Рішення № 20357074, 19.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.11 р. Справа № 2/174

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 32001618)

до відповідача Краснолиманської міської ради (код ЄДРПОУ 04053275)

про стягнення основного боргу в сумі 71878грн.80коп., інфляції в сумі 11213грн.09коп., 3% річних у розмірі 3645грн.14коп., пені в сумі 6136грн.28коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №118 від 24.10.2011р.,

від відповідача: не зявився.

Позивач, Дочірнє підприємство „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Краснолиманської міської ради про стягнення основного боргу в сумі 71878грн.80коп., інфляції в сумі 11213грн.09коп., 3% річних у розмірі 3645грн.14коп., пені в сумі 6136грн.28коп.

Ухвалою від 14.09.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №2/174, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії (суддя Мартюхіна Н.О.)

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 26.09.2011р. у звязку із обранням судді Мартюхіної Н.О. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду справу №2/174 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого головуючим суддею у справі обрано суддю Гассій О.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.11.2011р. у звязку з відпусткою судді Гассій О.В. справу №2/174 передано на розгляд судді Сич Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №35 від 08.12.2009р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 71878грн.80коп. та підстави для нарахування інфляції в сумі 11213грн.09коп., 3% річних у розмірі 3645грн.14коп., пені в сумі 6136грн.28коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №35 від 08.12.2009р., довідок про вартість виконаних робіт за грудень 2009р., актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

08.12.2009р. між Краснолиманською міською радою (замовник) та Дочірнім підприємством „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк (підрядник) укладено договір підряду №35 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобовязується силами відповідального виконавця виконати роботи по поточному ремонту доріг, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Красний Лиман (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, обєкт - вул.Театральний, Зелений Гай, Кірова, Чапаєва.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Договір набуває чинності з дня підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2009 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором (п.16.1. Договору).

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невідємною частиною договору, є динамічною і складає 77814грн. в т.ч. ПДВ 12969грн. (п.3.1. Договору).

За п.9.1. Договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених обєктів в експлуатацію.

Відповідно до п.3.2. Договору приймання-передача виконаних робіт оформляється актом приймання робіт (ф. КБ-2в).

Так, сторонами складені довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт від 24.12.2009р. за грудень 2009р. на загальну суму 71878грн.80коп. Вказані довідки та акти підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

У відповідності до п.8.1. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника.

Щомісячні розрахунки замовника за виконані підрядником роботи будуть здійснюватися на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін (п.8.2. Договору).

За п.8.3. Договору підрядник подає замовнику документи, що підтверджують виконання робіт не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. А замовник зобовязаний протягом трьох днів перевірити реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт або надіслати обґрунтовану відмову від їх підписання, у зазначений строк. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів замовником на розрахунковий рахунок ДП „Донецький облавтодор” ВАТ „ДАК” Автомобільні дороги України”.

Отже, кінцевим строком оплати вартості виконаних робіт у розмірі 71878грн.80коп. є 03.01.2010р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, у встановлений термін замовником на користь підрядника не була сплачена вартість виконаних робіт, внаслідок чого з 04.01.2010р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 71878грн.80коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Також, суд зазначає, що з моменту порушення провадження у справі минуло три місяці, однак відповідач, наданими йому в порядку ст. 22 ГПК України процесуальними правами на представлення відзиву на позовну заяву, доказів, які б у встановленому законом порядку спростовували викладені позивачем в позовній заяві обставини та представлені в їх обґрунтування докази не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 71878грн.80коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3645грн.14коп. за період з 04.01.2010р. по 12.09.2011р., інфляційні витрати у розмірі 11213грн.09коп. за період січень 2010р. вересень 2011р., пеню у розмірі 6136грн.28коп. за період з 04.01.2010р. по 04.06.2010р.

Відповідно до п.13.3. Договору замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини зобовязань у таких сумах: за порушення грошових зобовязань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахування авансів, інших платежів) сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених сум за кожний день прострочення.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та пені суд дійшов висновку, що визначені позивачем періоди нарахування та суму здійснених нарахувань відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 3645грн.14коп. та пені у розмірі 6136грн.28коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що у при здійсненні розрахунків за період з січня 2010р. по вересень 2011р. на суму 71878грн.80коп. позивачем допущено помилку в частині визначення суми інфляційних витрат.

Здійснивши самостійно розрахунок інфляційних витрат у відповідності з вимогами листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, суд визначив, що розмір інфляційних витрат нарахованих за період з січня 2010р. по вересень 2011р. на суму 71878грн.80коп. становить 9868грн.52коп.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у розмірі 9868грн.52коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задовлених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Донецьк до відповідача, Краснолиманської міської ради про стягнення основного боргу в сумі 71878грн.80коп., інфляції в сумі 11213грн.09коп., 3% річних у розмірі 3645грн.14коп., пені в сумі 6136грн.28коп. задовольнити частково.

Стягнути з Краснолиманської міської ради (84406, Донецька область, м.Красний лиман, вул.Фрунзе, 46, код ЄДРПОУ 04053275, р/р 35413001006090 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (83001, м.Донецьк, пр.Комсомольський, 6а, код ЄДРПОУ 32001618) суму основної заборгованості у розмірі 71878грн.80коп., інфляції в сумі 9868грн.52коп., 3% річних у розмірі 3645грн.14коп., пені в сумі 6136грн.28коп., державне мито в розмірі 915грн.74коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232грн.58коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2011р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >