Рішення № 20345273, 09.12.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

                                                                                          Справа № 1407/2-1204/11

РІШЕННЯ

іменем України

( вступна та резолютивна частина)

"09" грудня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радєвій Н.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Ідеал", Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та компенсації моральної (немайнової) шкоди, завданих дорожньо - транспортною пригодою,

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 211 -213, 215 ЦПК України, суд, -

                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Ідеал", Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, про відшкодування матеріальних збитків та моральної ( немайнової) шкоди, завданих дорожньо - транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_5 в порядку відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 2 550 ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Ідеал" на користь ОСОБА_5 в порядку відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 57 450 (п"ятдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Ідеал", Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо - транспортною пригодою та витрат на правову допомогу - відмовити.

Стягнути в рівних частках з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та Приватного підприємства "Ідеал" на користь держави ( бюджет Вознесенського району Миколаївської області, банк одержувача: банк УДК у Миколаївській області, код банку: 23406957, МФО: 826013, код платежу: 22090100, р/р 31210206700113) судовий збір у розмірі 282 ( двісті вісімдесят дві) грн. 30 коп., з кожного по 141 ( сто сорок одній) гривні 15 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                     Висоцька Г.А.

Справа №1407/2-1204/2011 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радєвій Н.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Ідеал", Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди, завданих дорожньо - транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Ідеал" (далі - ПП "Ідеал), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.04.2009 року о 08 год. 45 хв. в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки "МАН - 26410", реєстраційний номер НОМЕР_1, буксируючи при цьому напівпричіп "ППАТМ ОКА -1527", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить відповідачу, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на його матір ОСОБА_6, яка внаслідок отримання чисельних тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості загинула.

Позивач зазначив, що діями третьої особи ОСОБА_4 йому було завдано матеріальні збиткі, які складалися з витрат на придбання 61 автобусного білета для проїзду в м. Вознесенськ на похорон матері, слідчі дії, судові засідання у розмірі 1350 грн. та купівлю медикаментів для свого лікування на суму 1905.40 грн.

Завдану йому моральну шкоду позивач оцінив в 200000 грн, зазначив, що внаслідок ДТП поніс непоправну втрату- втратив матір, зазнав психологічної травми, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.11.2011 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучено Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ВАТ НАСК "Оранта").

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, крім того просив стягнути витрати понесені на оплату юридичної допомоги у розмірі 1500 грн.

Представник відповідача ПП "Ідеал" ОСОБА_2 в судовому засіданні 31.10.2011 року позовні вимоги визнав частково, зазначив, що завдання позивачу матеріальних збитків ним не доведено належними доказами, щодо відшкодування ОСОБА_5 моральної ( немайнової) шкоди визнав її у розмірі 15000 грн.

Представник відповідача ВАТ НАСК "Оранта" ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позивача визнав частково зазначив, що завдання ОСОБА_5І моральної шкоди та матеріальних збитків не доведено належним чином, відсутній причинно-наслідковий зв"язок між ДТП та станом здоров"я позивача у той період, до того ж ці витрати не пов"язані з похованням ОСОБА_6, а тому не підлягають відшкодуванню страховою компанією.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав частково, підтримав позицію, викладену представником відповідача ПП "Ідеал".

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

21.04.2009 року о 08 год. 45 хв. в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки "МАН - 26410", реєстраційний номер НОМЕР_1, буксируючи напівпричіп "ППАТМ ОКА -1527", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ПП "Ідеал", порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_6, яка отримавши чисельні тілесні ушкодження померла.

По даному факту проти ОСОБА_4 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, він був притягнутий до кримінальної відповідальності та визнаний винним вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.12.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17.02.2011 року

Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 18 грудня 2009 р. ,,Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснив, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, цей вирок є обов'язковим для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони даною особою. Тому, при розгляді позову, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування, та має дослідити та оцінити наявні у справі докази для встановлення дійсних обставин справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ст. ст. 1166-1168 ЦК України вказують на те, що власник транспортного засобу має відповідати за шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, якщо не доведе, що шкода є наслідком непереборної сили, або умислу потерпілого.

Автомобіль марки "МАН - 26410", реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричіпом "ППАТМ ОКА -1527", реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.12.2010 року належить юридичній особі - ПП "Ідеал", що не оспорюється учасниками процесу, з яким третя особа ОСОБА_4, водій транспортного засобу, перебував у трудових відносинах.

Враховуючи викладене ПП "Ідеал", як власник джерела підвищеної небезпеки, має відшкодувати позивачу заподіяну шкоду.

Наразі в судовому засіданні встановлено, що між ПП "Ідеал" та відповідачем ВАТ НАСК "Оранта", було укладено було договір страхування (страховий поліс № ВА/6880790 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) за умовами якого, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль марки "МАН - 26410", реєстраційний номер НОМЕР_1. Договір діяв з 11.03.2009 року по 10.03.2010 року, з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілого у розмірі 51 000 грн.

