Рішення № 20315719, 06.12.2011, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 2-433/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011 Городоцький районний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Шеремети Н.О.

з участю секретаря Виздрик Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городку цивільну справу за позовом ПАТ «УніверсалБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УніверсалБанк»про визнання кредитного договору недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину та односторонньої реституції, зменшення подальшого нарахування пені та інших штрафних санкцій, зобов»язання відповідача провести реструктуризацію кредиту,

в с т а н о в и в:

22.05.2008 р. між ПАТ «УніверсаБанк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL 43146, згідно з умовами якого ПАТ «УніверсалБанк»надав ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 1210,53 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24 % річних з терміном погашення до 05.05.2013 р.

01.04.2011 р. ПАТ «УніверсалБанк»звернувся з позовом про стягнення 4734,17 дол. США заборгованості за кредитним договором, що в еквіваленті по курсу НБУ становила 37731,33 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором не виконує, заборгованості, яка утворилась через невиконання нею умов договору, не погашає, на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором не сплачена.

30.11.2011 р. ПАТ «УніверсалБанк»збільшив розмір позовних вимог, просив про стягнення заборгованості в сумі 6155,98 дол. США, що еквівалентно в національній валюті 49184, 43 грн., мотивуючи тим, що заборгованість за кредитним договором станом на 30.11.2011 р. позивачкою не погашена.

07.06.2011 р. ОСОБА_1 звернулася із зустрічними позовними вимогами до ПАТ «УніверсалБанк» про визнання недійсним кредитного договору №СL 43146, укладеного між ПАТ «УніверсалБанк»та ОСОБА_1 22.05.2008 р. з моменту його укладення, застосування наслідків недійсності правочину та односторонньої реституції, зменшення подальшого нарахування пені та інших штрафних санкцій, зобов»язання відповідача провести реструктуризацію кредиту. Позовні вимоги мотивує тим, що ПАТ «УніверсалБанк»при укладенні кредитного договору порушено її законні права, договір за своїм змістом і текстом не відповідає діючому законодавству, її інтересам та волі. Недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією зі сторін зокрема, вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства, а також те, що волевиявлення учасника має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, є підставою для визнання договору недійсним. Кредитний договір укладено в доларах США, а не в національній валюті, що суперечить чинному валютному законодавству, оскільки іноземна валюта не може предметом кредитного договору. Невідповідність договору споживчого кредиту вимогам закону в момент його укладення тягне за собою недійсність такого договору з моменту його вчинення. ОСОБА_1 цього, оспорюваний правочин вчинений ПАТ «УніверсалБанк»без відповідного дозволу (ліцензії), що також є підставою для визнання його недійсним. ПАТ «УніверсалБанк», діючи всупереч вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів», ні перед укладенням договору, ні протягом його дії не повідомив у письмовій формі про умови надання кредиту, не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування. Підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки ставить в невигідне матеріальне становище, порушує її право, оскільки такі умови створюють неможливість виконання умов кредитного договору, що також свідчить про недійсність кредитного договору. З цих підстав просить про визнання кредитного договору недійсним.

Представник ПАТ «УніверсалБанк»в суді підтримав уточнені позовні вимоги, просить про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору в розмірі 6155,98 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ становить 49184, 43 грн. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив мотивуючи відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним кредитного договору, оскільки між сторонами було укладено кредитний договір в доларах США, що не суперечило чинному законодавству, всі істотні умови кредитного договору, в тому числі і надання кредитних коштів в доларах США, сторонами були погоджені, позивачка не мала жодних заперечень щодо будь-яких умов договору, не заперечувала укладенню договору про надання кредитних коштів в доларах США, кредитний договір та додатки до нього підписала, договір вчинявся без жодного примусу, з умовами договору була ознайомлена, була вільна у своєму виборі. За таких умов вважає, що підстав для задоволення зустрічного позову не має.

ОСОБА_1 в суді зустрічні позовні вимоги підтримала, покликаючись на підстави для недійсним визнання кредитного договору, які зазначені в позовній заяві. ОСОБА_1 цього, як на підставу для визнання кредитного договору недійсним, позивачка покликалася на те, що договір був укладений на вкрай невигідних для неї умовах, у зв»язку з тяжкими обставини, які у неї склалися через розлучення з чоловіком, несплату ним аліментів на утримання сина, хворобу матері, що призвело до погіршення її фінансового становища, неможливості погашати кредит. Також покликалася на те, що Банк ввів її в оману щодо істотних умов договору, скрив від неї умову договору щодо нарахування та сплати підвищених відсотків в розмірі 72% , що цю умову договору підписала під примусом банку. У зв»язку з цим просить про визнання кредитного договору недійсним. Щодо задоволення позову ПАТ «УніверсалБанк»заперечила, мотивуючи неправильним розрахунком заборгованості, оскілки кредит нею погашався. Заборгованість склалася через безпідставне нарахування ПАТ «УніверсалБанк»підвищених відсотків.Просить відмовити в задоволення позовних вимог ПАТ «УніверсалБанк».

Заслухавши представника ПАТ «УніверсалБанк», ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ПАТ «УніверсалБанк»слід задоволити частково, в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтями 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З пояснень представника ПАТ «УніверсалБанк», долученої до справи копії кредитного договору № СL 43146 від 22.05.2008 р., видно, що між ПАТ «УніверсалБанк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 4210, 53 дол. США зі сплатою 24% річних, а позичальник, ОСОБА_1, отримавши кошти, зобов’язувалась сплачувати Банкові обов’язкові платежі за користування кредитом і сплатити кредит до 05.05.2013р. (а.с - 8-9).

ОСОБА_1, як видно із пояснень представника Банку, долучених до справи розрахунків заборгованості, ухиляється від виконання своїх зобов’язань по кредитному договору, внаслідок чого відповідно до розрахунку станом на 30.11.2011 р. утворилась заборгованість, яка становить 6155,98 доларів США, з яких: 1489,01 долари США прострочена заборгованість по кредиту; 1935,34 долари США –сума дострокового стягнення кредиту; 1599,78 дол. США –відсотки; 1131,85 дол. США –підвищені відсотки. Сума заборгованості еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на 30.11.2011 р. становить 49184, 43 грн.

Аналізуючи подані ПАТ «УніверсалБанк»розрахунки заборгованості за кредитним договором СL № 43146, які проводились станом на 18.12.2009 р., 02.09.2011 р., 28.11.2011р., судом встановлено наявність у них розбіжностей та неточностей щодо нарахування заборгованості по відсотках.

Так, розрахунок заборгованості за вищезазначеним кредитним договором станом на 18.12.2009 р. зроблено з врахуванням відсоткової ставки 30%, хоча договором і додатком до нього передбачено відсотки в розмірі 24%, розрахунок підвищених відсотків зроблено з розрахунку 90%, в той час як розмір підвищених відсотків в додатку до договору зазначено 72%. Розрахунок заборгованості по відсотках станом на 02.09.2011 р. зроблено з врахуванням відсоткової ставки 24%, а з 15.07.2008 р. –30%, хоча відсоткова ставка в розмірі 30% ні договором, ні додатком до нього не передбачена, а розрахунок заборгованості по відсотках зроблено з врахуванням розміру підвищених відсотків в розмірі 90%, хоча ні договором, ні додатком до нього такий відсоток взагалі не передбачені. Розрахунок заборгованості за кредитним договором по відсотках станом на 28.11.2011 р. зроблено з врахуванням 24%, однак при порівнянні розрахунків заборгованості станом на 02.09.2011 р. і станом на 28.11.2011 р., розміри заборгованості є однаковими, ідентичними, хоча розрахунки проводились з врахуванням 24% і 30%, а тому однаковими не можуть бути.

Представник ПАТ «УніверсалБанк» в суді пояснити причину розбіжностей в розрахунках заборгованості, нарахуванні підвищених відсотків з врахуванням 30% і 90%, хоча додатком до оспорюваного кредитного договору передбачались підвищені відсотки в розмірі 72%, не зміг. Інших розрахунків на спростування вищезазначених розбіжностей та неточностей, представник Банку не надав.

