Трансекспедиція" (позичальником) кредитних коштів на підставі кредитного договору №012/11-171/57 від 20.08.2007р. підтверджується платіжними дорученнями та не спростовується відповідачем.

Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція" прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором №012/11-171/57 від 20.08.2007р. стосовно повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, підтверджені банківськими виписками, що наявні у справі.

Враховуючи порушення ТОВ "Трансекспедиція" зобовязань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, Позивач (Банк) листом №23/32-14855 від 15.11.2010р. звернувся до директора (поручителя) ТОВ «Трансекспедиція»Кудіша А.М. з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 012/11-171/37 від 20.08.2007р. в загальній сумі 4 565 818,35 грн. Попередив про примусове стягнення боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Означений лист отриманий 16.11.2010р. нарочно працівником ТОВ «Трансекспедиція»- секретарем Олейник О.В., про що свідчить відповідний напис на листі, присвоєння вх. №267 від 16.11.2010р. та відбиток печатки ТОВ "Трансекспедиція".

Листом № 192 від 16.12.2010р. ТОВ «Трансекспедиція» повідомило про отримання листа № 23/32-14855 від 15.11.2010р. з вимогою про дострокове погашення кредиту, звернулося до Банку з проханням розглянути можливість надання Товариству кредитних канікул строком на 6 місяців (перше півріччя 2011р.).

04.01.2011р. Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі директора Донецької обласної дирекції та заступника директора Донецької обласної дирекції та ТОВ «Трансекспедиція»було укладено угоду №1 про врегулювання проблемної заборгованості за кредитним договором №012/11-171/57 від 20.08.2007р., за п.1. якої ТОВ «Трансекспедиція»зобовязалося погасити наявну заборгованість за відсотками перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»у строк по 11.01.2011р. за першим місяцем відставання; протягом 2,3,4,5-го місяця 2011 року за другим місяцем відставання, погашаючи щомісячно рівними частинами, та сплачуючи поточні відсотки своєчасно та в повній мірі.

П.2. Угоди Банк зобовязався винести на розгляд кредитного комітету Банку питання щодо надання ТОВ «Трансекспедиція»кредитних канікул на строк 6 місяців (перше півріччя 2011р.).

Банк зобовязався зупинити та не розпочинати претензійно-позовну діяльність по примусовому стягненню проблемної заборгованості у разі дотримання ТОВ «Трансекспедиція»домовленостей, викладених у п.1 цієї угоди та прийняття позитивного рішення кредитним комітетом Банку щодо надання кредитних канікул (п.3 Угоди).

Сторони обумовили, що у разі несвоєчасного виконання або невиконання ТОВ «Трансекспедиція»зобовязань по даній угоді, дана угода припиняє свою дію.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем Угоди № 1 та прийняття кредитним комітетом Банку рішення щодо надання відповідачу кредитних канікул строком 6 місяців. Надання позичальнику кредитних канікул є правом банку.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що ТОВ «Трансекспедиція»належним чином не виконувалися прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором №012/11-171/57 від 20.08.2007р. в частині повного та своєчасного виконання графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; не виконано відповідачем вимогу про дострокове повернення кредиту та всіх зобов"язань за кредитним договором, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 15.09.2011р. становила: 4424 158,11 грн. за кредитом; 256479,04 грн. по процентах за користування кредитом.

Крім того, наявність заборгованості ТОВ "Трансекспедиція" в зазначених сумах підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних рахунків станом на 15.09.2011р. за кредитним договором №012/11-171/57 від 20.08.2007р.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №012/11-171/57 від 20.08.2007р., з врахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 4424158,11 грн. за кредитом та в сумі 256479,04 грн. по процентах підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, отже правомірним є висновок місцевого суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотках за користування кредитом.

Безпідставними є твердження заявника апеляційної скарги, що у позивача не виникло права дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки ним, в порушення п. 1.9. договору, вимога про дострокове повернення кредиту не була надіслана на адресу ТОВ «Трансекспедиція», зазначивши, що вказана в листі адреса не є адресою Товариства. Скаржник наполягає, що лист від 15.11.2010р. був адресований не ТОВ «Трансекспедиція», а особисто Кудишеву А.М., який є директором товариства, а також поручителем ТОВ «Трансекспедиція»за договором.

Як вже зазначалося вище, в Застереженні, яке міститься в пункті 1.9. частини №2 Договору, сторони обумовили, що до направлення вимоги на адресу позичальника поштою прирівнюється також її вручення позичальнику чи його представникам під розписку. Таким чином, отримання листа працівником ТОВ «Трансекспедиція»- секретарем Олейник О.В. прирівнюється до направлення вимоги відповідачу. Доказів того, що в листопаді 2010 року в штаті ТОВ «Трансекспедиція» не було такого працівника відповідачем не надано. Зі змісту листа вбачається його адресування як позичальнику так і поручителю.

Факт отримання ТОВ "Трансекспедиція" вимоги від 15.11.2010р. № 23/32-14855 про дострокове повернення кредиту підтверджується також і листом відповідача від 16.12.2010р. № 192.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про набуття позивачем права на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст.552 Цивільного кодексу України).

Обов"язок Позичальника за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення, обумовлений сторонами в п. 4.1.1. частини №2 кредитного договору.

Враховуючи вищезазначене, позивачем за порушення строків погашення кредитної заборгованості за період з 30.04.2010р. по 31.10.2010р. нараховано пеню в сумі 14204,42 грн.; за порушення строків погашення відсотків за період з 01.12.2009р. по 31.05.2010р. пеню у сумі 5425,44 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Зі змісту Кредитного договору вбачається, що сторони не домовлялися про інше.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором мало місце та підтверджується матеріалами справи, тому нарахування пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості за період з 30.04.2010р. по 31.10.2010р. в сумі 14204,42 грн., за порушення строків погашення відсотків за період з 01.12.2009р. по 31.05.2010р. у сумі 5425,44 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства.

Отже, рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача пені відповідає матеріалам справи та приписам чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2011р. (підписане 04.11.2011р.) у справі №28/152 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги - ТОВ "Трансекспедиція" м. Краматорськ Донецької області.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспедиція" на рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2011р. (підписане 04.11.2011р.) у справі №28/152 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2011р. (підписане 04.11.2011р.) у справі №28/152 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Дучал

Судді: М.В. Калантай

О.І. Склярук

Надруковано 6 екз.: 2-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО