Ухвала суду № 20321910, 30.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р.Справа № 2-а/1570/495/2011 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Яковлєва О.В.,

суддів Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Вітус» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, а саме: визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі м Одеси по складанню акту № 17388/23-1 від 24.12.2010 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «Вітус», код ЄДРПОУ 23993529, з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2007 р., валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.; визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень № 0000062310/0, № 0000052310/0 від 10.01.2011 р.; визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000072360 від 06.01.2011 р.

Вимоги обґрунтовано тим, що 24.12.2010 р. податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «Вітус», код ЄДРПОУ 23993529, з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., що зафіксовано актом № 17388/23-1/23993529, в результаті якої встановлено порушення:- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, занижено податок на прибуток за перевірений період на загальну суму 148642 грн.; -п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.1.7, п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевірений період на загальну суму 7450 грн.; -п. 2.1 ст.2, п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст.8, п. 16.1, п.п. 16.3.2, 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підприємством не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб, у розмірі 375, 00 грн. за вересень 2008 р.; - п. 2.6 Положення № 637, а саме несвоєчасне оприбуткування готівки на суму 9483, 27 грн.

За результатами перевірки прийнято оспорювані рішення.

Вважає, що оскаржені повідомлення рішення від 10 січня 2011 року, прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси, на підставі Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, є безпідставними, так як даний закон втратив свою чинність.

Також, помилковим євисновок відповідача щодо завищення валових витрат на вартість послуг з перевезення товару та пасажирів, на суму 583000 грн., без підтвердження цих витрат з фінансово-господарською діяльністю перевіряємого підприємства, так як позивачем в повному обсязі підтверджено товарність проведених операцій та безпосередній зв'язок з діяльністю підприємства.

Висновок податкового органу щодо неправильності визначення складу податкових зобовязань за звітний період по податку на додану вартість, а саме не віднесення до обсягу операцій, що оподатковуються за ставкою 20 %, правочину з реалізації лимонної кислоти (моногідрат), термін придатності якої сплив, є безпідставним, так як не ґрунтується на вимогах закону.

Застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за нібито не своєчасне оприбуткування готівки у книзі розрахункових операцій є протиправним, так як застосовано після закінчення одного року з дня його вчинення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси подано апеляційну скаргу з якої вбачається, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам у справі.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма «Вітус», зареєстроване Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.041998 року за № 414. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 252228 від 29.04.1998 р., реєстраційний номер 1556120 0000 002479. Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 23993529. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.05.1998 р. за № 3993, перебуває на обліку в ДПІ Приморського району м. Одеси.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.05.1998 р. № 22799583, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ТОВ ВКФ «Вітус»зареєстрований платником ПДВ з 27.05.1998 року, індивідуальний податковий номер 239935215423.

Податковим органом, на підставі направлень від 29.10.2010 р. № 001776/1595, від 02.12.2010 р. № 002000/1818, у період з 10.11.2010 р по 21.12.2010 р., проведено планову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «Вітус»з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.

Наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 02.12.2010 р. № 1748, термін проведення перевірки продовжено.

Направлення на перевірку від 29.10.2010 р. № 001776/1595, вручено під розписку головному бухгалтеру ТОВ ВКФ «Вітус»ОСОБА_1, а також проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 20.10.10 р. № 702/10/23-150.

За результатами перевірки складено акт № 7388/23-1/23993529 від 24.12.2010 р., згідно якого встановлено порушення: - п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого, занижено податок на прибуток за перевірений період на загальну суму 148642 грн., у т.ч.: 2007 р. на суму 9142 грн. (4 квартал 2007 року); 1 квартал 2008 р. на суму 6750 грн.; 1п/р 2008 р. на суму 18750 грн.; 3 квартали 2008 р. на суму 33500 грн.; 2008 р. на суму 46000 грн.; 1 квартал 2009 р. на суму 18500 грн.; 1п/р 2009 р. на суму 33500 грн.; 3 квартали 2009 р. на суму 48500 грн.; 2009 р. на суму 63500 грн.; 1 квартал 2010 р. на суму 15000 грн.; 1п/р 2010 р. на суму 30000 грн.;

-п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.1.7, п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевірений період на загальну суму 7450 грн. у т.ч.: січень 2008 р. - 5647 грн.; лютий 2008 р. 1191 грн.; березень 2008 р. 517 грн.; квітень 2008 р. 95 грн.;

-п. 2.1 ст.2, п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст.8, п. 16.1, п.п. 16.3.2, 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підприємством не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб, у розмірі 375, 00 грн., за вересень 2008 р.;

-п. 2.6 Положення № 637, а саме несвоєчасне оприбуткування готівки на суму 9483, 27 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення рішення: № 0000062310/0 від 10.01.2011 р., яким визначено суму податкового зобовязання: по податку на прибуток на загальну суму 222 963 грн. (148642 грн. за основним платежем, 74321 грн. штрафна (фінансова) санкція); № 0000062310/0 від 10.01.2011 р. про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 11175 грн. (7450 грн. за основним платежем; 3725 грн. штрафна (фінансова) санкція).

Оскаржені податкові повідомлення рішення від 10 січня 2011 року прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, цей законодавчий акт в обох податкових повідомленнях рішеннях зазначений як підстава їх прийняття та підстава для сплати додатково нарахованих сум на відповідний бюджетний рахунок.

За наслідком встановлених обставини судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Висновок перевіряючи щодо списання товаро-матеріальних цінностей без підтвердження первинними документами є безпідставним виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ ВКФ «Вітус» здійснило списання товарно матеріальних цінностей, факт реалізації яких не підтверджено відповідними первинними документами, а саме відсутні довіреності одержувача товарно матеріальних цінностей та, у накладних на відвантаження товару, відсутня печать контрагента якому був відвантажений товар. Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ ВКФ «Вітус» здійснило відвантаження товару МПП «Вікторія К», на загальну суму 12922, 80 грн., без ПДВ, собівартість списаних товароматеріальних цінностей, згідно наданим до перевірки документам, склала 11566 грн., без ПДВ. Таким чином, в результаті вищезазначеного ТОВ ВКФ «Вітус» занижено залишки товароматеріальних цінностей, по рахунку «Товари», у звязку з списанням, у 4 кварталі 2007 року, ТМЦ без підтвердження відповідними первинними документами на одержання цінностей від покупця (відсутні довіреності одержувача ТМЦ та, у накладних на відвантаження товару, відсутня печатка контрагента, з послідуючим заниженням валових доходів за 4 квартал 2007 р., на суму 11566 грн.).

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують, підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До документів, що підтверджують рух товароматеріальних цінностей, відносяться накладна на відпуск товароматеріальних цінностей, накладнавимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товаротранспортна накладна та інше.

Форми накладних є типовими формами первинного обліку, затвердженими нормативно правовими актами Держкомстату.

В ході судового розгляду досліджено накладні № 630 від 16.10.2007 р., на суму 6772,80 грн., без ПДВ; № 693 від 09.11.2007 р., на суму 2050,00 грн., без ПДВ; № 840 від 24.12.2007 р., на суму 4100,00 грн., без ПДВ, на предмет наявності в них печатки контрагенту МПП «Вікторія К»та підпису уповноваженої особи, та встановлено, що первинні документи щодо реалізації та відвантаження товару МПП «Вікторія К», складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, дійсно мають підписи та печатки обох підприємств. Зустрічної перевірки у розрізі контрагентів, а саме МПП «Вікторія К»ДПІ у Приморському районі м. Одеси не проведено.

Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАСУ, докази підтверджуючі свою позицію не надано.

Також, висновок податкового орагну щодо завищення позивачем валових витрат на вартість послуг з перевезення товару та пасажирів є хибним.

