Постанова № 20362082, 27.12.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2011 року Справа № 5005/1219/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, які були присутні в судовому засіданні, що відбулося 15.12.2011 року:

позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність № ШО-11/02-01 від 11.02.2011 року;

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Олімпекс-Агро»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2011р. у справі № 5005/1219/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаролезька вівця»(с. Новостепанівка Новомосковського району Дніпропетровської області)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Олімпекс-Агро»(с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області)

про: стягнення 1057 243,48 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2011 року у справі № 5005/1219/2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаролезька вівця»(далі ТОВ «Шаролезька вівця») було задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Олімпекс-Агро»(далі ТОВ агрофірма «Олімпекс-Агро») на користь ТОВ «Шаролезька вівця»стягнуто грошові кошти в розмірі 1032590, 03 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 10325, 90 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 230, 55 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2011 року у справі № 5005/1219/2011 та прийняти нове, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що вказане рішення не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з наступних підстав.

Всупереч ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України суд в основу обґрунтування свого рішення поклав доводи позивача, які не підтверджені відповідними доказами. Так, позивачем ні в позовній заяві, ні в інших письмових доказах не наводиться ідентифікація сільськогосподарської культури (пшениці), яка вирощувалась на його землі, а саме: сорт, походження посівного матеріалу (власне, придбане), період посіву та збирання (вегетаційний період), розрахункова врожайність та інше.

Крім того, позивач не надав жодного письмового доказу, який би свідчив про те, що в період з вересня 2009 року на його землях знаходились посіви пшениці, та не надав належних доказів того, що восени 2009 року у нього в обробітку знаходились землі сільськогосподарського призначення, на яких знаходилось незавершене виробництво посіви озимих культур.

Також позивач в підтвердження своїх доводів щодо права власності на спірний врожай зобовязаний був надати судові докази, які б підтверджували, що він подавав до статистичного відділу Новомосковського районного управління агропромислового розвитку інформацію про посівні площі (Звіт 16-СХ «Баланс продукції»та Звіт 32-СХ «Посіви та зібраний врожай», який повязує між собою посів та збирання врожаю).

Отже, на думку скаржника, суд припустив, а не достовірно зясував, що спірний врожай належить позивачу.

Скаржник також звертає увагу суду на те, що притягнення до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків можливе лише при наявності таких елементів правопорушення як наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вина боржника. Судом не доведено факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки згідно з вимогами чинного законодавства, а також факту перешкоджання відповідачем позивачеві реалізувати своє право власності на пшеницю, у звязку з чим відсутні всі складові елементи правопорушення.

Окрім того, висновок суду стосовно того, що ціна на спірну пшеницю в січні 2011 року, яка відповідно до листів Дніпропетровської торгово-промислової палати від 20.09.2011 року та від 03.10.2011 року становила 2094,21 грн./т., є обґрунтованою, а позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1032590, 03 грн. підлягають задоволенню, є безпідставними тому, що базуються на припущенні, та не підтверджується належними письмовими доказами. Як вбачається з вказаних листів, вони містять різні дані за однаковий період часу, а тому не можуть бути прийняті судом як доказ у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 24.11.2011 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15.12.2011 року у звязку з надходження до суду клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи.

15.12.2011 року ТОВ агрофірма «Олімпекс-Агро»вдруге звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні з причин знаходження представника в іншому судовому засіданні.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених у ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу, для реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи з метою її вирішення.

Враховуючи, що підстави скасування судового рішення викладені відповідачем в апеляційній скарзі, обставини відсутності заявника не є такими, що унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні, заявником не надано відповідних доказів, які б підтверджували неможливість участі представника у даному судовому засіданні, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає відхиленню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ агрофірми «Олімпекс-Агро»не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у користуванні позивача на підставі договорів оренди землі, укладених з фізичними особами, станом на 01.01.2010 року знаходилися земельні ділянки, загальною площею 607,8846 га, з них пашні 246,29 га, що розташовані на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Збір врожаю 2010 року на орендованих позивачем землях був проведений ТОВ агрофірмою «Олімпекс-Агро».

Всього було зібрано 493,069 т. озимої пшениці. Зазначені обставини підтверджуються листами відповідача № 163 від 11.08.2010 року, № 37-ю від 24.02.2011 року, доповненням до відзиву на позовну заяву від 02.03.2011 року (т. 1 а.с. 62 64, 66).

Із заяви відповідача № 187 від 01.10.2010 року (т. 1 а.с. 66) вбачається, що у вересні 2010 року зібрана ним та притримана озима пшениця в кількості 493,069 т. була реалізована за накладними від 23.08.2010 року, від 20.09.2010 року, від 20.10.2010 року (т. 4 а.с. 68 70).

Свої дії щодо зібрання врожаю на земельних ділянках, що знаходилися в користуванні позивача, та його реалізації відповідач обґрунтовував наявністю укладеного сторонами договору підряду № 470 від 02.04.2009 року та заборгованості по сплаті наданих послуг в сумі 1979459, 05 грн. При цьому відповідач посилався на ст. 856 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у випадку, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2009 року сторонами був укладений договір підряду, за умовами якого відповідач виконавець, зобовязався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника комплекс сільськогосподарський робіт в 2009 2010 роках, на земельних ділянках замовника, з залученням власної сільськогосподарської техніки, обладнання, матеріалів, устаткування, ПММ та коштів, а замовник зобовязався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступну роботу:

-по допосівному обробітку земельних угідь;

-по проведенню посіву та внесенню мінеральних та органічних добрив;

-по проведенню комплексу робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур;

-по збиранню врожаю та зберіганні.

Розрахунок за договором проводиться на умовах п. 3.2 договору с 15 вересня по 01 грудня.

Згідно п. 4.2 договору на земельних угіддях виконавець зобовязався вирощувати сільськогосподарські культури, які найбільш придатні для вирощування в даній місцевості (т. 1 а.с. 73).

Але, постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2011 року у справі № 14/481-09 договір підряду № 470 від 02.04.2009 року з огляду на приписи ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України визнаний неукладеним, таким, що не відбувся (т. 2 а.с. 56).

Таким чином, наведений правочин не породжував для сторін будь-яких прав та обовязків.

З урахуванням викладеного відповідач без достатньої правової підстави набув майно, що належить позивачу відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, і на вироблену продукцію.

В силу ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також положення цієї глави застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України унормовано, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Матеріалами справи підтверджена неможливість повернення зібраного відповідачем врожаю пшениці в натурі у звязку з його реалізацією.

На момент розгляду справи відповідно до листа Дніпропетровської торгово-промислової палати від 03.10.2011 року вартість пшениці фуражної (6 клас) становила в січні 2011 року 2094,21 грн. за тону.

Таким чином вартість безпідставно набутого відповідачем майна складає 1032590,03 грн., яка і була стягнута судом.

З урахуванням викладеного судом першої інстанції повно та всебічно зясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Олімпекс-Агро»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2011р. у справі № 5005/1219/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

О.С. Євстигнеєв