Рішення № 20356741, 14.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.11 р. Справа № 13/193

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Екватор ЛД”, м. Донецьк

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

про стягнення суми заборгованості у розмірі 2605грн.49коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (за довіреністю № 294/11-11 від 11.11.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУУМВС України в Донецькій області від 02.07.1997р.) - особисто

у судовому засіданні 24.11.2011р.

оголошувалась перерва до 14.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Екватор ЛД”, м. Донецьк (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 2605грн.49коп. та витрат на юридичні послуги адвоката в сумі 800грн.00коп.

Ухвалою від 04.11.2011р. суд порушив провадження по справі, призначив до розгляду на 24.11.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що здійснив відповідно до видаткових накладних поставку товару відповідачу, однак відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання, оскільки отримана продукція була сплачена не в повному обсязі, частково відповідач повернув отриманий товар, внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість в розмірі 2605грн.49коп.

24.11.2011р. позивач надав через канцелярію суду доповнення до позовної заяви № 306/11-11 від 22.11.2011р., якими відмовився від вимог щодо стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги адвоката в сумі 800грн.00коп., просив суд винести рішення з розстрочкою його виконання, відповідно до погодженого з відповідачем графіку погашення заборгованості. Суд приймає до розгляду заяву позивача.

Відповідач надав відзив, яким визнав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд розстрочити виконання судового акту відповідно до погодженого з позивачем графіку погашення заборгованості.

Під час судових засідань представники сторін підтримали свої позиції викладені письмово.

Позивач 14.12.2011р. надав суду письмові пояснення, якими повідомив, що між сторонами був укладений договір поставки № 24/10-08 від 24.10.2008р., але строк його дій станом на час здійснення спірних поставок закінчився, посилання на договір у видаткових накладних та вимозі про сплату боргу здійснено помилково. Під час судового засідання 14.12.2011р. відповідач позицію позивача не спростував.

В судовому засіданні 14.12.2011р. повідомили про відсутність будь яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору, наполягали на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Екватор ЛД”, м. Донецьк та відповідачем, Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2, м. Маріуполь була досягнута домовленість, відповідно до якої позивач зобовязався поставити відповідачеві Товар, а відповідач, у свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити вартість поставленого Товару.

Як зазначає позивач, ним на виконання умов досягнутої домовленості за видатковими накладними № 143 від 24.10.2008р., № 207 від 24.11.2008р., № 208 від 24.11.20-08р., № 95 від 06.03.2009р. було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 13005грн.44коп.

Однак позивач посилається на те, що отримавши товар відповідач оплатив його вартість лише частково на суму 3697грн.82коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок. Крім того, за накладними № 149 від 05.05.2009р., № 375 від 17.05.2010р. відповідач здійснив повернення товару на суму 6702грн.13коп., внаслідок вищевикладеного за позивачем виникла заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 2605грн.49коп.

Вимогами № 202/03-11 від 04.03.2011р., № 287/10-11 від 24.10.2011р. позивач просив відповідача погасити виниклу суму боргу у семиденний строк від дні отримання даної вимоги, попереджаючи про необхідність звернення до суду, що примусило позивача звернутися з позовом про примусове стягнення цієї суми. Докази надіслання вимоги № 287/10-11 від 24.10.2011р. наявні в матеріалах справи.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що станом на день звернення позивача до суду відповідач не наддав жодної відповіді на претензію, не вчинив дій, спрямованих на добровільне врегулювання спору, сума заборгованості в розмірі 2605грн.49коп. не погашена, товар на зазначену суму не повернутий.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за усною домовленістю (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі поставки продукції за видатковими накладними № 143 від 24.10.2008р., № 207 від 24.11.2008р.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договір викладені у формі видаткових накладних № 143 від 24.10.2008р., № 207 від 24.11.2008р., № 208 від 24.11.20-08р., № 95 від 06.03.2009р.., адресовані відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, кількість товару та строк оплати. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір постачання на запропонованих умовах, а саме отримання товару шляхом підписання видаткових накладних.

За поясненнями сторін посилання у видаткових накладних на договір № 24/10-08 від 24.10.2008р. є бухгалтерською помилкою, оскільки договір № 24/10-08 від 24.10.2008р. припинив свою дію, таким чином сторони стверджують, що поставка товару носить позадоговірний характер.

Сторонами по справі був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором поставки, однак укладений у спрощений спосіб.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наразі встановлення терміну виконання відповідачем грошового обовязку на користь позивача у справі оплатити товар, з огляду на характер правовідносин, що склалися між сторонами з приводу поставки за означеними видатковими накладними не уявляється можливим, оскільки ані видатковими накладними, ані виставленими позивачем рахунками-фактурами термін виконання відповідачем грошового зобовязання не встановлений.

За таких обставин, момент виникнення у позивача права вимоги оплатити вартості поставленого товару та відповідно кореспондуючого з ним обовязку відповідача з приводу його оплати, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, визначаються моментом предявлення вимоги.

Позивачем 24.10.2011р. на адресу відповідача було направлено вимогу № 287/10-11 від 24.10.2011р., яка підпадає під поняття вимоги, встановленого ст. 530 ЦК України, оскільки містить пряме посилання на суму боргу в розмірі 2605грн.49коп. та спірні накладні, на підставі яких і виник заявлений позивачем борг. У якості доказів направлення в матеріалах справи містяться поштова квитанція.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що право вимоги оплатити вартість поставленого Товару виникла у позивача зі спливом 7-денного строку визначеного ст. 530 ЦК України, тобто на час розгляду справи вже значиться прострочення виконання відповідачем свого обовязку зі сплати отриманого товару.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).

Заявлена сума боргу підтверджується наявним в матеріалах справи двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2011р.

Крім того, відповідач наданим через канцелярію відзивом б/н від 24.11.2011р. та безпосередньо в судовому засіданні підтвердив факт отримання товару та визнав суму боргу в розмірі 2605грн.49коп.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Доказів сплати суми заборгованості суду в розмірі 2605грн.49коп. не представлені, отже, позовні вимоги вважаються обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у розмірі.

Одночасно за змістом відзиву відповідач просив суд розстрочити виконання рішення відповідно погодженого графіку погашення заборгованості, а саме перший платіж в сумі 435грн.49коп. здійснюється відповідачем протягом грудня 2011р., залишок суми боргу в розмірі 2170грн.00коп. сплачується протягом січня 2012р. травня 2012р. щомісячно по 434грн.00коп.

За своєю правовою сутністю заява відповідача відповідає змісту відповідних вимог у розумінні їх визнання згідно положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити виконання рішення.

В обґрунтування поданої заяви про розстрочку виконання рішення відповідач посилається на припинення підприємницької діяльності, що в свою чергу викликало скрутне фінансове становище та призвело до неможливості погасити суму боргу.

Враховуючи, що позивач теж письмово звернувся до суду винести рішення з розстрочкою його виконання відповідно до погодженого з підприємцем графіком, суд вважає за можливе задовольнити заяву сторін.

У звязку з відмовою позивача від вимог щодо стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги адвоката провадження підлягає припиненню в цій частині вимог на підставі ч. 4 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 638 ЦК України, ст.ст. 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Екватор ЛД”, м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь про стягнення суми заборгованості у розмірі 2605грн.49коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь (місце проживання: 87526, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Екватор ЛД” (юридична адреса: 83108, м. Донецьк, вул. Новочеркаська, будинок 54, код ЄДРПОУ 35151485) основний борг у сумі 2605грн.49коп., витрати на оплату державного мита в сумі 102грн.00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Розстрочити виконання рішення в частині суми основного боргу таким чином:

грудень 2011р. 435грн.49коп.;

січень 2012р. - 434грн.00коп.

лютий2012р. - 434грн.00коп.

березень2012р. - 434грн.00коп.

квітень 2012р. - 434грн.00коп.

травень 2012р. 434грн. 00коп.

В частині стягнення витрат на юридичні послуги в сумі 800грн.00коп. припинити провадження у справі.

У судовому засіданні 14.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список >Макарова Ю.В.

< Список >Макарова Ю.В.

< Текст >