З акту перевірки вбачається, що в порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 5.3 5.7, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ ВКФ «Вітус»завищено валові витрати на вартість послуг з перевезення товару та пасажирів на суму 583000 грн., без підтвердження цих витрат фінансово господарською діяльністю перевіряємого підприємства.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР), який діяв на момент перевірки, передбачено, що валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень п.п. 5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України № 334/94 ВР, встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункт 5.3 - 5.7 Закону, не містить у собі ніяких обмежень щодо включення витрат саме по оплаті транспортних послуг (пов'язаних з господарською діяльністю підприємства) до його валових витрат.

Приписами п.п.5.3.9. п. 5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку встановлені виключно у ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, якою регламентуються лише питання про податкові періоди (п.11.1), про дату збільшення валових витрат (п. 11.2), про дату збільшення валового доходу (п. 11.3).

Нормами п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст.5 та ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ”, не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат. У той же час, правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 зазначеного Закону, не містять вказівок на те, що валові витрати з оплати транспортних послуг мають бути підтверджені тільки товарно-транспортними накладними.

За своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом а ні розрахунковим, а ні платіжним, а ні іншим документом.

Судом встановлено, що позивач є підприємством, яке здійснює роздрібну та оптову (гуртову) торгівлю лікарськими засобами.

У звязку зі здійсненням ТОВ ВКФ „Вітус” статутної діяльності, він є постійним замовником транспортних послуг у СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4, які здійснюють доставку продукції фірмам-контрагентам позивача та перевезення працівників ТОВ ВКФ „Вітус”.

В ході розгляду справи суду надані документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат вартості послуг з перевезення товару та пасажирів, а саме: договори на перевозку, укладені з СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4; ліцензія СПД ОСОБА_3 на внутрішні перевезення вантажів; підписані сторонами щомісячні акти приймання-передачі виконаних робіт, з додатками до них; докази оплати перевізникам за надані послуги, згідно яких оплата здійснювалась у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на рахунки перевізників у банках; договори купівлі-продажу товарів укладені позивачем з контрагентами, згідно яких поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на склад покупця за рахунок ТОВ ВКФ „Вітус”; підписані сторонами расходні (товарні) накладні, які підтверджують поставку товару контрагентам; товарно-транспортні накладні на перевезення товарів, тощо.

Дані обставини підтверджуються поясненням свідка ФОП ОСОБА_3, який підтвердив надання транспортних послуг ТОВ ВКФ «Вітус» за договорами перевезення.

Тким чином, в ході судового розгляду встановлено товарність проведеної операції по наданню транспортних послуг, а тому завищення позивачем валових витрат на вартість послуг з перевезення товару та пасажирів відсутнє.

Посилання представника відповідача на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні в обґрунтування неправомірності віднесення позивачем витрат підприємства до валових витрат, без наявності товарно-транспортних накладних є безпідставним, так як ТОВ ВКФ „Вітус” виписувалися як товарні накладні на вантаж, так і товарно-транспортні накладні, які були надані суду в якості письмових доказів та досліджені в ході розгляду справи.

З акту перевірки вбачається порушення вимог п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ТОВ ВКФ «Вітус»при визначенні складу податкових зобовязань за звітний період не віднесено до обсягу операцій, що оподатковуються за ставкою 20% по Декларації з ПДВ (по ряд. 1), операцію з реалізації лимонної кислоти (моногідрат) на загальну суму 37250 грн., без ПДВ. В ході перевірки встановлено, згідно наданих накладних на відвантаження товару від 17.01.2008 р. № 69, від 24.01.2008 р. № 70, від 30.01.2008 р. № 102, ТОВ ВКФ «Вітус» здійснило відвантаження товару (лимонної кислоти (моногідрат)) фізичній особі ОСОБА_2, у кількості 7055 кг., на загальну суму 37250 грн., № серії відвантаженого товару 120509228, Рег. № Р, 10.02/05438 від 15.10.2002 р. Станом на 01.07.2007 р. вищезазначений товар рахувався у залишках ТМЦ, по рахунку 28, за № серії 120509228, у кількості 7055 кг. Згідно наданим до перевірки документам термін придатності товару становить 01.09.2007 р., фактично реалізація товару здійснена у січні 2008 року. ТОВ ВКФ «Вітус» в порушення п.п. 5.1.7. п. 5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», відобразило відвантаження вищезазначеного товару у складі операцій, звільнених від оподаткування.

Таким чином, оскільки термін придатності товару сплив, вищезазначена операція оподатковується на загальних підставах у звязку з чим встановлено заниження податкового зобовязання на загальну суму 7450 грн., у т.ч.: січень 2008 р. 7450 грн.

Даний висновок податкового орагану є хибним з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 01 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 400 від 29.03.2006 року «Про затвердження Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення», кислота лимонна, тринатрію цитрат, калію гідрокарбонат внесений до переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення операції з продажу яких звільняються від обкладення ПДВ.

Відповідно до п.п. 2.3.4. Наказу Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 р. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства»(в редакції діючої під час перевірки), не допускається в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання.

В судовому засіданні, відповідач так і не надав правового обґрунтування висновків перевіряючих стосовно зазначених обставин, суду пояснив, що віднесення продажу простроченої сировини до операцій, які оподатковуються на загальних підставах, є індивідуальним рішенням перевіряючих.

В даному випадку вищезеначений факт є недоведеним податковим органом і порушень судом не встановлено, так як операцію здійснено за вказаними правилами.

Застосування податковим органом фінансових санкцій здійснено з порушенням, виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається порушення п. 2.6 ст. 2 Положення № 637, із змінами та доповненнями, яким встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій № 1553003598/7, на підставі фіскальних звітних чеків, а саме готівкові кошти за: 01.02.2008 р. на суму 5560,24 грн. (фіскальний звітний чек 1226 від 01.02.2008 р.); 02.02.2008 р. на суму 1727, 29 грн. (фіскальний звітний чек 1227 від 02.02.2008 р.); 03.02.2008 р. на суму 2195, 74 грн. (фіскальний звітний чек 1228 від 03.02.2008 р.) оприбутковано в книзі обліку розрахункових операцій 04.02.2008 р. (книга обліку розрахункових операцій № 1553003598/7, зареєстрована та розпочата 04.02.2008 р.

Фінансові санкції за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями, у розумінні статей 238, 239 ГК України, отже, повинні застосовуватися в межах строків, визначених статтею 250 ГК України.

Отже, застосування до ТОВ ВКФ „Вітус” адміністративно-господарської санкції, у вигляді штрафу, за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Крім того, у відповідності до п. 2.6. ст. 2 Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті України», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно ( у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використання РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Судом встановлено, що позивачем проведено роздрукування касового чека при проведенні розрахункової операції, що відображено в кінці дня як виконання Z-звіту, що є фактичним оприбуткуванням готівки.

Зазначені у акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси фіскальні звітні чеки проведені по книзі обліку розрахункових операцій пізніше, у звязку з тим, що 2 та 3 лютого, є вихідними днями, а книга обліку розрахункових операцій отримана 04.02.2008 р.

Таким чином, суд вважає, що позивач здійснив оприбуткування готівкових коштів, при цьому, слід зазначити, що готівкові кошти за 01.02.2008 р., у сумі 4000 грн., в цей же день позивачем здано в АКБ „ІМЕКСБАНК”, що безумовно свідчить про виконання ТОВ ВКФ „Вітус” нормативних актів про касові операції, а також про те, що виручка не приховувалась. Інші отримані позивачем кошти здані в банк у наступний банківський день 04.02.2008 р.

У звязку з наведеним, суд вважає, що застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.05.1995 р. № 436, яким встановлено штрафні санкції за не оприбуткування у касах готівки, є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді:А.В. Бойко

В.Л. Романішин