Рішення № 20346269, 14.07.2011, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2 - 1044

2011 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                     УКРАЇНИ

14 липня 2011 року                                                                                           м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого - судді                              - Скользнєвої Н.Г.

                              секретарі                                        - Голубятникової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”про захист прав споживачів шляхом стягнення частини внеску (вкладу), суми інфляційних витрат та пені,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”про захист прав споживачів шляхом стягнення частини внеску (вкладу), суми інфляційних витрат та пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 червня 2009 року між його батьком ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено договір № SAMDN18000706239863 про залучення вкладу «Пенсійний накопичувальний» + карта «Універсальна».

Відповідно до п. 1 зазначеного Договору, сума вкладу складає 23000,00 грн., строк вкладу терміном на 12 місяців, тобто до 25 червня 2010 року включно зі сплатою 22,75% річних.

Відповідно до п. 18 зазначеного Договору, вкладником було складено заповідальне розпорядження, згідно із яким ОСОБА_1 є спадкоємцем права на вклад і нараховані проценти за Договором.

9 лютого 2010 року ОСОБА_2, який був вкладником за договором, помер, про що у Книзі реєстрації смертей 11 лютого 2010 року зроблено актовий запис № 1198 і видано свідоцтво про смерть серії 1-Жс № 166749 від 11 лютого 2010 року.

13 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у відповідності до вимог чинного законодавства України.

25 червня 2010 року зазначений Договір у відповідності до п. 5 Договору був автоматично продовжений на 12 місяців, тобто з 25 червня 2010 року по 25 червня 2011 року з новою процентною ставкою в розмірі 16,75 %, оскільки позивач не мав правових підставі 25 червня 2010 року звернутися з заявою про повернення суми внеску з усіма нарахованими відсотками, так як отримав свідоцтво про прийняття спадщини у відповідності до Закону 14 серпня 2010 року.

14 серпня 2010 року ОСОБА_1 було отримано свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням, згідно з яким ОСОБА_1 є спадкоємцем вкладу з відповідними відсотками та нарахованої компенсації, що знаходиться у Першому Університетському відділенні Запорізького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк»на рахунку № 26358603982645 за договором № SAMDN18000706239863 від 25 червня 2009 року. Також свідоцтві про право на спадщину за заповідальним розпорядженням зазначена сума грошового вкладу в розмірі 28189,49 грн., яка знаходилась на рахунку під час оформлення спадщини.

16 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Першого Університетського відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк»з заявою, в якій повідомив банк про розірвання Договору та повернення суми внеску з усіма нарахованими процентами у відповідності до ст. 1061 ЦК України.

3 вересня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк»сплатив позивачу грошові кошти, але не в повному обсязі, а саме в розмірі 26268,52 грн., хоча у відповідності до умов договору повинен був сплатити 28399,68 грн., з яких: 23000,00 грн. –сума вкладу, 5232,50 грн. –нараховані проценти за період з 25.06.2009р. по 25.06.2010р., 167,18 грн. –нараховані проценти за період з 26.06.2010р. по 16.08.2010р.

На його усні та письмові звернення керівництво банку повідомило його про те, що проценти на вклади фізичних осіб не нараховуються з моменту смерті фізичної особи, але від надання обґрунтування своєї позиції не надало посилаючись на банківську таємницю, яка не може бути надана.

Вважає, що своїми діями відповідач завдав йому матеріальних збитків станом на 11 лютого 2011 року на загальну суму 26280,49 грн., яка складається з: 2131,16 грн. –неповернута сума внеску (вкладу) з нарахованими процентами з 25 червня 2009 року по 16 серпня 2010 року; 372,70 грн. –сума інфляційних витрат та три проценти річних від простроченої суми за період з 19 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року; 23776,63 грн. –сума пені в розмірі трьох процентів від вартості послуги за період з 19 серпня 2010 року по 21 лютого 2010 року.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь суму матеріальних збитків станом на 11 лютого 2011 року на загальну суму 26280,49 грн., яка складається з: 2131,16 грн. –неповернута сума внеску (вкладу) з нарахованими процентами з 25 червня 2009 року по 16 серпня 2010 року; 372,70 грн. –сума інфляційних витрат та три проценти річних від простроченої суми за період з 19 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року; 23776,63 грн. –сума пені в розмірі трьох процентів від вартості послуги за період з 19 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року.; судові витрати по справі, які складаються з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

          Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з”явився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що на позовних вимогах наполягає та у разі неявки представника відповідача ухвалити по справі заочне рішення.

Представник відповідача по справі ПАТ КБ «ПриватБанк»у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлвся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Письмових заперечень на позовну заяву позивача, заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від нього до суду не надходило.

Прийнявши до уваги заяву позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

          Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 25 червня 2009 року між ОСОБА_2, батьком позивача, та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено договір № SAMDN18000706239863 про залучення вкладу «Пенсійний накопичувальний» + карта «Універсальна». (а.с. 16-17)

Відповідно до п. 1 зазначеного Договору, сума вкладу складає 23000,00 грн., строк вкладу терміном на 12 місяців, тобто до 25 червня 2010 року включно зі сплатою 22,75% річних.

Відповідно до п. 18 зазначеного Договору, вкладником було складено заповідальне розпорядження, згідно із яким ОСОБА_1 є спадкоємцем права на вклад і нараховані проценти за Договором.

9 лютого 2010 року ОСОБА_2, який був вкладником за договором, помер, про що у Книзі реєстрації смертей 11 лютого 2010 року зроблено актовий запис № 1198 і видано свідоцтво про смерть серії 1-Жс № 166749 від 11 лютого 2010 року. (а.с. 18)

13 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у відповідності до вимог чинного законодавства України.

25 червня 2010 року зазначений Договір у відповідності до п. 5 Договору був автоматично продовжений на 12 місяців, тобто з 25 червня 2010 року по 25 червня 2011 року з новою процентною ставкою в розмірі 16,75 %, оскільки позивач не мав правових підставі 25 червня 2010 року звернутися з заявою про повернення суми внеску з усіма нарахованими відсотками, так як отримав свідоцтво про прийняття спадщини у відповідності до Закону 14 серпня 2010 року.

Відповідно до вимг ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов”язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто, в даному випадку ОСОБА_1 став правонаступником (вкладником) за договором банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»

14 серпня 2010 року ОСОБА_1 було отримано свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням, згідно з яким ОСОБА_1 є спадкоємцем вкладу з відповідними відсотками та нарахованої компенсації, що знаходиться у Першому Університетському відділенні Запорізького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк»на рахунку № 26358603982645 за договором № SAMDN18000706239863 від 25 червня 2009 року. Також свідоцтві про право на спадщину за заповідальним розпорядженням зазначена сума грошового вкладу в розмірі 28189,49 грн., яка знаходилась на рахунку під час оформлення спадщини. (а.с. 19)

16 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Першого Університетського відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк»з заявою, в якій повідомив банк про розірвання Договору та повернення суми внеску з усіма нарахованими процентами у відповідності до ст. 1061 ЦК України. (а.с. 20)

Відповідно до п. 6 Договору, сторони мають право достроково розірвати договір у відповідності до діючого законодавства, попередив про це іншу сторону договору за два банківських дні до дати розірвання договору. При поверненні вкладу за ініціативою клієнта банку, клієнту повертаються сума вкладу та проценти за неповний строк вкладу.

Таким чином, ПАТ КБ «ПриватБанк»зобов”язаний був повернути ОСОБА_1 суму вкладу та нараховані проценти за період з 25.06.2009р. по 25.06.2010р., та за період з 26.06.2010р. по 16.08.2010р.

3 вересня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк»сплатив позивачу грошові кошти, але не в повному обсязі, а саме в розмірі 26268,52 грн., хоча у відповідності до умов договору повинен був сплатити 28399,68 грн., з яких: 23000,00 грн. –сума вкладу, 5232,50 грн. –нараховані проценти за період з 25.06.2009р. по 25.06.2010р., 167,18 грн. –нараховані проценти за період з 26.06.2010р. по 16.08.2010р. (а.с. 21)

На його усні та письмові звернення керівництво банку повідомило його про те, що проценти на вклади фізичних осіб не нараховуються з моменту смерті фізичної особи, але від надання обґрунтування своєї позиції не надало посилаючись на банківську таємницю, яка не може бути надана. (а.с. 22-23)

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що правовідносини сторін ґрунтуються на договорі № SAMDN18000706239863 про залучення вкладу «Пенсійний накопичувальний» + карта «Універсальна» від 25 червня 2009 року.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

В статті 1 цього Закону визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 633 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно д ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи наведені вище обставини порушення прав позивача з боку Банку, ці права відповідно до ст. 15 ЦК України підлягають захисту.

