Ухвала суду № 20360560, 27.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

27 грудня 2011 року справа № 5020-533/2011-1828/2011 За позовомПублічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”

(61050, м. Харків, пр-т Московський, 60),

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс”,

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс-Сервіс”,

ідентифікаційний код 30574966

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

2.Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистибьюшн”,

ідентифікаційний код 30435904

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

3.Товариства з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.”,

ідентифікаційний код 30019225

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

4.Товариства з обмеженою відповідальністю „Діджіт”,

ідентифікаційний код 32102676

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

5.Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс Люкс”,

ідентифікаційний код 30058840

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

6.Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи”,

ідентифікаційний код 31604488

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1., довіреність № 24 від 04.01.2011

представник відповідача - не з'явився

представники третіх осіб - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 08.11.2011 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.11.2011 справу № 5020-533/2011-1828/2011 за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн”, Товариство з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Діджіт”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи” про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку.

Від представника відповідача 13.12.2011 через канцелярію суду надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги позивача визнані у справі про банкрутство ТОВ «Даталюкс»№ 5020-326/2011.

Від представника позивача 22.12.2011 надійшли письмові заперечення на клопотання про припинення провадження у справі, вважає, що зобовязання відповідача, які визнані у справі про банкрутство є грошовими та не заснованими на договорі іпотеки, мають місце різні підстави позовів у даній справі та у справі про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі № 5020-533/2011-1828/2011 з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Підставою позову є ті обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Як встановлено судом підставою даного позову є наявність кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 на суму заборгованості 269 859 490,65 грн, яка складається з 14383674,37 Євро а також 113158578,63 грн і договору про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 на суму 13680 953,94 грн.

Предметом позову у даній справі є, звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто даний позов ПАТ "УкрСиббнк" заявлено з метою отримання грошових коштів на підставі вищезазначених договорів.

Разом з тим як встановлено у судовому процесі, ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 у справі № 5020-326/2011 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Лугінтертех-Союз” до товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс” про визнання боржника банкрутом визнані вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс”, зокрема визнані грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” в сумі: 125,00 грн. - перша черга задоволення; 91166180,49 грн., 1466284,22 доларів США та 15229736,06 євро - перша черга задоволення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 у ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 у справі № 5020-326/2011 змінено, викладено абзац 4 пункту першого резолютивної частини ухвали господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 у справі № 5020-326/2011 в наступній редакції: «Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в сумі 274808791,76 грн перша черга задоволення».

Відповідно до положень статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

З постанови Севастопольського апеляційного господарського суду вбачається, що ці грошові кошти є предметом стягнення за договорами про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 та договору про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006.

Викладене свідчить про тотожність сторін, предмета та підстав позовних вимог у даній справі та справі № 5020-326/2011.

Згідно з частиною 4 ст.12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 „Про судову практику в справах про банкрутство” закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

У пункті 41 вказаної постанови зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами.

Згідно з пунктом 43 Постанови Пленуму дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника.

У пункті 8.5. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що закон встановлює певні гарантії прав кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника: щодо черговості у задоволені вимог (частина 1 статті 31), щодо права не погодитись на укладення мирової угоди (частина 3 статті 35) тощо.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону майно боржника, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

В силу колізії між нормами Закону та нормами Законів України "Про іпотеку" і "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", які набули чинності з 1 січня 2004 року, в частині регулювання правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з порушенням провадження у справах про банкрутство, судам слід виходити із системного тлумачення норм наведених вище законів та враховувати наступне.

До внесення відповідних змін до Закону стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і Законом України "Про іпотеку" окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів).

Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом.

Водночас, в пункті 55 Постанови № 15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 „Про судову практику в справах про банкрутство” зазначається, що у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, з урахуванням наведених правових норм, з огляду на наявні в справі докази, зокрема, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду щодо визнання кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»у розмірі 274808791,76 грн, за договорами про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 та про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 суд дійшов висновку, що позовне провадження у справі № 5020-533/2011-1828/2011 підлягає припиненню.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі № 5020-533/2011-1828/2011 за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн”, Товариство з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Діджіт”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи” про звернення стягнення на предмет іпотеки припинити.

Суддя підписН.Г.Плієва