Постанова № 20345260, 28.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 р. Справа № 2а-11093/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.,

представника позивача - Зубової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпстрой-плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. по справі№2а-11093/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпстрой-плюс" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпстрой-Плюс" (далі по тексту позивач, ТОВ "Альпстрой-Плюс") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова (далі - відповідач або ДПІ у Московському районі м.Харкова), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, прийнятих судом, просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000161800/0 від 27.04.2010р. (№00001618/1 від 27.05.2010р., №00001618/2 від 25.06.2010р., №00001618/3 від 09.09.2010р.) з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. по справі № 2а-11093/10/2070 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпстрой-Плюс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. по справі № 11093/10/2070 як безпідставну; прийняти нову постанову, якою скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000161800/0 від 27.04.2010 р (№ 00001618/1 від 27.905.2010 р., № 00001617/2 від 25.06.2010 р., № 00001618/3 від 09.09.2010 р.) з податку на додану вартість.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.ст.2, 92, 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Наполягає на тому, що позивачем повністю доведено факт реального укладення та виконання угоди між ТОВ «Альпстрой-Плюс» та ТОВ «Релан», що підтверджується копіями актів прийому-передачі, документів щодо оплати, податкових накладних. Вказує, що чинним законодавством України не встановлений обов`язок підприємства перевіряти наявність повноважень посадової особи контрагента на вчинення юридично значимих дій, у тому числі на підписання договорів. Зазначає, що в ході укладання та виконання угоди з ТОВ «Релан» позивачеві було надано необхідний пакет документів, належним чином підписаних та оформлених з боку ТОВ «Релан» та скріплених печаткою підприємства; на виконання умов договору ТОВ «Альпстрой-Плюс» було проведено повний розрахунок за надані субпідрядні послуги, результати яких повністю використано у власній господарській діяльності. За таких обставин, не погоджується з висновком суду першої інстанції про нікчемність угоди між ТОВ «Альпстрой-Плюс» та ТОВ «Релан». Як наслідок, вважає безпідставним донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову по справі № 2-а-11093/10/2070 від 29.03.2011 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Альпстрой-Плюс» задовольнити, а спірні податкові повідомлення-рішення скасувати.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Альпстрой-Плюс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. по справі № 2а-11093/10/2070 за позовом ТОВ «Альпстрой-Плюс» до ДПІ у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м.Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Альпстрой-Плюс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Релан" за період з 01.09.2008 р. по 31.12.2008 р.

За результатами перевірки складено акт № 2000/18/33289524 від 19.04.2010 р., яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевірений період на суму 38888,0 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2008 року 14565,00 грн., жовтень 2008 року 18776,0 грн. (а.с. 16-23).

На підставі вказаного висновку акту перевірки ДПІ у Московському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161800/0 від 27.04.2010р. якими визначено податкове зобов'язання ТОВ "Альпстрой-Плюс" з податку на додану вартість в сумі 58332,00грн., у тому числі: основний платіж - 38888,0грн., штрафні (фінансові) санкції - 19444,0грн. (а.с.24).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПІ у Московському районі м. Харкова, ДПА в Харківській області та ДПА України. За результатами розгляду, скарги позивача були залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін, та були винесені податкові повідомлення-рішення № 00001618/1 від 27.05.2010 р., № 00001618/2 від 25.06.2010 р., № 00001618/3 від 09.09.2010 р. про визначення ТОВ «Альпстрой-Плюс» податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й у податковому повідомленні-рішенні з дріб`ю 0 (а.с.25, 26, 65).

Скориставшись правом, наданим пп.5.2.2 5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин, позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності донарахування позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість, оскільки спірний договір зі сторони ТОВ «Релан» та інші первинні документи по угоді підписані неналежною особою. Також, судом було взято до уваги пояснення директора ТОВ «Релан» ОСОБА_3, а також відсутність інформації щодо місцезнаходження ТОВ «Релан», твердження відповідача про відсутність в останнього управлінського та технічного персоналу, основних засобів, транспортних засобів, що, на думку суду першої інстанції свідчить про нікчемність спірного договору між ТОВ «Альпстрой Плюс» та ТОВ «Релан».

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, між ТОВ "Альпстрой-Плюс" (Замовник) та ТОВ "Релан" (Підрядник) було укладено договори підряду №29/08-2008-1 від 29.08.2008 р., №8/09-2008-2 від 08.09.2008 р., №8/09-2008-1 від 08.09.2008 р. (разом із додатковою угодою № 1 від 08.10.2008 р.), №8/09-2008-3 від 08.09.2008р. (а.с.27-28, 33-34, 39-40, 50-51).

За умовами вказаних договорів Замовник доручає, у Підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи згідно договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору, які Замовник зобов`язується прийняти та оплатити.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов вказаних договорів ТОВ “Релан” було виконано за замовленням позивача будівельні роботи (ремонт штукатурки, ремонт м`якої кровлі, герметизацію між панельних стиків зовнішніх панелей, окраска металоконструкцій та бетонних конструкцій, ремонт між панельних швів та відкосів вікон) на об`єктах, що знаходяться за адресою: Сумська область, м. Ворожба, вул. Перемоги, 19; м. Харків, вул. Індустріальна, 20, м. Харків, просп.. Ілліча, 118, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями довідок про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. від 15.09.2008 р., 24.09.2008 р., за жовтень 2008 року від 20.10.2008 р., 31.10.2008 р., листопад 2008 р. від 28.11.2008 р., актів прийому виконаних підрядних робіт за вересень, жовтень та листопад 2008 року від 15.09.2008 р., 24.09.2008 р., 20.10.2008 р., 31.10.2008 р., 28.11.2008 р. (а.с.29-31, 35-37, 42-47, 52-57).

Розрахунок за договором проведено в повному обсязі, у безготівковій формі, згідно платіжних доручень № 305 від 03.10.2008 р., № 306 від 03.10.2008 р., № 289 від 24.09.2008 р., № 321 від 21.10.2008 р., № 351 від 04.11.2008 р., № 364 від 17.11.2008 р., № 384 від 11.12.2008 р.

Факт повного розрахунку по договору відповідачем не заперечується.

Таким чином, в ході перевірки відповідачем не було зафіксовано фактів, що свідчили б про безтоварність операцій або їх фіктивність.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ТОВ "Альпстрой-Плюс» по взаємовідносинам з ТОВ „Релан" було включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 388888,00 грн., в т.ч. за вересень 2008 року 14565,00 грн., жовтень 2008 року 18776,00 грн..

Згідно ст.837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на фактичні обставини у справі та досліджені документи (довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти прийому виконаних підрядних робіт) та з урахуванням наведеної норми права, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобовязання по спірному договору як ТОВ „Альпстрой плюс», так і ТОВ “Релан” були виконані в повному обсязі та належним чином, і направлені на настання реальних правових наслідків.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що ОСОБА_4, від імені якого підписано договір ТОВ “Релан” із ТОВ “Альпстрой-Плюс», в період з 12.01.2008 року по 08.08.2008 року та з 15.09.2008 року обіймав посаду виконуючого обов`язки ТОВ «Релан» та наділений правом здійснювати від імені та в інтересах останнього будь-які фінансово-господарські операції, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії наказів по ТОВ «Релан» від 12.01.2008 р. та 15.09.2008 р., а також копія довіреності від 08.09.2008 року зі строком дії до 08.09.2009 року (а.с.194, 197, 199).

Отже, враховуючи, що правочин був укладений право- і дієздатними юридичними особами, ані предмет даного правочину, ані зміст прав та обов'язків сторін положенням чинного законодавства не суперечать, у позивача при укладенні спірного договору не було підстав вважати, що ОСОБА_4 не є уповноваженою особою на підписання від імені ТОВ “Релан” договорів №29/08-2008-1 від 29.08.2008 р., №8/09-2008-2 від 08.09.2008 р., №8/09-2008-1 від 08.09.2008 р. (разом із додатковою угодою № 1 від 08.10.2008 р.), №8/09-2008-3 від 08.09.2008р. та податкових накладних.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підписання ОСОБА_4 договорів підряду №29/08-2008-1 від 29.08.2008 р., №8/09-2008-2 від 08.09.2008 р., №8/09-2008-1 від 08.09.2008 р. (разом із додатковою угодою № 1 від 08.10.2008 р.), №8/09-2008-3 від 08.09.2008р., які було посвідчено печаткою ТОВ “Релан”, за умови належного виконання сторонами зобовязань за цими правочинами, не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність даних договорів підряду і в силу приписів ст. 61 Конституції України не повинно тягнути за собою негативних наслідків для ТОВ “Альпстрой-Плюс”.

