Ухвала суду № 2034674, 31.07.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Заверухи О.Б.,

при секретарі Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача - Романюка В.М., довіреність від 12.03.2008р.,

пред-ка відповідача - Кундиловської М.М., довіреність № 22937/9/10 від 30.07.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької обл. від 05.05.2008р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Карат» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

28.03.2008р. позивач ТзОВ «Карат» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому № 0000971502/1/2389 від 24.03.2008р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2008 року на суму 891942 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації за січень 2008 року в сумі 891942 грн.; відшкодувати позивачу понесені судові витрати (а.с.2-4).

Постановою господарського суду Хмельницької обл. від 05.05.2008р.заявлений позов задоволено; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому № 0000971502/1/2389 від 24.03.2008р. про зменшення ТзОВ «Карат» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2008 року на суму 891942 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації за січень 2008 року в сумі 891942 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1703 грн. 40 коп. відшкодування сплаченого судового збору (а.с.168-172).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ДПІ у м.Хмельницькому, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права (зокрема, пп.7.7.4, 7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»), що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити.

Вказує, що згідно ч.2 пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на одержання бюджетного відшкодування у платника при наявності експортних операцій виникає при умові надання до декларації з податку на додану вартість оригіналів пяти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій /ВМД/.

11.02.2008р. позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року, у якій визначено суду бюджетного відшкодування в розмірі 891942 грн., однак до такої не було додано розрахунку суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року, оригіналів пяти основних аркушів ВМД, чим порушені вимоги ч.2 пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005р., не визначають однією із достатніх підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки неподання до декларації з податку на додану вартість оригіналів пяти основних аркушів ВМД, через що у службової особи, яка проводила документальну невиїзну (камеральну) перевірку декларації позивача за січень 2008 року, були відсутні підстави для проведення планової виїзної перевірки з питання правомірності бюджетного відшкодування ПДВ (а.с.175-177).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 11.02.2008р. позивачем ТзОВ «Карат» подано до ДПІ у м.Хмельницькому декларацію з податку на додану вартість за січень 2008 року, в якій визначено суму бюджетного відшкодування в розмірі 891942 грн. (а.с.8-9). Разом із вказаною декларацією також були подані Розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року та Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.10, 11).

Податковим органом на підставі пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Карат» з питання достовірності декларування бюджетного відшкодування у декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року, про що складено Акт перевірки № 1470/15-2/21328928 від 26.02.2008р. (а.с.24-26).

У вищевказаному Акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення платником податків ТзОВ «Карат» вимог пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки останнім не додано до декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року пяти основних аркушів ВМД, в результаті підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування в розмірі 891942 грн., що підлягає поверненню на банківський рахунок позивача.

На підставі Акта перевірки і по результатам адміністративного оскарження ДПІ у м.Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000971502/1/2389 від 24.03.2008р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2008 року на суму 891942 грн. (а.с.37), а скарга позивача відхилена (а.с.32, 33-36).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем дотримані порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, а також вимоги пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5, 7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про передчасність прийнятого ДПІ у м.Хмельницькому рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на підставі лише матеріалів невиїзної (камеральної) перевірки, при цьому податковий орган не провів позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування. Також ДПІ у м.Хмельницькому залишено без належного реагування клопотання позивача (лист № 8 від 18.02.2008р.) про проведення виїзної документальної перевірки для підтвердження правомірності заявлення бюджетного відшкодування (а.с.164).

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними і відхиляє такі, оскільки право на бюджетне відшкодування виникає внаслідок надмірної сплати податку на додану вартість у попередніх податкових періодах і регулюється пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Із змісту вищевказаного Закону слідує, що такий не містить обмежень у праві на бюджетне відшкодування внаслідок несвоєчасного подання оригіналів пяти основних аркушів ВМД. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Позивачем під час розгляду справи були надані експортні ВМД та інші докази надмірної сплати податку на додану вартість (а.с.12-23, 38, 39, 45-154), при цьому відповідачем інших доводів щодо неправомірного заявлення суми бюджетного відшкодування не наведено, також не відповідають дійсності твердження апелянта про неподання ТзОВ «Карат» разом з декларацією за січень 2008 року розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року.

Також відповідно до п.3.11 р.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005р., однією із достатніх підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки є неподання для перевірки зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам та копій реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

При цьому до первинних документів відносяться також ВМД, що засвідчують належне проведення зовнішньоекономічних (експортних та імпортних) операцій.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Звідси, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, через що заявлений позов підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької обл. від 05.05.2008р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Пліш М.А.

Заверуха О.Б.