Ухвала суду № 20317288, 07.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-888/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст >

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" грудня 2011 р. м. Київ

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення №0011952305 від 27.12.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маалекс»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення №0011952305 від 27.12.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2011 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Маалекс»зареєстровано як юридичну особу Голосіївською районною у місті Києві державної адміністрацією 30.01.2007 та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

25.08.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі направлення № 1272 від 11.08.2010 було проведено перевірку дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій субєкта господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс».

Перевіркою було встановлено наявність в реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними засобами, чим було порушено статтю 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», на момент проведення перевірки облік товарних запасів ведеться з порушенням встановленого порядку, а саме не зберігаються прибуткові документи або їх копії за місцем здійснення торгівельної діяльності, всього не було надано до перевірки прибуткових документів на товар або копій прибуткових документів за місцем здійснення торговельної діяльності на товар на суму 62425,00 грн., чим було порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та встановлено відсутність за місцем продажу товарів цінників (прейскурантів) на 466 найменувань товарів, які реалізуються без наявності цінника (прейскуранту) в грошовій одиниці України, чим порушено пункт 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки складено акт №0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010, який підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»Чепурдой С.В., яка в пункті 4.1 розділу 4 зазначеного акту зазначила про те, що пояснення до акту надається на одному аркуші та зауважень до перевіряючих вона не має. До зазначеного акту додано розписку від 25.02.2010, пояснення Чепурди Світлани Володимирівни від 25.02.2010 та Додаток № 1опис алкогольної продукції на яку немає прибуткових документів.

В поясненнях доданих до акту перевірки № 0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»Чепурда С.В. зазначила про те, що ліцензія на алкогольні напої знаходиться на оформлені в департаменті та буде надана після оформлення, також вона зазначила про те, що відсутній прейскурант на 466 видів товарів та прибуткові документи та їх копії на алкогольну продукцію, яка знаходиться та реалізується в барі згідно опису, який додається до акту.

На підставі акту перевірки № 0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0068232305 від 08.09.2010, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Маалекс»визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 278 346,00 грн. Зазначене рішення було отримано позивачем 13.09.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.09.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю «Маалекс»було подано до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на рішення № 0068232305 від 08.09.2010, яку рішенням про результати розгляду скарги № 11996/7/25-214 від 05.11.2010 задоволено частково, рішення № 0068232305 від 08.09.2010 скасовано в частині нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»у розмірі 145 574,00 грн., а в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

27.12.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі акту перевірки № 0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010 та рішення про результати розгляду скарги № 11996/7/25-214 від 05.11.2010 винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0068232305 від 08.09.2010, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Маалекс»визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 132 772,00 грн.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року№481 (далі Закон №481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону№481, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначено, що у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Враховуючи наявність факту реалізації позивачем алкогольних напоїв за відсутністю відповідної ліцензії, колегія суддів вважає, що рішення про накладення штрафу в межах санкції статті винесено правомірно.

Пояснення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс» Чепурди С.В. про те, що ліцензія на алкогольні напої знаходиться на оформлені в департаменті та буде надана після оформлення є необґрунтованими.

Спеціальним Законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265 (далі Закон №265) дія якого поширюється на усіх субєктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У відповідності до п. 8 статті 3 Закону № 265, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Статтею 23 Закону № 265 передбачено, що до субєктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно з законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, цінники були відсутні на 466 найменуванню продукції, яка підлягала реалізації, а тому застосування штрафних санкцій є правомірним.

У відповідності до п. 12 статті 3 Закону № 265 субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно пункту 4 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до статті 21 Закону № 265 до субєктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене застосування до Підприємства штрафних санкцій в порядку пункту 4 статті 17, статей 21 Закону № 265 слід визнати правомірним.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2011 року залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: