Ухвала суду № 20346245, 04.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 р.Справа № 2а-1870/904/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. по справі№2а-1870/904/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" <Список ><Текст >

до Сумської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання дій неправомірними, визнання недійсними рішень, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" (далі-ТОВ "ВКП "Аккад") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд визнати неправомірними дії Сумської митниці щодо відмови у прийнятті митних декларацій, прийняття рішення про визначення митної вартості товарів; визнати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Сумської митниці від 07 лютого 2011р. №805000009/1/00073 та №805000009/1/00076 - недійсними; визнати рішення про визначення митної вартості товарів Сумської митниці від 07 лютого 2011р. №805000006/2011/000123/1 та №805000009/2011/000125/1 - недійсними; зобовязати ГУДКУ у Сумській області повернути ТОВ «ВКП «Аккад» з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 5061грн.49коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, Сумська митниця, в письмових запереченнях на апеляційну скаргу та поясненнях представника в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

Представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області та представник позивача в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача та представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ТОВ "ВКП "Аккад", пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 31651454. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2010року між ТОВ «ВКП «Аккад» та компанією Suzhou Guanghe Metal Product Co. LTD (Китайська народна республіка) укладений зовнішньоекономічний контракт №АКD201001 щодо поставки товару, зокрема: прокат гарячеоцинкований в рулонах та листах за умовами поставки СИФ Одеса або Іллічівськ у відповідностями з правилами «ИНКОТЕРМС 2000» (а.с.43-48).

За умовами вказаного договору загальна вартість контракту склала 1500000,00 дол. (США). На виконання умов контракту компанія Suzhou Guanghe Metal Product Co. LTD відвантажила позивачу одну партію товару в кількості окремо по 24,2т (у рулонах) та 24,745т (у листах).

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем були подані 03.02.2011 року та 04.02.2011р. на відвантажену партію товару до Сумської митниці вантажні митні декларації №805000009/2011/001151 та №805000009/2011/001241 (а.с.7,8), разом з товаросупровідною та іншою документацією, необхідною для митного оформлення та визначення митної вартості товару, зокрема: вказаний вище зовнішньоекономічний контракт (а.с.43-48), декларації митної вартості №805000009/2011/001151 (а.с.39-42) та №805000009/2011/001247 (а.с.65-68), комерційні рахунки-фактури (а.с.52,53,73,74), проформи рахунки-фактури від 24.11.2010р. (а.с.54,55,71,72); сертифікати якості та кількості (а.с.56,57,69,70), пакувальні листи (а.с.58,59,75,76). Згідно наданих позивачем документів митну вартість товару ним було визначено за контрактною вартістю в сумі 178878грн. 14коп. та 188588грн. 20коп. (а.с.41,67).

Під час здійснення Сумською митницею перевірки повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Контролюючий орган, не погодившись із заявленою митною вартістю товарів за вказаними митними деклараціями №805000009/2011/001151 від 03.02.2011р. (а.с.7) та №805000009/2011/001241 від 04.02.2011 року (а.с.8), визначеною декларантом, вказані вище декларації до митного оформлення не прийняв, склавши 07.02.2011р. рішення про визначення митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

По вантажній митній декларації №805000009/2011/001151 (на прокат плоский з вуглецевої сталі у рулонах) Сумською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №805000006/2011/000123/1 від 07.02.2011р. за третім методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (а.с.11), та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №805000009/1/00073 від 07.02.2011р (а.с.9); по вантажній митній декларації №805000009/2011/001241 (на прокат плоский з вуглецевої сталі у листах) - рішення про визначення митної вартості товарів №805000009/2011/000125/1 від 07.02.2011 року за третім методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (а.с.12) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №805000009/1/00076 від 07.02.2011 року (а.с.10).

З метою уникнення збитків, повязаних митним оформленням товару, ТОВ «ВКП «Аккад» на підставі вказаних рішень здійснив декларування товарів за зовнішньоекономічним контрактом №АКD201001 (а.с.43-48) за вантажними митними деклараціями від 07.02.2011року та від 08.02.2011року (а.с.14,15).

За приписами ст.ст.259, 260 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п.3 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766, митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.266 Митного кодексу України основним методом (метод 1) визначення митної вартості товарів є метод визначення товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом згідно з положеннями ст.267 цього кодексу, то вона має бути визначена шляхом послідовного використання методів, передбачених ст.ст. 268 - 273 Митного кодексу України.