Що стосується суми стягнення заборгованості по відсотках, зазначених в доданих до матеріалів справи розрахунках, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки ПАТ «УніверсалБанк»не надав жодних підтверджень про наявність заборгованості саме у такому розмірі, а представлені ним розрахунки заборгованості по сплаті відсотків, є суперечливими, неточними, суперечать умовам кредитного договору та додаткам до нього. А тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і стягненню підлягають лише прострочена заборгованість за кредитом та сума дострокового стягнення кредиту, що становить 3424, 35 дол. США.

При розрахунку суми боргу в гривнях, як грошовому еквіваленті до дол.. США , що підлягає стягненню з відповідачів в користь позивача, суд враховує вимоги ст.533 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки курс дол. США, встановлений Національним Банком України станом на 30.11.2011 р. становить 7,9897 грн., то сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 у гривнях становить 27359, 53 грн. (3424,35 дол. США х 7,9897 ).

Щ стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «УніверсалБанк», то правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до ч.1, 3 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третью, п»ятою та шостої статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, її пояснень в суді, вона як на підставу для визнання недійсним кредитного договору СL № 43146, укладеного 22.05.2008 р. між нею та ПАТ «УніверсалБанк», покликається на те, що кредитний договір за своїм змістом і текстом не відповідає законодавству України, її волі та інтересам, порушує її права та законні інтереси, оскільки ПАТ «УнівекрсалБанк»порушив кредитне законодавство, надавши їй кредит в іноземній, а не в національній валюті. Оскільки кредитний договір передбачає надання та повернення кредиту в іноземній валюті, відтак є валютною операцією, і для здійснення такої операції необхідна індивідуальна ліцензія Національного банку України.

Суд не погоджується з таким твердженням позивачки за зустрічним позовом, оскільки відповідно до ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків, на території України за зобов»язаннями допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Згідно зі ст.2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»кошти - це гроші у національній чи іноземній валюті. А тому, надання банком позивачці кредиту в іноземній валюті із зобов»язанням повернення такого та сплати процентів за користування ним також в іноземній валют, є правомірним.

За вищенаведеного, необґрунтованим на думку суду є покликання ОСОБА_1 на те, що договір споживчого кредиту повинен укладатися лише в гривнях, і укладення його в іноземній валюті є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Не є підставою для визнання недійсним кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «УніверсалБанк», покликання позивачки на несправедливість умов договору, оскільки надання кредиту в іноземній валюті і зміна курсу долара США, порушують її майнові права та інтереси.

Ст. 227 ЦК України передбачено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Статті 47 та 49 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операції з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 вищезазначеного Декрету КМ України.

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операції з валютними цінностями встановлена п. в) ч.4 ст.5 Декрет КМ України «про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено. А тому, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для надання банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету КМ України, є наявність у банку дозволу, тобто, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Національний банк України видав ВАТ «УніверсалБанк»дозвіл №92-1 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»згідно з додатком до дозволу №92-1 від 07.12.2007 р. І оскільки ПАТ «УніверсалБанк»має ліцензію на здійснення валютних операцій, покликання ОСОБА_1 на недійсність оспорюваного нею кредитного договору з підстав відсутності індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій,є безпідставним.

Інформація споживача про наявні форми кредитування, податковий режим сплати процентів та недоліки схем кредитування відповідно до ч.2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» повинна надаватися споживачам до укладення договору, а ненадання банком такої інформації такої інформації також не є підставою для визнання його недійсним, оскільки за змістом ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до п.3 ст.3 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, вимог розумності та справедливості. Як ствердила позивачка за зустрічним позовом, її волевиявлення було вільним, ніхто не примушував її до укладення оспорюваного кредитного договору. Ії підписи на кредитному договорі, на додатках до нього, свідчать про те, що вона погодилась з усіма умовами договору. Покликання ОСОБА_1 на те, що працівники ПАТ «УніверсалБанк»ввели її в оману, що вона підписала кредитний договір та додатки до нього, їх не читаючи, не підтверджені жодними доказами, і спростовуються її підписами на договорі та додатку до нього, у яких чітко зазначені валюта кредитування, відсотки по сплаті за користування кредитними коштами, розмір підвищених відсотків, графік погашення щомісячних платежів у доларах США.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, судом враховується те, що позивачка за зустрічним позовом отримала копії оспорюваного кредитного договору, додатків до нього, графік погашення щомісячних платежів, мала можливість детально ознайомитися з умовами договору, і за наявності підстав звертатися до суду за захистом порушених на її думку прав та інтересів. Однак позивачка, що вбачається з доданих нею квитанцій по сплаті кредитних коштів, по мірі можливостей погашала кредит, і будь-яких претензій з приводу неправомірності нарахувань до Банку не пред»являла.

Як на підставу для визнання оспорюваного кредитного договору недійсним, позивачка за зустрічним позовом покликається на те, що такий правочин вчинений нею під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах (ст.233 ЦК України). І як на тяжкі обставини покликається на хворобу матері, на розірвання шлюбу, погіршення матеріального становища, оскільки на її утриманні залишився неповнолітній син, аліменти на утримання якого її колишній чоловік не сплачує.

На думку суду вказані обставини не можуть підставою для визнання правочину недійсним на підставі ст.233 ЦК України, оскільки вони не існували на момент укладення оспорюваного кредитного договору.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна зі сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки позивачка за зустрічним позовом, ОСОБА_1, не довела, а в судовому засіданні не здобуто жодних доказів недійсності оспорюваного кредитного договору, суд відмовляє їй у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору №СL 43146 від 22.05.2008 р., укладеного між ПАТ «УніверсалБанк»та ОСОБА_1

Не підлягають задоволенню також позовні вимоги ОСОБА_1 про максимальне (100%) зменшення і подальше нарахування пені та інших штрафних санкцій, зобов»язання відповідача провести відповідну реструктуризацію кредиту, оскільки додатком до кредитного договору №СL 43146 від 22.05.2008 р., укладеного між ПАТ «УніверсалБанк»та ОСОБА_1 нарахування та пені та інших штрафних санкцій, крім підвищеної процентної ставки в разі прострочення платежу, не передбачено, і такі Банком не нараховувались. Що стосується реструктуризації заборгованості по кредиту, то це право, а не обов»язок ПАТ «УніверсалБанк», а тому суд не вправі зобов»язати ПАТ «УніверсалБанк»реструктуризувати заборгованість по даному кредитному договору.

Суд в порядку ст.88 ЦПК України стягує з ОСОБА_1 в користь ПАТ «УніверсалБанк» 393 грн. 59 коп. судових витрат, понесених позивачем у зв”язку зі зверненням з позовом до суду, а саме, державне мито в розмірі 273 грн.59 коп. та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10,60,88, 159, 212-215 ЦПК України, ст.ст..203, 215, 216, 227, 233, 533, 628, 1048-1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд,

в и р і ш и в :          

позов ПАТ «УніверсалБанк»задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, що проживає та значиться зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ПАТ «УніверсалБанк»( 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, р/р 29093000203333, у ПАТ «УніверсалБанк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) прострочену заборгованість по кредиту 1489,01 дол. США та суму дострокового стягнення кредиту 1935, 34 дол. США, а всього 3424,35 дол. США, що становить 27359 (двадцять сім тисяч триста п»ятдесят дев»ять) грн. 53 коп., в задоволенні решти позовних вимог ПАТ «УніверсалБанк»-відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «УніверсалБанк» про визнання недійсним кредитного договору №СL 43146, укладеного між ПАТ «УніверсалБанк»та ОСОБА_1 22.05.2008 р. з моменту його укладення, застосування наслідків недійсності правочину та односторонньої реституції, зменшення подальшого нарахування пені та інших штрафних санкцій, зобов»язання відповідача провести реструктуризацію кредиту –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, що проживає та значиться зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ПАТ «УніверсалБанк»( 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, р/р 29093000203333, у ПАТ «УніверсалБанк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) державне мито в розмірі 273 грн.59 коп. та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього, 393 грн. 59 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів.

СуддяОСОБА_2