Рішення № 20357423, 06.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.11 р. Справа № 13/186

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Золотий Урожай”, м. Донецьк

до відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1, Донецька обл., м. Харцизьк

про: стягнення заборгованості в розмірі 25805грн.00коп. та 3% річних у сумі 577грн.72коп.

За участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 78 від 20.09.2011р.

від відповідача: особисто ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 05.03.2006р. Харцизьким МВ УМВС України в Донец.обл.)

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Золотий Урожай”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, Донецька обл., м. Харцизьк про стягнення заборгованості в розмірі 25805грн.00коп. та 3% річних у сумі 577грн.72коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 287 від 13.08.2010р. відносно своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого виникла сума заборгованості в розмірі 25805грн.00коп., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Ухвалою від 01.11.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 17.11.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії. У звязку з необхідністю надання додаткових документів, суд відклав розгляд справи на 06.12.2011р.

17.11.2011р. позивач надав додатково письмові пояснення, 02.12.2011р. також разом з розрахунком 3% річних, просив суд стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 576грн.03коп.

Представник відповідача під час судового засідання 17.11.2011р. проти позовних вимог не заперечив, у судовому засіданні 06.12.2011р. надав відзив, яким визнав заявлену суму боргу перед позивачем.

Під час судового засідання 17.11.2011р. сторони підтвердили погодження наступного порядку розрахунків відповідно до умов п. 5.1 договору кожні пять календарних дня.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи норми зазначеної статті, суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції поданої позивачем заяви № 880 від 01.12.2011р. про зменшення позовних вимог.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

13.08.2010р. між Відкритим акціонерним т товариством „Донецький хлібокомбінат” (постачальником) та відповідачем, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки № 287, згідно з яким постачальник зобовязується по замовленню покупця передати йому у власність хлібобулочні вироби (продукцію), а покупець зобовязується прийняти продукцію та оплатити її в порядку та строки, встановлені даним договором.

Відповідно п. 2.1 договору відвантаження продукції здійснюється згідно замовлення покупця.

Згідно п. 2.3 договору поставка продукції здійснюється протягом 24 годин з моменту подачі замовлення покупцем або згідно наданому графіку.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили декілька варіантів оплати товару, а саме передоплата 100%, кожні 5 календарних днів, повністю за весь указаний період; кожні 10 календарних днів, повністю за весь указаний період (потрібне підкреслити).

Відповідно п. 9.1 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010р.

Крім того, п. 10.1 договору відповідно Інструкції „Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей”, встановлено матеріально відповідальних осіб покупця, а саме ОСОБА_1

Виконуючи умови договору, відповідач здійснив самовивіз продукції Відкритого акціонерного товариства „Донецький хлібокомбінат” за видатковими накладними № 844078 від 17.12.2010р., № 844922 від 20.12.2010р., № 844921 від 20.12.2010р., № 845222 від 21.12.2010р., № 845221 від 21.12.2010р., № 845522 від 22.12.2010р., № 845523 від 22.12.2010р., № 845521 від 22.12.2010р., № 845831 від 23.12.2010р., № 846156 від 24.12.2010р., № 846158 від 24.12.2010р., № 846437 від 25.12.2010р., № 846436 від 25.12.2010р., № 846435 від 25.12.2010р., № 848129 від 31.12.2010р., № 846975 від 27.12.2010р., № 847833 від 30.12.2010р., № 847832 від 30.12.2010р., № 847572 від 29.12.2010р., № 847568 від 29.12.2010р., № 846664 від 26.12.2010р., № 846663 від 26.12.2010р., № 847259 від 28.12.2010р., № 848115 від 31.12.2010р., № 846157 від 24.12.2010р., № 845830 від 23.12.2010р., № 845520 від 22.12.2010р., № 845220 від 21.12.2010р., № 844920 від 20.12.2010р., № 844370 від 18.12.2010р., № 844369 від 18.12.2010р., всього, як вбачається із позовної заяви, відповідачем був відвантажений товар загальною вартістю 26481грн.03коп.

В подальшому 03.10.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецький хлібокомбінат” (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Золотий урожай” (Новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, за якими в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор передає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору, і стає кредитором за Договором № 287 від 13.08.2010р. між ВАТ «Донецький хлібокомбінат” та ПП ОСОБА_1.

Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобовязаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору (п. 1.2 договору).

Правове регулювання порядку заміни кредитора у зобовязанні визначаються приписами ст.ст. 512-519 ЦК України.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3.1.2 договору одним із обовязків Первісного кредитора є не пізніше пяти робочих днів після набуття чинності цим Договором сповістити боржника про укладання цього договору.

Факт направлення повідомлення боржнику підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією списку направляємої кореспонденції, датований 26.10.2011р.

Положення ч. 1 ст. 518 ЦК України визначають, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень Боржника стосовно вимог Нового кредитора суду не представлено.

Так, позивач посилається у позові на те, що відповідач отримавши товар належним чином не виконав взяті на себе зобовязання, що виникли на підставі договору поставки № 287 від 13.08.2010р., внаслідок чого виникла заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 25805грн.00коп.

Однак, за доводами позивача відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на досудове врегулювання спору та добровільне погашення суми боргу за отриманий товар, внаслідок чого станом на час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 25805грн.00коп. не погашена, товар на зазначену суму не повернутий.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 25805грн.00коп., у звязку з неналежним виконанням умов договору № 287 від 13.08.2010р., що стало підставою для нарахування 3% річних в сумі 576грн.03коп.

Зазначені договори є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 287 від 13.08.2010р. у позивача виник обовязок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його.

Як зазначалось, Первісним кредитором ВАТ „Донецьким хлібокомбінатом” на виконання умов договору поставки була здійснена поставка товару за видатковими накладними, всього позивачем був отриманий товар загальною вартістю 26481грн.03коп.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом підприємця в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу саме на виконання договору № 287 від 13.08.2010р суд робить виходячи з того, що вид товар, обумовлений сторонами в п. 1.1 договору, а саме хлібобулочні вироби і був поставлений відповідачу за видатковими накладними.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 287 від 13.08.2010р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із умов договору, сторони п. 5.1 договору передбачили, що розрахунки за продукцію можуть здійснюватися по наступним видам оплат: передоплата 100%, кожні 5 календарних днів, повністю за весь указаний період; кожні 10 календарних днів, повністю за весь указаний період (потрібне підкреслити).

Як вже зазначалося, сторони підтвердили, що відповідно до договору був погоджений порядок оплати на умовах відстрочення платежу протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару.

З огляду на довготривалі господарські відносини між сторонами, враховуючи те, що відповідачем здійснювалися платежі без посилань на спірні накладні, позивачем були зараховані оплати в рахунок погашення вартості попередніх, раніше здійснених поставок, внаслідок чого в рахунок погашення спірної накладної № 844078 від 17.12.2010р. була врахована лише сума в розмірі 676грн.03коп., інші спірні накладні відповідно до бухгалтерського обліку позивача залишилися непогашеними.

Враховуючи, що остання поставка товару відбулася ще 31.12.2010р. за накладними № 848129, № 848115, то з урахуванням погоджених сторонами у п. 5.1 договору строків оплати, строк оплати по всім накладним наступив та почалося прострочення виконання грошового зобовязання зі сплати вартості отриманого товару в розмірі 25805грн.00коп.

Зазначена сума боргу підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 816 від 16.11.2011р. за підписами директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Золотий Урожай”, м. Донецьк, сума боргу підтверджена відповідачем письмово у відзиві.

Докази погашення боргу в сумі 25805грн.00коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого вимоги про стягнення заборгованість у розмірі 25805грн.00коп. підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань, позивач просить суд стягнути з відповідача також 3% річних у сумі 576грн.03коп., нараховану на суму боргу по кожній накладній окремо, а саме по накладній № 844078 від 17.12.2010р. на суму боргу в розмірі 795грн.40коп. за період з 23.12.2010р. по 19.09.2011р., № 844922 від 20.12.2010р. на суму 2грн.93коп. за період з 26.12.2010р. по 19.09.2011р., № 844921 від 20.12.2010р. на суму боргу 250грн.38коп. за період з 26.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845222 від 21.12.2010р. на суму 21грн.50коп. за період з 27.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845221 від 21.12.2010р. на суму 1549грн.60коп. за період з 27.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845522 від 22.12.2010р. на суму 3грн.64коп. за період з 28.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845523 від 22.12.2010р. на суму 47грн.86коп. за період з 28.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845521 від 22.12.2010р. на суму 1121грн.00коп. за період з 28.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845831 від 23.12.2010р. на суму 732грн.59коп. за період з 29.12.2010р. по 19.09.2011р., № 846156 від 24.12.2010р. на суму 1234грн.80коп. за період з 30.12.2010р. по 19.09.2011р., № 846158 від 24.12.2010р. на суму 6грн.16коп. за період з 30.12.2010р. по 19.09.2011р., № 846437 від 25.12.2010р. на суму 28грн.36коп. за період з 31.12.2010р. по 19.09.2011р., № 846436 від 25.12.2010р. на суму 659грн.14коп. за період з 31.12.2010р. по 19.09.2011р., № 846435 від 25.12.2010р. на суму 1250грн.20коп. за період з 31.12.2010р. по 10.09.2011р., № 848129 від 31.12.2010р. на суму 275грн.08коп. за період з 06.01.2011р. по 19.09.2011р., № 846975 від 27.12.2010р. на суму 204грн.86коп. за період з 02.01.2011р. по 19.09.2011р., № 847833 від 30.12.2010р. на суму 17грн.58коп. за період з 05.01.2011р. по 19.09.2011р., № 847832 від 30.12.2010р. на суму 1081грн.80коп. за період з 05.01.2011р. по 19.09.2011р.,№ 847572 від 29.12.2010р. на суму 54грн.92коп. за період з 04.01.2011р. по 19.09.2011р., № 847568 від 29.12.2010р. на суму 1598грн.50коп. за період з 04.01.2011р. по 19.09.2011р.,№ 846664 від 26.12.2010р. на суму 977грн.29коп. за період з 02.01.2011р. по 19.09.2011р., № 846663 від 26.12.2010р. на суму 912грн.46коп. за період з 02.01.2011р. по 19.09.2011р., № 847259 від 28.12.2010р. на суму 212грн.23коп. за період з 03.01.2011р. по 19.09.2011р., № 848115 від 31.12.2010р. на суму 5085грн.00коп. за період з 06.01.2011р. по 19.09.2011р., № 846157 від 24.12.2010р. на суму 696грн.36коп. за період з 30.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845830 від 23.12.2010р. на суму 23.12.2010р. на суму 1300грн.984коп. за період з 29.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845520 від 22.12.2010р. на суму 1068грн.78коп. за період з 28.12.2010р. по 19.09.2011р., № 845220 від 21.12.2010р. на суму 681грн.30коп. за період з 27.12.2010р. по 19.09.2011р., № 844920 від 20.12.2010р. на суму 1796грн.58коп. за період з 26.12.2010р. по 19.09.2011р., № 84437о від 18.12.2010р. на суму 1087грн.43коп. за період з 24.12.2010р. по 19.09.2011р., 844369 від 18.12.2010р. на суму 1050грн.36коп. за період з 24.12.2010р. по 19.09.2011р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення 3% річних, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, встановив, що даний розрахунок є вірним та обґрунтованим, заявлена позивачем сума в розмірі 556грн.03 коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за заявлені періоди, внаслідок чого заявлена позивачем сума 3% річних підлягає задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому суд враховує п. 4.2. розяснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 стосовно того, якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Золотий Урожай”, м. Донецьк до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, Донецька обл., м. Харцизьк про стягнення заборгованості в розмірі 25805грн.00коп. та 3% річних у сумі 576грн.03коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (86792, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості щодо рахунків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Золотий Урожай” (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, проспект Лагутенка, будинок 13, кабінет 30, код ЄДРПОУ 36888079) суму основного боргу в розмірі 25805грн.00коп. та 3% річних у розмірі 576грн.03коп., витрати на оплату державного мита в сумі 263грн.81коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 235грн.99коп.

У судовому засіданні 06.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >