Постанова № 20332923, 29.11.2011, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа №3-1292/11

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ДПІ в Баштанському районі Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає по вул. Леніна, 39, с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області, головного бухгалтера ПрАТ «Явкинський елеватор», раніше постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.08.2011 року притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП до штрафу в розмірі 100 гривень

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч.2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 інкримінується, що 31.08.2011 року о 15.30 годин ДПІ у Баштанському районі при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Явкинський елеватор»було виявлено порушення головним бухгалтером ОСОБА_1 встановленого порядку ведення податкового обліку, а саме: заниження податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість на суму 281365 грн.

ОСОБА_1 при розгляді справи в суді свою вину в інкримінованому їй порушенні не визнала та пояснила, що при проведенні ДПІ у Баштанському районі 31.08.2011 року документальної перевірки ПрАТ «Явкинський елеватор»було прийнято рішення про порушення порядку ведення податкового обліку на тій підставі, що між ПрАТ «Явкинський елеватор»та ТОВ «Магнолія-Л» було укладено угоди, на думку інспектора ДПІ, без мети реального настання правових наслідків, в зв’язку з чим вказані договори інспектор ДПІ вважав нікчемними. При цьому, ОСОБА_1 зазначила, що між ПрАТ «Явкинський елеватор»та ТОВ «Магнолія-Л»було укладено реальні угоди, за якими ПрАТ «Явкинський елеватор»придбало у ТОВ «Магнолія-Л»насіння соняшнику, що підтверджується відповідними первинними документами на продаж, транспортування та зберігання вказаної продукції (видатковими накладними, договорами купівлі-продажу, товарно-транспортними накладними, договорами складського зберігання, складськими квитанціями). При укладенні договорів з ПрАТ «Явкинський елеватор»ТОВ «Магнолія-Л» були надані відповідні податкові декларації, при цьому вона, як головний бухгалтер ПрАТ «Явкинський елеватор», не мала повноважень на перевірку відповідних документів ТОВ «Магнолія-Л»та лише була зобов’язана перевірити їх наявність та з її боку при укладенні та здійсненні відповідних угод на придбання насіння соняшника між ПрАТ «Явкинський елеватор»та ТОВ «Магнолія-Л»ніяких порушень законодавство допущено не було. Крім того, ОСОБА_1 пояснила, що ПрАТ «Явкинський елеватор»в жовтні 2011 року звернувся з позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду про скасування податкових повідомлень, згідно з якими ПрАТ «Явкинський елеватор»було донараховано грошові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 281365 грн., й на даний час справа за вказаним позовом перебуває в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, представника ОСОБА_2, який наголосив на тому, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки інкримінованого правопорушення, дослідивши матеріали, що знаходяться в справі (протокол про адміністративне правопорушення від 11.10.2011 року; копію неповного тексту акту перевірки від 31.08.2011 року № 180/23/23-00955070, письмові пояснення ОСОБА_1 про невизнання своєї вини в інкримінованому порушенні; податкові декларації з податку на додану вартість; податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 року № НОМЕР_1, рішення ДПА у Миколаївській області про залишення скарги без розгляду; позовну заяву ПрАТ «Явкинський елеватор»до ДПІ у Баштанському районі про скасування податкового повідомлення-рішення; копію ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року про відкриття провадження в адміністративній справі; договір складського зберігання № 107 від 18.10.2010 року та додаток № 1 до вказаного договору; картку рахунку: 63.1.1 за грудень 2010 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку; договір купівлі-продажу № 211/ЯВ від 02.12.2010 року; видаткові накладні; платіжні доручення; рахунок-фактуру від 3.12.2010 року; податкові накладні за грудень 2010 року; довідку ТОВ «Магнолія-Л»№ 09/11-11 від 09.11.2011 року; свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Магнолія-Л»; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; довідку ЄДРПОУ на ТОВ «Магнолія-Л»; складські квитанції; товарно-транспортні накладні; договір купівлі-продажу № 216/ЯВ від 09.12.2010 року; договір купівлі-продажу № 217/ЯВ від 15.12.2010 року; договір купівлі-продажу № 224/ЯВ від 21.12.2010 року), суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого порушення, оскільки висновок особи, яка склала протокол, про наявність в діях ОСОБА_1 вказаного правопорушення, не підтверджується сукупністю доказів, та не спростовує доводів ОСОБА_1, а, отже, не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття провадження у справі.

До суду викликався в якості свідка провідний головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_3, якою було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, та свідок до суду не з’явився та не надав письмових пояснень з приводу обставин інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.

З тексту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що підставою його складення є відповідний акт перевірки від 31.08.2011 року, згідно з наявним у справі витягом якого при проведенні перевірки інспектор ДПІ прийшов до висновку, що укладені між ТОВ «Магнолія-Л»та ПрАТ «Явкинський елеватор»правочини були укладені без мети реального настання правових наслідків тому є такими, що порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави та дохідної частини бюджету.

Вказані висновки про відсутність мети на настання реальних правових наслідків правочину (про вчинення фіктивного правочину) та про порушення правочином публічного порядку є взаємоспростовуючими та такими, що виходять за межі компетенції інспектора ДПІ.

Ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Відповідно до ч.1-2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається недійсним судом.

Згідно зі ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла на момент формування податкового кредиту та на момент проведення перевірки) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому, відповідно до ч.3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Аналіз процитованих вище норм однозначно вказує на наступне –якщо наявні обґрунтовані підстави вважати, що укладений між сторонами правочин має ознаки фіктивності (тобто правочин не спрямований на настання реальних правових наслідків) оскільки не має правового спрямування, то такий правочин є дійсним поки судом у встановленому законом порядку не буде встановлено протилежне. При цьому, ДПІ не надано жодних судових рішень про визнання укладених між ТОВ «Магнолія-Л»та ПрАТ «Явкинський елеватор»правочинів недійсними через їх фіктивність, натомість ОСОБА_1 надала до суду фактичні дані про реальність виконання сторонами правочинів та про наявність всіх необхідних документів, що супроводжували виконання вказаних правочинів та наявність яких вимагає ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», порушення якої інкримінується ОСОБА_1

Головною умовою нікчемності правочинів, що визначена в ст. 228 ЦК України є спрямованість правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (на відміну від фіктивного правочину, який, як вказано вище, будь-якої спрямованості не має, що однозначно вказує на суперечливість і взаємну спростовуваність висновків інспектора ДПІ про одночасну фіктивність правочинів між ТОВ «Магнолія-Л»та ПрАТ «Явкинський елеватор»та порушення ними публічного порядку). Ця обставина у комплексі із визначеною ч.1 ст. 203 ЦК України загальною вимогою, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, вказує, що нікчемними з цих підстав є лише ті правочини які прямо та неприховано спрямовані на об’єкти, визначені в ч.1 ст. 228 ЦК України та така мета прямо міститься в змісті правочину. Але наявність таких обставин в акті перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення не доведено.

В усіх протилежних випадках –в разі наявності підстав сумніватись у відповідності правочину інтересам держави (про що якраз і йдеться в тексті акту перевірки) такий правочин є оспорюваним та така невідповідність інтересам держави підлягає доказуванню в судовому порядку і правочин може бути визнаний недійсним виключно у судовому порядку. При цьому, до протоколу не долучено жодних судових рішень про визнання укладених між ТОВ «Магнолія-Л» та ПрАТ «Явкинський елеватор»правочинів недійсними через їх невідповідність інтересам держави чи суспільства.

Крім того, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення окрім загального формулювання порушення –заниження податку на додану вартість та посилання на акт перевірки від 31.08.2011 року і пункти ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», конкретного викладу обставин правопорушення не містить, відсутній опис - якими саме діями чи бездіяльністю ОСОБА_1, що обіймає посаду головного бухгалтера ПрАТ «Явкинський елеватор»та не є безпосереднім керівником підприємства, який укладає від імені підприємства правочини, порушила вимоги закону та наявність якої документації, передбаченої ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не перевірила головний бухгалтер ОСОБА_1 при визначенні суми податку на додану вартість.

Таким чином, при розгляді справи в суді не встановлено фактичних даних на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, а висновки особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення, ґрунтуються на припущеннях та є суб’єктивною думкою. Натомість з пояснень ОСОБА_1 та з письмових матеріалів справи слідує, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки інкримінованого їй правопорушення.

Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.2 КУпАП, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності в зв’язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.2 КУпАП, оскільки висновок особи, яка склала протокол, не підтверджується сукупністю доказів, не спростовує пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та не має об’єктивного підтвердження, а, отже, не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247,252,280,283,284,285 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 163-1 ч. 2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити, в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.2 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

                    СУДДЯ: