Вирок № 20325058, 27.12.2011, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-143/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Денисової Т.С.

з участю: секретаря Гаврилюка В.Я.

прокурора Паньківа П.В.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки

с.Главан Дрокієвського району Республіки Молдова, жительки смт.Піщанка вул.Суворова, 4 Піщанського району Вінницької області, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої, одруженої, на утриманні одна неповнолітня дитина, не судимої в силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудна ОСОБА_3, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих спонукань, наприкінці вересня 2011 року придбала на ринку у м.Хмельницькому сувенірні купюри різних грошових знаків та номіналів, які 30 вересня 2011 року біля 14 год., приїхавши у с.Пилипче Борщівського району Тернопільськї області та зайшовши у господарство ОСОБА_1, діючи умисно, шляхом обману, обміняла 15 сувенірних грошових купюр номіналом 100 доларів США та 2 сувенірних грошових купюри номіналом 500 євро під виглядом справжніх та шахрайським способом заволоділа у потерпілої ОСОБА_1 грошовими коштами в сумі 11000 гривень.

          Підсудна ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнала повністю і показала, що наприкінці вересня 2011 року на ринку м.Хмельницького купила сувенірні купюри різної валюти та різних номіналів, з якими 30 вересня 2011 року приїхала автомобілем у с.Пилипче Борщівського району. Її основним видом діяльності є роздрібна торгівля текстильних виробів жителям сіл України. В с.Пилипче зайшла у господарство потерпілої ОСОБА_1 і, переконавши останню в справжності сувенірних купюр, шляхом обману заволоділа грошима потерпілої у сумі 11 000 гривень. Також залишила потерпілій одну купюру номіналом 100 доларів США, сказала, що остання дуже хороша жінка, та 2 купюри по 500 євро, які попросила дати в церкві за їх здоров»я.

          Суд, об”єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудної у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. В цьому суд переконали наступні докази.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 30 вересня 2011року біля 14 год. до неї у будинок зайшла ОСОБА_3, яка, дивлячись прямо у вічі, тримала за руки та говорила різні речі. В цій розмові підсудна попросила її обміняти долари на гривні. Казала, що знає, що вона була сестрицею у церкві, а їй, підсудній, потрібні гривні, щоб дати на церкву. Вона погодилася і дала ОСОБА_3 гроші у сумі 11 000 гривень купюрами по 100 та 200 гривень, а остання дала їй гроші у сумі 1400 доларів США, а також залишила одну купюру номіналом 100 доларів США за те, що вона хороша жінка, та 2 купюри по 500 євро, які просила, щоб вона дала на церкву за себе та за підсудну. Після цього остання відразу вийшла з будинку. На гроші під час обміну не дивилася, а коли через деякий час оглянула купюри, виявила, що вони несправжні, сувенірні, про що відразу повідомила у міліцію. На даний час уся майнова шкода, заподіяна їй, підсудною відшкодована, претензій до останньої не має..

З протоколу особистого огляду від 5 жовтня 2011 року (а.с. 5-8), встановлено, що під час проведення огляду ОСОБА_3, в останньої виявлено та вилучено 44 купюри номіналом зовні схожих на 100 доларів США, 13 купюр номіналом зовні схожих на 50 доларів США, 3 купюри номіналом зовні схожих на 50 Євро, 2 купюри номіналом зовні схожих на 500 Євро, 8 купюр номіналом зовні схожих на 100 Євро, 3 купюри номіналом зовні схожих на 50 грн., 2 купюри номіналом зовні схожих на 100 грн., 7 купюр номіналом зовні схожих на 200 грн., 17 купюр номіналом зовні схожих на 500 грн., на яких містилися надписи «Сувенир», «Не является платежным средством», «Це не гроші».

Зі змісту протоколу огляду місця події від 5 жовтня 2011 року (а.с.10-14) встановлено, що під час огляду господарства ОСОБА_1 в житловій кімнаті на ліжку під подушками було виявлено та вилучено 2 купюри номіналом по 500 євро, 15 купюр номіналом по 100 доларів США, на яких містилися надписи «Сувенир», «Не является платежным средством».

Із протоколу впізнання від 6 жовтня 2011 року (а.с. 35-36), вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 впізнала підсудну ОСОБА_3 як жінку, яка 30 вересня 2011 року шляхом обману, обміняла 11000 грн. на несправжні 1400 доларів США.

          Згідно висновку експерта № 1-1260 від 12 жовтня 2011 року (а.с. 53-56), банкноти які вилучені у громадянина ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_3, а саме: 44 банкноти номіналом 100 доларів США, 13 банкнот номіналом 50 доларів США, 3 банкноти номіналом 50 Євро, 2 банкноти номіналом 500 Євро, 8 банкнот номіналом 100 Євро, 3 банкноти номіналом 50 гривень НБУ, 2 банкноти номіналом 100 гривень НБУ, 7 банкнот номіналом 200 гривень НБУ, 17 банкнот номіналом 500 гривень НБУ, 2 банкноти номіналом 500 Євро, 15 банкнот номіналом 100 доларів США виготовлені не підприємством, що здійснює випуск таких грошових знаків. Усі зображення на лицевій та зворотній стороні банкнот, що надані на дослідження, нанесені електрографічним способом друку з растровим зображенням.

Вину підсудної також повністю доведено іншими, наявними в матеріалах справи доказами, які в порядку ст.299 КПК України не досліджувалися в судовому засіданні, проти чого ніхто з учасників судового засідання не заперечував.

Підходячи до кваліфікації дій підсудної, суд находить, що ОСОБА_3 умисно заволоділа майном потерпілої ОСОБА_1 шляхом обману, а тому, за наведеними ознаками, дії підсудної слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України.

          При призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, пом’якшуючі покарання обставини: щире каяття та сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданих збитків, думку потерпілої щодо не застосування суворої міри покарання, перебування на утриманні підсудної неповнолітньої дитини, а тому вважає за необхідне призначити покарання у виді громадських робіт.

Судові витрати по справі за проведення судової експертизи документів слід покласти на підсудну.

Визнані по справі речовими доказами сувенірні купюри грошових знаків: 59 купюр номіналом 100 доларів США, 13 купюр номіналом 50 доларів США, 3 купюри номіналом 50 ЄВРО, 4 купюри номіналом 500 ЄВРО, 8 купюр номіналом 100 ЄВРО, 3 купюри 50 грн., 2 купюри номіналом 100 грн., 7 купюр номіналом 200 грн., 17 купюр номіналом 500 грн., які зберігаються в камері зберігання речових доказів Борщівського РВ УМВСУ, сід знищити.

          Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначити покарання 240 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВСУ 672,48 грн. за проведення судової експертизи – технічне дослідження документів від 12 жовтня 2011 року № 1-1260\11, перерахувавши їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області: код ЕДРПОУ 24524727 Банк одержувач – ГУ УДК в Тернопільській області МФО-838012 р\р 31256272210463.

Речові докази по справі - 59 купюр номіналом 100 доларів США, 13 купюр номіналом 50 доларів США, 3 купюри номіналом 50 ЄВРО, 4 купюри номіналом 500 ЄВРО, 8 купюр номіналом 100 ЄВРО, 3 купюри 50 грн., 2 купюри номіналом 100 грн., 7 купюр номіналом 200 грн., 17 купюр номіналом 500 грн., які зберігаються в камері зберігання речових доказів Борщівського РВ УМВСУ, знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд на протязі п’ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Борщівського районного суду Денисова Т. С.