Ухвала суду № 20314568, 24.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2957/ Головуючий у 1-й інстанції: Дяков В.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіВівдиченко Т.Р.

Суддів:Бабенка К.А.

Мельничука В.П.

за участю секретаря Плакси В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний»до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний»звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області, просив визнати дії відповідача неправомірними щодо стягнення податку на додану вартість в сумі 151035 грн., яку позивач не перерахував на спеціальний рахунок.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний»звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Коропському районі Чернігівської області проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009р.

Актом перевірки № 169/23/34334153 від 25.03.2010 року встановлені порушення позивачем п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР та п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271.

Так, ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний»не перераховано на окремий рахунок залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни), в тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини- всього в сумі 151035 грн., в тому числі: за червень 2008 року в сумі 20987 грн., за липень 2008 року в сумі 130048 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не був дотриманий порядок оподаткування податку на додану вартість, так як порядок акумуляції сум ПДВ, що залишились в розпорядженні платника передбачає перерахування їх з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету.

Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, колегія суддів зважає на наступне.

Питання порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, урегульовано пунктом 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР та Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 (далі - Порядок), прийнятим на виконання згаданої норми Закону.

Пунктом 11.29 статті 11 зазначеного Закону № 168/97-ВР було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ з операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 % загальної суми валового доходу підприємства. Цією нормою також було передбачено, що зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Абзацом 2 пункту 4 Порядку передбачено, що залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ із реалізованої продукції, товарів власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку (пункт 5 Порядку).

Отже, аналіз правових норм, що регулюють такі правовідносини дає підстави для висновку, що порушення порядку використання акумульованих коштів з ПДВ позивачем підтверджено матеріалами справи, так як ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний» не перераховано на окремий рахунок залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни) в тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини - всього в сумі 151035 грн.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Тепличний»- залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:Т.Р. Вівдиченко

Судді:К.А.Бабенко

В.П.Мельничук

Повний текст ухвали виготовлено - 30.11.2011 року