Щодо твердження відповідача про недекларування ТОВ “Релан”податкових зобов`язань з ПДВ, що виникли за результатами господарських відносин з позивачем, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, в звязку з чим притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не особа, яка була іншою стороною по договору.

Також, колегія суддів зауважує, що присвоєння податковій звітності (в даному випадку, як зазначає відповідач в акті перевірки, податкових декларацій за листопад 2008 року) статусу «не визнано як податкова звітність» не позбавляє платника податку, в даному випадку ТОВ «Релан», права оскаржити такі дії податкового органу до суду шляхом звернення з позовом про зобов`язання визнати податкові декларації в якості податкової звітності.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, податкова звітність ТОВ «Релан» з ПДВ за період вересня жовтня 2008 року в ході перевірки не досліджувалась.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у ТОВ «Релан» належних ресурсів для виконання робіт, обумовлених договорами (управлінського та технічного персоналу, основних засобів, транспортних засобів) не може свідчити про нікчемність правочинів між позивачем та вказаним контрагентом, оскільки положеннями Цивільного кодексу України (параграф 3 «Будівельний підряд» не заборонено здійснення будівельно-монтажних робіт за договорами підряду із залученням необмеженої кількості підрядників та субпідрядників.

Колегією суддів не беруться до уваги посилання відповідача в акті перевірки на пояснення громадянина ОСОБА_3, оскільки, останні не відповідають критеріям належності та допустимості, а тому не можуть бути доказами по суті даного спору з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Представником відповідача було надано до матеріалів справи копію пояснень ОСОБА_3 на ім`я начальника Головного відділу податкової міліції СДПІ КПМ в м. Луганську, датованих 06.02.2009 року (а.с.96).

Колегія суддів зазначає, що ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідач не зазначив і не надав доказів щодо того, в ході яких саме дій було відібране зазначене пояснення (дослідча перевірка, оперативно-розшукова справа, тощо). Також відповідач не пояснив суду, яке рішення було прийняте за результатами проведення перевірки. Таким чином, відповідач не довів правомірність відібрання пояснення у директора ТОВ “Релан” ОСОБА_3

Як вбачається зі змісту вказаних пояснень, останні надавались ОСОБА_3 з приводу взаємовідносин ТОВ “Релан”з ТОВ “Мрія Монтаж”, та жодним чином не стосуються відносин ТОВ “Релан” із ТОВ “Альпстрой-Плюс».

Відповідачем не надано доказів зв`язку вказаних пояснень з предметом позову по даній адміністративній справі за позовом ТОВ “Альпстрой-Плюс» до ДПІ у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів не може взяти ці пояснення до уваги.

Таким чином, висновок про нікчемність правочину за договорами підряду №29/08-2008-1 від 29.08.2008 р., №8/09-2008-2 від 08.09.2008 р., №8/09-2008-1 від 08.09.2008 р., №8/09-2008-3 від 08.09.2008р. укладеними між ТОВ «Альпстрой-Плюс» та ТОВ “Релан” зроблений судом першої інстанції за відсутності належних і допустимих доказів, а тому не може слугувати підставою для зменшення позивачу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.7.1 пп.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.1 пп.7.4 ст.7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що факт замовлення позивачем підрядних послуг у ТОВ “Релан” саме в рамках господарської діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, ліцензії на проведення будівельної діяльності від 22.02.2005 р., виданої ТОВ «Альпстрой-Плюс» Державним комітетом України з будівництва та архітектури, дозволом Територіального управління Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області № 497.06.63-45.21.1 на початок робіт підвищеної небезпеки (а.с.11-14).

