Рішення № 20358316, 27.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

27 грудня 2011 р. 3680/11

Справа № 5010/2200/2011-1/48

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Лозі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммерс-Україна"

поштова адреса: вул. Юрія Шумського, буд. 1-Б, оф. 121, м. Київ, 02098

юридична адреса: вул. Крайня 1 В, м. Київ, 02217

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Стар"

вул. Софіївка 12 А, м. Івано-Франківськ, 76002

вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд 18, кв. 12, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 41 795 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості, 4 279 грн. 81 коп. - втрати від інфляції та 2 228 грн. 00 коп. - 3 % річних.

Представники сторін не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Реммерс-Україна" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Стар" про стягнення 41 795 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості, 6 219 грн. 25 коп. - втрати від інфляції та 288 грн. 56 коп. - 3 % річних.

В обґрунтування заявленої вимоги як на докази посилається на договір поставки № 24 від 17.12.2009 з додатком, гарантійний лист, видаткову накладну № РН-0003397 від 23.12.2009р, довіреність на отримання товару № 12 від 22.12.2009, претензію від 20.05.11 № 11 (а.с. 10-18), платіжні доручення № 26 від 25.12.09, № 2PL360051 від 08.02.10, № Зов. 45487 від 30.04.10, № 2 PL436918 від 15.04.2010, № 2 PL773645 від 10.09.10, № 2PL733752 від 11.07.11, виписки з банку від 25.12.09, 08.02.10, від 15.04.10, від 30.04.10, від 10.09.10, від 11.07.11 (а.с. 35- 59).

Ухвалою від 02.11.11 судом порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 22.11.2011 року.

22.11.11 розгляд справи відкладався на 13.12.11 у зв'язку із неявкою в засідання представника відповідача та неподанням ним витребуваних доказів. Надіслана відповідачу на адресу вказану в позовній заяві ухвала про порушення провадження у справі від 02.11.11р. повернулася до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання ”.

В судове засідання 13.12.11 представник відповідача не з'явився, відзив на позов та витребувані документи суду не подав. Судом здійснено перевірку місцезнаходження юридичної особи - відповідача та встановлено, що адреса зазначена в позовній заяві не відповідає юридичній адресі, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (спеціальний витяг з ЄДРПОУ від 13.12.11 - а.с. 63-65). Представник позивача подав заяву (вх. № 10657/2011 від 13.12.11), в якій зменшив вимоги в частині стягнення суми інфляційних втрат, збільшив вимоги в частині стягнення 3% річних, а саме просить крім суми основного боргу 41 795 грн. 00 коп., стягнути з відповідача 4 279 грн. 81 коп. інфляційних втрат, 2 228 грн. 00 коп. - 3% річних. Судом прийнято заяву позивача вх. № 10657/2011 від 13.12.11 та відкладено розгляд справи на 27.12.11 у зв'язку з необхідністю направлення ухвали суду на юридичну адресу місцезнаходження відповідача.

13.12.2011 представником позивача подано заяву вх. № 10651/2011, у якій просить суд розглядати справу призначену до слухання на 27.12.2011 без участі повноваженого представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 27.12.2011 року не з’явилися.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи заяву позивача від 13.12.2011 вх. № 10651/2011, факт надіслання відповідачу ухвали суду від 13.12.11 за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суддя встановив наступне.

17.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реммерс-Україна" (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Стар" (покупець) укладено договір поставки № 24, за умовами якого постачальник зобов'язувався постачати (передавати) у власність покупця товар, а покупець приймати вказаний товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п. 3.6 Договору, постачальник надає покупцю відстрочку оплати товару на суму не більше 40 000 грн. 00 коп. на термін не більш ніж 90 календарних днів.

На виконання вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 70 795 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0003397 від 23.12.2009р , яка підписана представником відповідача за довіреністю № 12 від 22.12.2009 (а.с.18).

Як вбачається з поданих позивачем платіжних доручень № 26 від 25.12.09, № 2PL360051 від 08.02.10, № Зов. 45487 від 30.04.10, № 2 PL436918 від 15.04.2010, № 2 PL773645 від 10.09.10, № 2PL733752 від 11.07.11 та банківських виписок від 25.12.09, 08.02.10, від 15.04.10, від 30.04.10, від 10.09.10, від 11.07.11 (а.с. 36- 59), відповідачем здійснено часткову оплату за отриману продукцію в сумі 29 000 грн. 00 коп.

На вимогу погасити борг в сумі (претензія від 20.05.11 № 15) відповідач не відреагував, заборгованість погасив частково, що зумовило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.

Станом на дату звернення з позовом до суду, борг відповідача складає 41 795 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, у тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб‘єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарські зобов‘язання, які є одним із видів господарських зобов‘язань, - це цивільно-правові зобов‘язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов‘язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 41 795 грн. 00 коп. за переданий товар на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 41 795 грн. 00 коп основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунів (а.с. 32, 33), поданих позивачем, ним здійснено нарахування 3% відсотків річних на суму 2 228 грн. 00 коп. та 5 053 грн. 86 коп. інфляційних втрат, однак до стягнення ним заявлено лише частину інфляційних втрат в сумі 4 279 грн. 81 коп. та повну суму відсотків річних.

Суд перевірив правильність нарахування 3% відсотків річних та інфляційних втрат.

Розрахунки здійснені з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Факт прострочки виконання грошового зобов’язання за договором № 24 від 17.12.2009 року підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем, отже вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 2 228 грн. 00 коп. та 4 279 грн. 81 коп. інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммерс-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Стар" про стягнення 41 795 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості, 4 279 грн. 81 коп. - втрати від інфляції та 2 228 грн. 00 коп. - 3 % річних - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Стар" 76002, вул. Софіївка 12 А, м. Івано-Франківськ; 76018, вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд 18, кв. 12, м. Івано-Франківськ (код 20548266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммерс-Україна", поштова адреса: 02098, вул. Юрія Шумського, буд. 1-Б, оф. 121, м. Київ, юридична адреса:02217, вул. Крайня 1 В, м. Київ (код 34751239) 41 795 (сорок одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп основної заборгованості, 4 279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 81коп. - інфляційних втрат та 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп.- 3 % річних, 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 03 коп. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Соботник В. В.

Повне рішення складено 27.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Сліпенчук Н.А. 27.12.11