Постанова № 20356133, 14.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р. Справа № 5024/1472/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І.(головуючого),

Гончарука П.А

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" на рішення господарського суду Херсонської області від 13 вересня 2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2011 року у справі № 5024/1472/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат", Управління комунальної власності Херсонської міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання договору недійсним, -

Встановив:

У липні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" та Управління комунальної власності Херсонської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2009 року нежилих приміщень №№ 8, 8а, 8б, 8в, 8г (літ. А), розташованих за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 2.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13 вересня 2011 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2011 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15 жовтня 2009 року нежилих приміщень №№ 8, 8а, 8б, 8в, 8г (літ. А), розташованих за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 2. Стягнуто з Управління комунальної власності Херсонської міської ради на користь позивача судові витрати.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат", посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представника скаржника, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину, в силу ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням Херсонської міської ради № 966 від 10 жовтня 2008 року нежилі приміщення, розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 2, включені до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності та підлягають відчуженню шляхом викупу.

На виконання даного рішення, Фондом комунального майна 29 жовтня 2008 року видано наказ № 376 Про затвердження переліку обєктів, що підлягають відчуженню, відповідно до якого спірні нежилі приміщення підлягали відчуженню шляхом викупу позивачем.

Проте, відповідно до п. 53 Закону України "Про державну програму приватизації" Фондом комунального майна м. Херсон виданий наказ № 32 від 1 липня 2009 року Про затвердження переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності та підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні, щодо нежилих приміщень №№ 8, 8а, 8б, 8в, 8г (літ. "А"), розташованих за адресою: м. Херсон , вул. Некрасова, 2, та наказ № 73 від 22 вересня 2009 року Про здійснення відчуження спірних нежилих приміщень шляхом викупу одному покупцеві, зареєстрованому учасником аукціону товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат".

15 жовтня 2009 року між Херсонською міською радою в особі Фонду комунального майна м. Херсон, правонаступником якого є управління комунальної власності Херсонської міської ради, та товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1 якого Фонд комунального майна (продавець) передав товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" (покупець) у власність нежилі приміщення №№ 8, 8а, 8б, 8в, 8г загальною площею 79,7 м2, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 2.

Разом з тим, судом встановлено, що на підставі договору № 53/Н від 28 грудня 2007 року оренди комунального майна міської територіальної громади позивач був орендарем вказаних нежитлових приміщень до 30 листопада 2010 року, отже, в силу норм чинного цивільного законодавства, мав переважне право на приватизацію зазначеного майна.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27 вересня 2010 року у справі № 14/145-ПН-10, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31 березня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 6 липня 2011 року, накази Фонду комунального майна м. Херсон № 32 від 1 липня 2009 року та № 73 від 22 вересня 2009 року визнано недійсними.

Встановивши зазначене, місцевий господарський суд, керуючись нормами Законів України "Про державну програму приватизації", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", дійшов висновку, що Фонд комунального майна м. Херсон безпідставно змінив встановлені рішенням Херсонської міської ради № 966 від 10 жовтня 2008 року спосіб і порядок приватизації орендованого позивачем майна та порушив право позивача на викуп орендованого майна у встановлений Херсонською міською радою спосіб, уклавши договір від 15 жовтня 2009 року з перевищенням наданих йому повноважень, без наявності відповідного рішення Херсонської міської ради про відчуження майна шляхом проведення аукціону, а тому договір від 15 жовтня 2009 року є недійсним, що свідчить про правомірність позовних вимог і необхідність їх задоволення в повному обсязі.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 13 вересня 2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2011 року у справі № 5024/1472/2011 без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.