Одним із способів захисту цивільних прав стаття 16 ЦК України зазначає примусове виконання обов”язку в натурі.

Отже, суд приходить до висновку, що ПАТ КБ «ПриватБанк»зобов”язаний сплачувати проценти на банківський вклад, у розмірі, визначеному договором, до моменту його повернення ОСОБА_1, як вкладнику, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь позивача недоплаченої суми внеску (вкладу) у розмірі 2131,16 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача по справі інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 372,70 грн. за користування коштами в період з 19.08.20010р. по 3.09.2010р., вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, яущо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого стороною позивача: 3% річних від простроченої суми за період 19.08.2010р. по 3.09.2010р. складають 35,25 грн.; 3% річних від простроченої суми за період 03.09.2010р. по 31.01.2011р. складають 27,85 грн., інфляційні витрати за період 19.08.2010р. по 3.09.2010р. складають 196,59 грн.; інфляційні витрати за період 03.09.2010р. по 31.01.2011р. складають 113,01 грн., а всього 372,70 грн. (а.с. 13-14)

Виходячи з вищенаведеного, відповідач зобов”язаний сплатити позивачу недоплачену суму з урахуванням 3 % річних від простроченої суми за період 19.08.2010р. по 3.09.2010р. складають 35,25 грн.; 3% річних від простроченої суми за період 03.09.2010р. по 31.01.2011р. складають 27,85 грн., інфляційних витрат за період 19.08.2010р. по 3.09.2010р., які складають 196,59 грн.; інфляційних витрат за період 03.09.2010р. по 31.01.2011р., які складають 113,01 грн., а всього 372,70 грн.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача по справі пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення в розмірі 23776,63 грн., вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець прострочує надання послуги згідно із договором, то за кожен день прострочення споживачеві виплачується пеня в розмірі 3% вартості послуги.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних прав про захист прав споживачів», до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій), приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», встановлює, що банк –юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і веденн банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

          Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно з п. 10 Договору, дія договору зупиняється з виплатою клієнту всієї суми вкладу разом з процентами, а тому слід вважати, що дія договору не припинила свої роботи через неповернення ПАТ КБ «ПриватБанком» суми внеску разом з процентами в повному обсязі.

Відповідно до розрахунку, наданого стороною позивача пеня у розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення з період з 19 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року становить 23776,63 грн.. (а.с. 15)

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача по справі пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення в розмірі 23776,63 грн. також підлягають задоволенню в повному обсязі, так як сума вкладу та нараховані за Договором проценти не були своєчасно та в повному обсязі повернуті позивачу.

Крім того, позивач по справі просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., які суд вважає обгрунтованними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. (а.с. 4)

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України звільнені від сплати судового збору позивачі –з позовів про захист прав споживачів. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача, таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 262,80 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 –215, 224 -226 ЦПК України, ст. ст. 2, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 10, 13, 22, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. ст. 201, 269, 512, 514, 526, 530, 608, 610, 623, 625, 1058, 1061, 1216-1218, 1298 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, б. 50, Код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, б. № 2 кв.48, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за Договором № SAMDN18000706239863 від 25 червня 2009 року : неповернуту частину суми внеску ( вкладу) в сумі 2131 ( дві тисячі сто тридцять одна) гривня 16 копійок ; суму інфляційних витрат та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 372 ( триста сімдесят дві) гривні 70 копійок ; суму пені в розмірі трьої процентів від вартості послуги в розмірі 23776 ( двадцять три тисячі сімсот сімдесят шість) гривень 63 копійки, а всього –26280 ( двадцять шість тисяч двісті вісімдесят) гривень 49 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, Код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, б. № 2 кв.48, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 ( сто двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, Код ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір в розмірі 262 ( двісті шістдесят дві) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання рішення суду апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

          Суддя:                                                                                                    Н.Г.Скользнєва

14.07.2011