Тобто відповідач ВАТ НАСК "Оранта", відповідно до положень ст. 979, 988 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року має, як (страховик) у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Вимога позивача про відшкодування йому матеріальних збитків у розмірі 3255 грн. 40 коп., які поділяються на витрати на придбання медикаментів -1905 грн.40 коп. та витрати, пов"язані з купівлею квитків для проїзду в м. Вознесенськ на похорон, слідчі дії, судові засідання у розмірі 1350 грн., не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні позови в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі

За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог про відшкодування збитків позивачем надано квитки про проїзд в м. Вознесенськ на похорон, слідчі дії, судові засідання у кількості 61 штуки, які за його поясненнями, наданими в судовому засіданні заповнювались ним власноручно.

Крім того позивачем не підтверджено жодними доказами факт проведення в зазначені в квитках дати будь-яких слідчих дій та судових засідань.

Щодо відшкодування ОСОБА_5 витрат на придбання медикаментів, то дана вимога також є безпідставною, оскільки позивачем їх необхідність не підтверджена належними та допустимими медичними висновками, що погіршення його стану здоров"я та призначення йому у зв'язку з цим лікування лікарями Вознесенської ЦРЛ - психіатром (у період з 14.05.09 року по 11.05.11 рік), дерматологом ( у період з 22.02.2010 року по 17.05.2011 рік), сімейним лікарем ( у період з 16.11.09 року по 06.05.2010 рік) відповідного лікування ( а.с.6) та придбання ліків ( 7-9) перебуває у причино - наслідковому зв'язку із зазначеною дорожньо - транспортною пригодою. До тогож надані суду ОСОБА_5 фіскальні чеки взагалі не містять переліку та вартості придбаних медикаментів, а тільки загальну суму.

Враховуючи викладене зазначені вимоги не підлягають задоволенню

Відповідно до положень ст. ст. 32,56,62 Конституції України, ст. ст. 23, 1167,1168 ЦК України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав та законних інтересів.

Згідно ст. 22 п. 22.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку, страховик відшкодовує потерпілому моральну шкоду у встановленому судом розмірі. При цьому, розмір такого відшкодування становить не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст.9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Суб"єктом права вимоги компенсації моральної шкоди є особа, якій ця шкода безпосередньо завдана неправомірними діями (бездіяльністю) інших осіб. Моральна шкода завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку( дружині), батькам( усиновлювачам), дітям( усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім"єю, як закріплено ч 2 ст 1168 ЦК України. Тому посилання представника ВАТ НАСК "Оранта", що позивач не є потерпілим, тому не має права на відшкодування моральної( немайнової) шкоди є безпідставним, крім того ОСОБА_5 був потерпілим по кримінальній справі № 1-134/2010, що підтверджується вироком Вознесенського міськрайонного суду від 02.12.2010 року.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно ч 3 ст 23 ЦК України, яка узгоджується з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин.

Суд при розгляді справи також взяв до уваги те що факт заподіяння моральної шкоди позивачу мав місце, що виразилось у порушенні звичного способу життя, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагають від ОСОБА_5 додаткових зусиль для організації свого життя, а тому позивач має право на відшкодування відповідачами моральної шкоди.

З огляду на ступінь, характер й обсяг моральних переживань позивача, яких останній зазнав у зв'язку з протиправними діями третьої особи ОСОБА_4, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про те, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, тому будь-яка компенсація цієї шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням і будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Враховуючи викладене позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, і вважає за необхідне стягнути 60000 грн., з них - 2 550 грн. 00 коп. - з ВАТ НАСК "Оранта", 57 450 грн. 00 коп. - з ПП "Ідеал", у задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.

Вимога позивача про про стягнення з відповідачів на його користь 1500 грн. витрат на правову допомогу є безпідставною, оскільки угода про надання правової допомоги по даній цивільній справі укладена між позивачем ОСОБА_5 та ТОВ Юридичною багатопрофільною фірмою " Л.С.-Гудвіл" ЛТД 31.10.2011 року, тоді як відповідно до квитанції оплата проведена 07.06.2011 року.

Крім того позивач в судовому засіданні пояснив, що зазначені кошти сплачені не ним, а його батьком.

З відповідачів належить стягнути судовий збір відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та у розмірі, передбаченому п 1-2 ч 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 211 -213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Ідеал", Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, про відшкодування матеріальних збитків та моральної ( немайнової) шкоди, завданих дорожньо - транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_5 в порядку відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 2 550 ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Ідеал" на користь ОСОБА_5 в порядку відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 57 450 (п"ятдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Ідеал", Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо - транспортною пригодою та витрат на правову допомогу - відмовити.

Стягнути в рівних частках з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та Приватного підприємства "Ідеал" на користь держави ( бюджет Вознесенського району Миколаївської області, банк одержувача: банк УДК у Миколаївській області, код банку: 23406957, МФО: 826013, код платежу: 22090100, р/р 31210206700113) судовий збір у розмірі 282 ( двісті вісімдесят дві) грн. 30 коп., з кожного по 141 ( сто сорок одній) гривні 15 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                     Висоцька Г.А.