Рішення № 20357781, 19.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 9/5009/6355/11

Суддя Боєва О.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ інвест” (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 3, кв. 12)

до Фермерського господарства “ОСОБА_3” (71200, АДРЕСА_1)

про стягнення 56100 грн.

Суддя Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 10 від 05.04.2011р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 17.11.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ФГ «ОСОБА_3» на користь ТОВ «Газ інвест»безпідставно набутої орендної плати в сумі 56100 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.10.2011р. порушено провадження у справі № 9/5009/6355/11, судове засідання призначено на 17.11.2011р. У судовому засіданні 17.11.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 13.12.2011р., потім на 19.12.2011р.

19.12.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. Договір оренди земельної ділянки № 7-ч від 01.01.2006р. в силу ст.ст. 210, 640 ЦК України є неукладеним, цей факт також встановлено рішенням господарського суду Запорізької області № 22/5009/1692/11 від 16.06.2011р., тож відповідачем безпідставно одержано від позивача грошові кошти в сумі 56100 грн. Таким чином, у позивача виникло право на підставі ст. 1212 ЦК України вимагати стягнення з відповідача суми 56100 грн. як безпідставно отриманих грошових коштів. Просить позов задовольнити на підставі ст. ст. 210, 640, 1212 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про оренду землі», ст. 125 Земельного Кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив, позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що отриманий у судовому засіданні 17.11.2011р. Так, вважає, що він законно отримував орендну плату, оскільки фактично позивач протягом 2006-2010 років використовував його земельну ділянку, шляхом вирощування зернових та інших культур та, в свою чергу, отримував прибуток.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між ФГ “ОСОБА_3” та ТОВ “Газ інвест” був підписаний договір оренди земельної ділянки № 7-Ч, відповідно до якого ФГ “ОСОБА_3” (орендодавець) надає, а ТОВ “Газ інвест” (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 50 га, яка належить орендодавцю на праві постійного користування на підставі державного акту серії І-ЗП №007930.

Рішенням господарського суду Запорізької області № 22/5009/1692/11 від 16.06.2011р. встановлено, що договір оренди № 7-Ч від 01.01.2006р. не відбувся, і як наслідок, права та обовязки орендаря (ТОВ “Газ інвест”) та орендодавця (ФГ “ОСОБА_3”) не виникли.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Предметом даного судового розгляду є стягнення з відповідача суми 56100 грн. безпідставно набутої орендної плати відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Із змісту цієї норми слідує, що для встановлення чи набула особа відповідного зобовязання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В якості доказу сплати грошових коштів в сумі 56100 грн. на користь відповідача (безпідставно набутої орендної плати) позивачем надані платіжні доручення: № 1022 від 28.07.2009р. на суму 12500 грн., № 173 від 27.11.2006р. на суму 5000 грн., № 380 від 12.01.2007р. на суму 5000 грн., № 32 від 21.06.2007р. на суму 15000 грн., № 168 від 08.04.2008р. на суму 2500 грн., № 182 від 12.08.2008р. на суму 5000 грн., № 188 від 15.08.2008р. на суму 10000 грн., № 1278 від 23.10.2009р. на суму 12500 грн., № 1706 від 02.04.2010р. на суму 18600 грн.

В той же час, дослідивши вказані платіжні доручення, судом встановлено, що вони мають різне призначення платежу і не всі можуть свідчити про безпідставне перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів.

Так, у зазначених платіжних дорученнях призначенням платежу визначено: у пл. дорученні № 1022 оплата за оренду землі за 2009р. зг. договору № 7-ч від 01.01.06р. та додатк. угоді 1 від 01.02.08р., без ПДВ; у пл. дорученні № 173 за оренду землі зг. договору б/н від 2005р., ПДВ 833,3; у пл. дорученні № 380 за оренду землі зг. договору б/н від 2005р., ПДВ 833,3; у пл. дорученні № 32 за оренду земель.ділянки зг. дог. б/н від 01.01.06р., без ПДВ; у пл. дорученні № 168 часткова оплата за оренду землі за 2008р. зг. додатковій угоді № 1 від 01.02.08р. до договору № 7-ч від 01.01.06р., без ПДВ; у пл. дорученні № 182 часткова оплата за оренду землі за 2008р. зг. договору № 7-ч від 01.01.06р. та додатк. угоді 1 від 01.02.08р., без ПДВ; у пл. дорученні № 188 часткова оплата за оренду землі за 2008р. зг. договору № 8-ч та № 7-ч від 01.01.06р. та додатк. угоді 1 від 01.02.08р., без ПДВ; у пл. дорученні № 1278 оплата за оренду землі за 2009р. зг. договору № 8-ч від 01.01.06р. та додатк. угоді 1 від 01.02.08р., без ПДВ; у пл. дорученні № 1706 оплата за оренду землі за 2010р. зг. договору № 7-ч від 01.01.06р. та додатк. угоді 1 від 01.02.08р., без ПДВ.

В рамках господарської справи № 22/5009/1692/11 був досліджений договір оренди № 7-Ч від 01.01.2006р. і рішенням суду встановлено, що саме він є таким що не відбувся, інші господарські правовідносини, що можливо виникли між сторонами, ані в рамках справи № 22/5009/1692/11, ані в рамках даної справи судом не досліджувалися.

Тож, судом в якості доказу приймаються лише платіжні доручення призначенням платежу у яких є оплата за оренду землі згідно договору № 7-ч від 01.01.2006р. (який не відбувся), щодо платіжних доручень з іншим призначенням платежу (за оренду землі. зг. дог. б/н від 2005р., за оренду земель.ділянки зг. дог. б/н від 01.01.06р. та оренду землі. зг. дог. № 8-ч від 01.01.06р.), то вони судом до уваги не беруться.

Платіжне доручення № 188 від 15.08.2008р. в якому зазначено два договори № 8-ч та № 7-ч від 01.01.06р., судом до уваги також не приймається, оскільки не можливо встановити, яку суму грошових коштів перераховано позивачем за кожним з договорів.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача суми безпідставно набутої орендної плати саме за платіжним дорученням № 1022 від 28.07.2009р. на суму 12500 грн., то позивач просить стягнути за цим пл. дорученням лише суму 6250 грн. Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з приписів п. 2 ст. 83 ГПК України суд на має права виходити за межі позовних вимог якщо про це немає клопотання заінтересованої сторони. Таке клопотання до господарського суду не надходило.

Таким чином, враховуючи встановлений факт того, що договір оренди № 7-Ч від 01.01.2006р. не відбувся, стягненню з відповідача підлягає сума 32350 грн. грошових коштів, перерахованих позивачем за платіжними дорученнями № 1022 від 28.07.2009р. (в сумі 6250 грн.); № 168 від 08.04.2008р. на суму 2500 грн.; № 182 від 12.08.2008р на суму 5000 грн..; № 1706 від 02.04.2010р. на суму 18600грн.

Твердження відповідача стосовно того, що позивач протягом 2006-2010 років використовував його земельну ділянку, шляхом вирощування зернових та інших культур та, в свою чергу, отримував прибуток, не приймається судом до уваги, оскільки обставини на які посилається відповідач не підтверджені належними доказами.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства “ОСОБА_3” (71200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газ інвест” (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 3, кв. 12; код ЄДРПОУ 31731398) суму 32350 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, суму 323 грн. 50 коп. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 26.12.2011 р.

26.12.2011