Рішення № 20361349, 22.12.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2011 Справа № 5024/2099/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонернрнр товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" м. Київ

до приватного виробничо-комерційного підприємства "Севід" м. Херсон

про стягнення 15379грн. 00коп.

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа Приходько Л.В.

від відповідача - не прибув

Відкрите акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного виробничо-комерційного підприємства "Севід" (відповідача) 10985грн. 00коп. заборгованості та 4394грн. 00коп. штрафу за договором про транспортно-експедиційні послуги від 10.09.2008року № 72-И/Э/Д.

Ухвалою суду від 15.11.2011року розгляд справи відкладався.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач не виконав своїх зобов'язань за договором від 10.09.2008року № 72-И/Э/Д і передав відповідачу вантаж не в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду 22.12.2011року не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за юридичною адресою, яка зазначена в реєстраційних документах .

Ухвала про відкладення розгляду справи від 06.12.2011року направлена відповідачу у встановленому порядку. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідно до ст. 64 ГПК України відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи .

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору.

В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав частково. Він просить стягнути з відповідача 5492грн.50коп. заборгованості, посилаючись на часткові розрахунки та відсутність предмету спору між сторонами в іншій частині позову. Крім того, він просить стягнути 4394грн.00копю. штрафу за прострочку перерахування грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

10 вересня 2008року між відкритим акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Укртранс" (позивач по справі) та приватним виробничо-комерційним підприємством "Севід" (відповідач) укладено договір №72-И/Э/Д про транспортно-експедиційні послуги.

Згідно з пунктом 1.2 вищезазначеного договору позивач, як перевізник, прийняв на себе обовязки доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок відповідача, як замовника, довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а відповідач, як замовник, зобовязався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивачем здійснено перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної №001537, автомобіль НОМЕР_1 за маршрутом Perstorp (Швеція) Херсон. Факт виконання зобовязання позивачем підтверджується наданою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною та актом про надання послуг від 30.09.2008року, яким відповідач підтвердив, що зобовязання позивачем виконані належним чином, в повному обсязі, в відповідні строки і претензій до перевізника відповідач, як замовник, не має.

В акті зазначено, що вартість наданої послуги становить 21970грн.00коп., які відповідач зобовязується сплатити позивачу відповідно до умов договору від 10.09.2008року.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до ст.307 ГК України, ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 10.09.2008року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідно до пункту 5.3 договору від 10.09.2008року розрахунки за перевезення вантажу здійснюються відповідачем на протязі 7 банківських днів з моменту надання перевізником оригіналів документів, що підтверджують перевезення.

Надісланий позивачем рахунок №27/2528 від 16.09.2008року на суму 21970грн.00коп. відповідачем сплачено частково в сумі 10985грн.00коп.

Крім того, 29.11.2010року відповідачу надіслано претензію з вимогою погасити борг в сумі 10985грн.00коп. та сплатити штраф, яка останнім залишена без задоволення.

В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав в сумі 5492 грн.50 коп. основного боргу, посилаючись на те, що 5492 грн.50 коп. відповідачем були сплачені і предмет спору в цій частині між сторонами відсутній.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем не виконано зобовязання за договором належним чином, в тому числі і доказів на підтвердження того, що вантаж було доставлено з недостачею, або пошкодженим. Відповідно до пункту 3.1.11 договору від 10.09.2008року у разі пошкодження, або втрати вантажу, а також у разі виникнення розбіжностей між перевізником та замовником при здачі або прийманні доставленого вантажу, складається акт, який підписується зацікавленими особами, а також представниками торгово-промислової палати. Про складання акту обовязково вноситься відповідний запис у товаросупровідні документи. Однак документів, якими б підтверджувалися доводи відповідача про те, що вантаж доставлено йому позивачем в неповному обсязі суду не надано.

За таких підстав, оскільки відповідачем не надано документального підтвердження перерахування заборгованості в сумі 5492 грн.50 коп., зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача. В той же час провадження у справі в частині сплаченого боргу судом припиняється відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору між сторонами.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4394грн.00коп. штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В той же час відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, за нормами ГК України пеня не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування.

Сторони в договорі від 10.09.2008року пунктом 4.12 встановили відповідальність відповідача у виді сплати штрафу в розмірі 20% за порушення строків розрахунків. Зобовязання відповідач повинен був виконати, як зазначено в позові, до 24.10.2008року. Таким чином відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафу припинилося 24.04.2009року.

Суд також зазначає, що в силу статті 223 Господарського Кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення в сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо інші строки не встановлені Господарським Кодексом України.

Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином статті 258 ЦК України та 232 ГК України підлягають застосуванню одночасно, оскільки вони не суперечать, а доповнюють одна одну.

Період нарахування штрафу в силу ч.6 статті 232 ГК України припинився 24.04.2009року. Строк позовної давності встановлений статтею 258 ЦК України скінчився 24.04.2010року. З позовом позивач звернувся 26.10.2011року, тобто за межами строку позовної давності, що є підставою відмови в задоволенні позову.

Таким чином в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених вимог, з урахуванням того, що 5492грн. 50коп. були перераховані відповідачем після звернення позивача з позовом.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "Севід" м. Херсон вул. Червонофлотська, 14, ідентифікаційний код 24757972 інші реквізити невідомі на користь відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" м.Київ вул. Саксаганського 83-а, р/р 26007000004904 в АКБ «Київ» МФО 322498 ідентифікаційний код 22890514 5492грн.50коп. основного боргу, 109гр. 85коп. витрат по сплаті державного мита та 168грн.57коп витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 4394грн.00коп. штрафу відмовити.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 5492грн.50коп. основного боргу.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 27.12.2011р.