Постанова № 20361953, 13.12.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2011 року Справа № 5013/1356/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.

Секретар судового засідання Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №14/57 від 17.03.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №07/01-03 від 12.01.11;

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ та відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.10.11 р. у справі №5013/1356/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до: відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград

про стягнення 18686711,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011р. Відкрите публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград про стягнення 18686711,15 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградськоїї області від 13.10.11р. по справі № 5013/1356/11 (суддя Кабакова В.Г.) позовні вимоги задоволенні частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"- 15641958,81 грн. основної заборгованості, 1163890,19 грн. пені, 231263,95 грн 3% річних, 374699,34 грн. збитків від інфляції, 23766,00 грн. державного мита та 219,95 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення 179961,74 грн. збитків від інфляції та 1094937,12 грн штрафу відмовлено.

При винесені оскарженого рішення господарський суд виходив з того, що Позивачем належним чином було доведено існування з боку Відповідача заборгованість за поставлений газ, відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу №14/163/11, а також відсутність існування з боку Позивача зобовязання грошового характеру, для зарахування зустрічних грошових вимог із Відповідачем, також господарський суд врахував відсутність у договорі

Не погодившись з оскарженим рішенням, Відповідач вернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, де просить скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач також звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду також з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.11р., де просить суд скасувати оскаржене рішення в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача - 179961,74 грн. збитків від інфляції та 1094937,12 грн. штрафу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Відповідача просить суд скасувати рішення господарського суду в частині задоволення позову у сумі 15641958,81 грн. основної заборгованості, 1163890,19 грн. пені, 231263,95 грн. 3% річних, 374699,34 грн. збитків від інфляції, 23766,00 грн. державного мита та 219,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2011 між сторонами спору було укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/163/11(далі - Договір).

Згідно умов Договору Постачальник (Позивач) зобов'язався передати Покупцеві (Відповідачу) в 2011 році імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат Покупця, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити природний газ.

За пунктом 5.1 Договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами Договору також були укладені додаткові угоди № 1 від 28.02.2011 року та № 2 від 05.04.2011 року до Договору № 14/163/11, згідно яких вносились зміни до розділу 4 договору стосовно ціни газу та ціни договору

Вбачається, що Позивач належним чином виконав покладені на нього договірні зобовязання за договором купівлі-продажу природного газу №14/163/11.

Факт отримання природного газу відповідачем підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 01/11-17-ВТВ від 31.01.2011 на суму - 7135931,19 грн., № 02/11-17-ВТВ від 25.02.2011 на суму - 6805694,54 грн., № 03/11-17-ВТВ від 31.03.2011 на суму - 4100663,33 грн., № 04/11-17-ВТВ від 30.04.2011 на суму - 2997335,44 грн., всього поставлено природного газу на суму 21039624,50 грн.

Відповідачем обов'язок по оплаті виконано частково. Згідно виписки, наданої ПАТ "Промінвестбанк" від 17.03.2011 платником - ВАТ "Кіровоградгаз", перераховано на рахунок одержувача - НАК "Нафтогаз України" 5397665,69 грн. за природний газ для ВТВ та нормованих втрат згідно договору № 14/163/11 від 31.01.2011, у т.ч. 20%.

На підставі зазначеного, з боку Відповідача виникла заборгованість в сумі 15641958,81 грн. перед Позивачем за договором купівлі-продажу природного газу №14/163/11.

Відповідач, вважає відсутність з його сторони перед Позивачем заборгованості за договором №14/163/11, посилаючись на заяви про зарахування зустрічних фінансових однорідних вимог від 05.05.2011 та від 05.07.2011.

Судова колегія зазначає, що згідно ст.. 601 Цивільного кодексу України зобов”язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Тобто, виходячи із приписів зазначеної статті, зобов”язання може, але не повинно припинятись за заявою однієї зі сторін, а саме зазначена заява не є обов”язковою для іншої сторони. Таким чином, такий взаємозалік за заявою однієї із сторін може здійснюватись лише у разі згоди та відсутності заперечень на це іншої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що листами Позивача від 25.05.2011 № 26-3295/1.6-11 та від 03.08.2011 № 6-4831/1.2-11, направлені на адресу Відповідача у відповідь на заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, Позивач заперечив наявності у нього заборгованості перед відповідачем за послуги з транспортування природного газу за договором від 31.01.2011 № 14/181/11 та відхилив вказані заяви, в свою чергу Відповідач належних доказів існування з боку Позивача заборгованості перед Відповідачем за договором № 14/181/11 не надав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

У зв”язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду та вважає правомірним задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу - 15641958,81 грн. за договором від 31.01.2011 № 14/181/11.

З матеріалів справи вбачається, що окрім суми основного боргу, Позивач також просив господарський суд стягнути з Відповідача - 1163890,19 грн. пені за прострочення оплати заборгованості за загальний період з 16.02.2011 по 19.09.2011; 231263,95 грн. 3 % річних за загальний період з 16.02.2011 по 19.09.2011; 554661,08 грн. збитків від інфляції з березня 2011 року по червень 2011 року; 1094937,12 грн. штрафу у розмірі 7 %.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на положення ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочений час, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлені положення, згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно умов п. 6 Договору вбачається, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у розмірі та порядку, що передбачені чинним законодавством України та цим Договором. За несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в пункті 5.1 цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

У зв”язку з чим, колегія суддів вважає правомірним задоволення вимог у розмірі 1163890,19 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв”язку з чим, підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення 3% у сумі - 231263,95 грн.

Щодо вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заявленої суми - 554661,08 грн. збитків від інфляції з березня 2011 року по червень 2011 року, то враховуючи вірність розрахунків господарського суду, колегія суддів вважає правомірним задоволення позову в цій частині у сумі - 374699,34 грн.

Також колегія суддів приходить висновку про правомірну відмову в задоволенні позову в частині задоволення вимог щодо стягнення 7% штрафу, у зв`язку із тим, що у договорі сторони не погодили конкретний розмір штрафу за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, а також з огляду на те, що невиконане відповідачем договірне зобов`язання має саме грошовий характер, відсутні підстави для стягнення заявленого Позивачем штрафу.

На підставі зазначеного, та враховуючи недоведеність обґрунтувань, викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить висновку про те, що рішення господарського суду не підлягає скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ та відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.10.11 р. у справі №5013/1356/11 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.10.11 р. у справі №5013/1356/11 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяП.П.Павловський

СуддяВ.В. Швець

23.12.11р.