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Альпстрой-Плюс» (Підрядник) було укладено договори підряду з ДП «Охтирський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Будпласт», ТОВ «Управління механізації «Аеродорстрой» (Замовники) № 26/8-2008-418 від 26.08.2008 р., № 3/09-2008-419 від 03.09.2008 р., № 8/09-2008 р. від 08.09.2008 р., № 21/08-2008-1 від 21.08.2008 р. (а.с.106-108, 112-113, 122-125).

За умовами вказаних договорів позивачем було виконано підрядні будівельні роботи (герметизація між панельних стиків, ремонт м`якої кровлі, окраска бетонних стін та підлоги, окраска металоконструкцій) на об`єктах, розташованих за адресами: Сумська область, м. Ворожба, вул. Перемоги, 19; м. Харків, вул.. Індустріальна, 3; м. Харків, пр. Ілліча, 118, про що свідчать надані до матеріалів справи копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт, а також актів прийому виконаних будівельних робіт (а.с.108-110, 114-115, 119-120, 125-130).

З огляду на викладене, враховуючи, що видами діяльності ТОВ «Альпстрой-Плюс», згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.10), є, зокрема, загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи із заміни, реконструкції та відновлення), улаштування покрівель, інші роботи із завершення будівництва, колегія суддів приходить до висновку, що результати підрядних будівельних робіт, які виконувались ТОВ «Релан», використані позивачем у власній господарській діяльності.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, по слуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку то варів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 даного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні № 150908-В від 15.09.2008 р. на суму 39223,00 грн., в т.ч. ПДВ 6537,17 грн., № 150908-7 від 15.09.2008 р. на суму 9181,00 грн., в т.ч. ПДВ 1530,17 грн., № 240908-6 від 24.09.2008 р. на суму 38987,00 грн., в т.ч. ПДВ 6497,83 грн., (а.с.32, 38, 48, № 311008-9 від 31.10.2008 р. на суму 71578,00 грн., в т.ч. ПДВ 11929,67 грн., № 281108-031 від 28.11.2008 р. на суму 33284,00 грн., в т.ч. ПДВ 5547,33 грн. містять всі обов`язкові реквізити, встановлені вимогами пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, містять підпис ОСОБА_4 та відбиток круглої печатки ТОВ «Релан» (платника податків, який видав податкову накладну), тобто на накладних є ідентифікаційна відмітка особи, яка видала накладну.

За таких обставин, враховуючи наявність у ОСОБА_4 належних повноважень на підписання вказаних податкових накладних, приходить до висновку, що ТОВ «Альпстрой-Плюс» було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку із отриманням підрядних робіт від ТОВ «Релан» за вересень та жовтень 2008 року в загальному розмірі 38888,00 грн.

Крім того, відповідачем в ході перевірки не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт господарських операцій та оплата коштами підтверджується документально.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення ТОВ «Альпстрой-Плюс» пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000161800/0 від 27.04.2010р., № 00001618/1 від 27.05.2010р., №00001618/2 від 25.06.2010р., №00001618/3 від 09.09.2010р. такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. по справі № 2-а-11093/10/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова № №0000161800/0 від 27.04.2010р., № 00001618/1 від 27.05.2010р., №00001618/2 від 25.06.2010р., №00001618/3 від 09.09.2010р. про визначення ТОВ «Альпстрой-Плюс» податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 58332,00 грн., в т.ч. за основним платежем 38888,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19444,0 грн.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.п.3, 4 ст. 202, ст.ст.205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпстрой-плюс" - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. по справі№2а-11093/10/2070 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпстрой-Плюс» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № №0000161800/0 від 27.04.2010р., № 00001618/1 від 27.05.2010р., №00001618/2 від 25.06.2010р., №00001618/3 від 09.09.2010р. про визначення ТОВ «Альпстрой-Плюс» податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 58332,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпстрой-Плюс» код 33289524 судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірах 3,40 грн. та 1,70 грн. відповідно.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 02.08.2011 р.