Ухвала суду № 20337408, 18.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2011 р.Справа № 2а-10476/10/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Пономарьової І.В.

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від12.04.2011 р. по справі№2а-10476/10/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова, звернулась до суду з адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6, в якому просив стягнути з відповідача до Державного бюджету України штрафні фінансові санкції у розмірі 11090 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від12.04.2011 р. частково задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова.

Стягнуто з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2930 грн.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від12.04.2011р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема на порушення вимог ст. ст. 49, 51, 104, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_6, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Київської районної ради, від 02.03.1993р. за № 04058841 Ф 0080092. ФОП ОСОБА_6 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції Київського району м. Харкова як платник податків.

07.06.2010р. фахівцями ДПА у Харківській області згідно направлення № 6196 від 04.06.2010р. проведена перевірка господарської одиниці - кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1", яке належить субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_6, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складений акт № 3496/20/31/23/НОМЕР_1 (4791/20/40/23/НОМЕР_1) від 08.06.2010р., згідно висновків якого перевіркою встановлені порушення п. п.1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів, розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

-невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків і суми готівки, що зазначена в даному звіті РРО (Х-звіті) склала 283,20грн;

-при продажу товару на загальну суму 98,80 грн. РРО не застосовувався розрахунковий документ, не роздруковувався та на руки не видавався;

-не забезпечення щоденне друкування фіскальних звітів чеків, а саме не роздруковані Z-звіти 31.01.09р., 02.02.09р., 13.02.09р., 16.02.09р., 13.03.09р., 16.03.09р., 30.04.09р., 02.05.09р., 14.06.09р., 20.06.09р., 28.08.09р., 30.08.09р., 06.09.09., 17.09.09р., 05.10.09р., 27.10.09р., 29.10.09р., 02.11.09р., 07.11.09р., 24.12.09р., 10.01.10р., 13.01.10р., 19.01.10р., 20.02.10р., 04.06.10р.;

-не забезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків Z -звітів №0171,0266.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ в Київському районі м. Харкова винесено рішення про застосування до ФОП ОСОБА_6 штрафних (фінансових) санкцій №0004362301 від 17.06.2010р. на суму 11090,00 грн.

Також встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010 р. у справі № 2а-12220/10/2070 скасовано рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова від 17.06.2010 р. № 0004362301 в частині застосування фінансової санкції в розмірі 8160 грн. (а.с. 75-76).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи вимоги ч.1 ст.72 КАС України, дійшов висновку про те, що рішення Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова № 0004362301 від 17.06.2010 р. в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 8160,00 грн. не може бути законною підставою для здійснення будь-яких платежів, оскільки постановою суду вказане рішення позивача скасовано в частині застосування фінансової санкції в розмірі 8160 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2930 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав щодо стягнення заборгованість перед бюджетом у розмірі 2930,00 грн., яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004362301 від 17.06.2010 р. на суму 8840, 00 грн., ФОП ОСОБА_6 звернулась до суду з адміністративним позовом про часткове скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010 р. по справі № 2а-12220/10/2070 частково задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_6 Скасовано рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова від 17.06.2010 р. № 0004362301 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8160 грн. 00 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, ДПІ у Київському районі м. Харкова залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010 р. по справі № 2а-12220/10/2070 залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що підставою стягнення з відповідача до Державного бюджету суми фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 8160 грн. 00 коп. є рішення ДПІу Київському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 р. № 0004362301 року, яке скасоване судовим рішенням, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині застосування фінансової санкції в розмірі 8160 грн.

Відповідно до п.1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів , розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; -видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється

від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

-щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

-забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Відповідальність за дані порушення передбачено ст. 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів , розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості зданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або зведення її без використання розрахункової книжки;

-двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

- у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи встановлені у справі обставини, з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 2930 грн. - суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від12.04.2011 р. по справі№2а-10476/10/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Київському районі

м. Харковазалишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від12.04.2011 р. по справі№2а-10476/10/2070 за позовомДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харковадо фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2011 р.