Рішення № 20331952, 01.12.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.12.2011

Справа N 2-4393

2011

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко В.В.

при секретарі - Левандовській Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Запорізьке регіональне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 22977 гривень 31 копійок, судовий збір в розмірі 229 гривень 77 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, зазначивши, що між ПАТ КБ «Надра»Запорізьке РУ та відповідачем 03 грудня 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі на загальну суму в розмірі 10000 гривень, із розрахунку 3,0 % на місяць строком з 03 грудня 2007 року по 15 листопада 2010 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Оскільки свої зобов’язання відповідач виконує неналежним чином, позивач просить стягнути з нього відповідну заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27 вересня 2010 року, направленого на ім’я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з’явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв’язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і виплати проценти.

03 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 05/2007/3160Фпкп, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі на загальну суму в розмірі 10000 гривень, із розрахунку 3,0 % на місяць строком з 03 грудня 2007 року по 15 листопада 2010 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.

У відповідності з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»12 червня 2009 року, в установчих документах ВАТ КБ «Надра»відбулись зміни, пов’язані із зміною найменування юридичної особи. Найменування банку змінилось на публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 794080 від 04 лютого 2011 року.

Згідно абзацу 3 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства»- зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Враховуючи те, що зміна найменування не тягне за собою припинення юридичної особи ВАТ КБ «Надра», підстав для заміни кредитора за кредитним договором не має.

Таким чином, кредитором за кредитним договором є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра».

На виконання кредитного договору позивач здійснив видачу кредитних коштів ОСОБА_1 у сумі, визначеній у кредитному договорі, у повному обсязі, тим самим позивач повністю виконав свої зобов’язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору ОСОБА_1 необхідно повертати кредит та сплачувати банку відсотки безготівковим перерахуванням або внесення грошових коштів шляхом сплати суми мінімального необхідного платежу, розмір якого складає 474 гривні 89 копійок, щомісячно до 15 числа поточного місяця.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов’язання, передбачені п.п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору, строків сплати кредиту та розміру мінімального необхідного платежу не дотримувався.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 кредитного договору, у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Також у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту більш ніж на 2 дні, позичальник сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 18 квітня 2011 року має заборгованість –22977 гривень 31 копійок, яка складається з наступного:

- 9162 гривні 61 копійок –непогашений кредит;

- 9100 гривень 52 копійок - несплачені відсотки;

- 4354 гривні 18 копійок –несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов’язань;

- 360 гривень 00 копійок –несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу.

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, наданої позивачем.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з вимог ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У порушення зазначених норм закону, умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 систематично не виконував належним чином зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, що відповідно до статті 610 ЦК України є порушенням зобов’язань.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Також п. 3.2.3 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений кредитним договором.

Крім того, згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином.

Отже, належним виконанням зобов’язання з боку відповідача є повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами в строк, в розмірі та в валюті, які визначені в договорі.

В зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, взяті на себе зобов’язання виконує неналежним чином, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, суд вважає необхідним суму заборгованості стягнути з відповідача на користь позивача.

Аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22977 гривень 31 копійок, судового збору в розмірі 229 гривень 77 копійок і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 610, 1046-1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 88, 107, 197, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Запорізьке регіональне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(к/р 32002180102, МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 05/2007/3160Фпкп від 03 грудня 2007 року в сумі 22977 (двадцять дві тисячі дев’ятсот сімдесят сім) гривень 31 копійок, а також судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень 77 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 23327 (двадцять три тисячі триста двадцять сім) гривень 08 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.В. Кучеренко