Митним кодексом України передбачені повноваження митного органу під час здійснення контролю правильності визначення вартості товарів.

Відповідно до статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів та має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Згідно зі статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що Сумською митницею в процесі перевірки заявленої декларантом у вантажних митих деклараціях №805000009/2011/001151 від 03.02.3011р. митної вартості товару прокат плоский (гарячого оцинкування) у рулонах виробництва Suzhou Guanghe Metal Product Co. LTD та №805000009/2011/001241 від 04.02.2011р. митної вартості товару прокат плоский (гарячого оцинкування) у листах виробництва Suzhou Guanghe Metal Product Co. LTD, були встановлені невідповідності між відомостями, що містилися в наданих для митного оформлення товару, документах, а саме: не надані банківські платіжні документи; відповідно до п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2010 року №АКD201001, укладеного між позивачем та його контрагентом (а.с.43-48) передбачена попередня оплата у розмірі 25 % та оплата товару у розмірі 75 % після його відвантаження. Проте, рахунками-проформами (а.с.55,72), що є невідємною частиною контракту, встановлені інші умови оплати (20 % попередня оплата та 80 % після отримання копії транспортної накладної); сертифікати якості та кількості виробника від 14.12.2010 № 10-GH101214D (а.с.57) та №10- GH101214С (а.с.70), видавалися на підставі специфікації № SGCC, однак зазначену специфікацію позивач до митного органу не наддав; в сертифікаті якості та аркуші пакування (а.с.57,70,59,76) міститься різна назва товару - сталевий лист та покрівельний лист, відповідно; у зовнішньоекономічному договорі та сертифікатах якості і кількості найменування осіб, які завіряли своїм підписом дані документи, різні, а їх підписи однакові.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08р. № 339 (далі - Порядок №339), контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом, в тому числі, проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766, а також співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

За результатами такого співставлення було встановлено заниження заявленої позивачем митної вартості товару «прокат плоский оцинкований» у вантажних митних деклараціях №805000009/2011/001151 від 03.02.2011р. та №805000009/2011/001241 від 04.02.2011р. (0,96 дол. США/кг) у порівнянні до митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже було здійснене самим же позивачем у того самого виробника 14.12.2010 (1,01 дол. США/кг), що підтверджується витягом з бази даних цінової інформації Єдиної інформаційної автоматизованої системи Державної митної служби України (а.с.38).

Вказані обставини слугували приводом виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості та потреби у підтвердженні цієї вартості.

Враховуючи наявні сумніви, згідно положень ст. 264 Митного кодексу України, митний орган запропонував декларанту надати додаткові документи для перевірки та підтвердження заявленої митної вартості. Декларанту, у відповідності до вимог п.п.7,8,9,11 Порядку №1766, було запропоновано додатково надати банківські платіжні документи; страхові документи; експортну вантажну митну декларацію країни відправлення; відомості про якісні характеристики товару для підтвердження заявленої митної вартості товару, з чим декларант позивача був ознайомлений під підпис 03.02.2011р. та 04.02.2011р. (а.с.40,66).

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 20.12.2006 № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 “для відміток митного органу” декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і призвіще та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі “для відміток митного органу”.

На вимогу контролюючого органу позивачем надані такі документи: 1) виписки по особовим рахункам за 26.11.2010р. та 05.01.2011р. (а.с.49-51). Разом з тим, згідно зі статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зазначені виписки не є платіжним (розрахунковим) документом. Крім того, дані зазначених виписок, наданих позивачем, не відповідають митній вартості зазначеної у вантажних митних деклараціях. Вказані виписки не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару.; 2) страховий поліс (а.с.64). Між тим, зазначена у страховому полісі сума 103210,13 дол. США не співпадає ані з ціною товару по вказаних рахунках-фактурах, ані з сумою оплати товару за виписками по особовим рахункам, ані з заявленою митною вартістю.; 3) експортна вантажна митна декларація країни відправлення (КНР) (а.с.62,63). В той же час зазначена ціна товару у експортній вантажній митній декларації країни відправлення не відповідає ціні за чотирма рахунками-фактурами згідно з номерами контейнерів зазначеними у ній, а також не відповідає задекларованій митній вартості митному органу України за контейнерами, задекларованими у вантажній митній декларації країни відправлення. Також позивачем надані листи, якими він пояснював вказану невідповідність (а.с.77-79). Разом з тим, дані листи різні за своїм змістом, та не можуть вважатися належним доказом підтверджуючим митну вартість товару згідно Порядку №1766. Слід також відзначити, що поданій експортній вантажній митній декларації країни відправлення відсутні підписи та печатка уповноважених осіб та органів.; 4) Технічний стандарт (а.с.60-61).

Колегія суддів відзначає, що положення ст. 267 Митного кодексу України (Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) передбачає необхідність використання декларантом обєктивних відомостей, які повинні піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Вказані вимоги декларантом не дотримано, оскільки відомості, надані позивачем, не підтверджуються документально (не надані у повному обсязі запрошені митним органом документи), подані документи містяться численні розбіжності, суперечності, та не піддаються обчисленню, що робить неможливим застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Пунктом 14 Порядку №1766, визначено, що у випадку неподання декларантом в установлений строк додаткових документів або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 24.06.2009р. №602, митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством з оформленням рішення про визначення митної вартості товарів, зокрема, у випадках, якщо декларантом не подано додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості товарів.

За приписами ч.3 ст. 266 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Окремими додатками до вищеозначених ВМД, контролюючим органом витребувано від позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів (а.с. 40, 42, 66). Вказані додатки містять підписи інспектора та декларанта позивача.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що в ході проведення процедури консультації відповідно до ст. 266 МКУ декларанта було ознайомлено з наявною в митниці інформацією, та запропоновано надати у відповідності з вимогами ПКМУ від 20.12.2006 №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для підтвердження митної вартості товарів» додаткові документи.

Відтак, митним органом із декларантом ТОВ «ВКП«Аккад» була проведена процедура консультацій з метою вибору підстав для визначення митної вартості товару, підстави для визначення митної вартості товару також були погоджені і з декларантом, що засвідчено підписом та печаткою уповноваженої особи позивача на поданих ним деклараціях митної вартості товару (а.с.39-42,65-68).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на вимогу митного органу не надав документів, що були витребувані, без обґрунтувань та мотивації.

Згідно п.4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 року № 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного пакету документів, в тому числі, ненадання додаткових документів.

Якщо декларантом не надані в установлений законодавством термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх надання, то митний орган відповідно до статті 265 МК України і п.14 Порядку №1766, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Колегія суддів зазначає, що неподання позивачем запитуваних документів виключило можливість визначення митної вартості за п. 1 (вартість операції) та п. 4 (віднімання вартості), п. 5 (додавання вартості) частини 1 статті 266 Митного кодексу України.

Незастосування Сумською митницею методу визначення митної вартості товарів передбачених п.2 (за ціною на ідентичні товари) ч. 1 ст.266 Митного кодексу України обґрунтовується відсутністю інформації щодо митних оформлень ідентичних товарів.

Згідно зі ст.269 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: 1)якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; 2)країна походження; 3) виробник.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням третього методу - за ціною договору щодо подібних/аналогічних товарів у відповідності до ст. 269 МК України.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 5061грн. 49коп. колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до пп. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

За приписами пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими поданими документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З систе5много аналізу приписів вищенаведених норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що спроба позивача у судовому порядку стягнути сплачену ним суму податку на додану вартість фактично є спробою отримати подвійне відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету.

З огляду на встановлені судом обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення про визначення митної вартості товарів від 07.02.2011р. за №805000006/2011/000123/1, №805000009/2011/000125/1, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 07.02.2011р. №805000009/1/00073 та №805000009/1/00076, прийняті відповідачем обґрунтовано, вони ґрунтуються на нормам чинного законодавства, Сумська митниця під час їх винесення діяла в межах повноважень наданих їй законами України, Митним кодексом України та ст. 19 Конституції України, дані рішення та картки відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому суд не вбачає підстав для їх скасування та задоволення позовних вимог, в тому числі, про стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Сумська митниця, визначаючи митну вартість імпортованих товарів за п. 3 ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. по справі№2а-1870/904/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Тацій Л.В. Водолажська Н.С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 09.08.2011 р.