Рішення № 20314216, 19.12.2011, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

Справа № 2-770/2011

"19" грудня 2011 р.

РІШЕННЯ

іменем України

19 грудня 2011 р. Первомайський міський суд Луганської області

у складі судді Мазки Н.Б.

при секретарі Жиляковій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності та честі, відшкодування моральної шкоди,

В с т а н о в и в:

          Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про захист гідності та честі, посилаючись на те, що 09 червня 2011 р. під час прогулянки біля будинку за адресою: м.Первомайськ, вул.Свердлова б.22, на неї накинулась відповідачка ОСОБА_2 з погрозами фізичної розправи та нецензурними словами, при цьому її малолітнього онука Чистякова Ілью ІНФОРМАЦІЯ_1, назвала «дебілом». Звернувшись до міліції м.Первомайська з приводу притягнення відповідачки до відповідальності, було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що зафіксовано в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 09 червня 2011 р.

02 липня 2011 р. во дворі будинку за адресою: м.Первомайськ, вул.Свердлова б.22, повторно відповідачка погрожувала їй розправою та знов ображала її онука. Повторне звернення до міліції з приводу притягнення відповідачки до відповідальності не дало результатів і 02 липня 2011 р. було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що зафіксовано в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 02 липня 2011 р.

Позивачка вважає, що відповідачка, не маючи правових та моральних підстав порушила її честь та гідність, а також образила невинну дитину, назвавши її «дебілом».

Неправомірними діями відповідачки їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 2000 гривень, оскільки зазнала душевних страждань у звязку з приниженням відповідачкою її гідності та честі, також тим, що відповідачка назвала онука «дебілом».

Крім того, звернення до суду вимагає від неї, позивачки, зміни нормального устрою свого життя, бо вона є інвалідом другої групи, не може на даний час вести свій звичний образ життя, бо не має змоги вийти на вулицю, де знаходиться відповідачка, яка може знов принизити її гідність.

Позивачка просить визнати дії відповідачки, які полягали у висловлюваннях нецензурною лайкою на її адресу, погрози фізичною розправою та образи онука, такими що принижують її честь та гідність. Зобов’язати відповідачку вибачитись за свою поведінку перед нею. Стягнути з відповідачки 2 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, також стягнути судові витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 75 гривень, за надану правову допомогу1000 гривень.

У судовому засіданні позивачка, її представник позов підтримали у повному обсязі, надали аналогічні пояснення тим, що містяться у позовній заяві.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, заперечувала факт фізичної погрози відносно позивачки, а також те, що називала онука позивачки «дебілом», просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що згідно до постанов про відмову у порушенні кримінальних справ від 09 червня 2011 р., 02 липня 2011 р. в порушені кримінальної справи відносно відповідачки за ст.ст.296, 129 КК України відмовлено відносно подій, які мали місце 09 червня 2011 р., 02 липня 2011 р. між сторонами біля будинку, де вони проживають (а.с.8,9).

          Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, Чистякова, Жердова підтвердили, що відповідачка ображала нецензурними словами позивачку, а її онука назвала «дебілом».

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що 09 червня 2011 р., відповідачка не ображала нецензурними словами позивачку, її онука не називала «дебілом». Разом з цим свідок пояснила, що обидві сторони винні в тому, що між ними склались неприязні стосунки.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право кожного на повагу до його гідності, а також право захищати свої права від порушень та протиправних посягань визначено у ст. 28 та ч.5 ст.55 Конституції України

Відповідно до ст. ст. 201, 275, 280, 297 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, у тому числі, честь та гідність людини. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини. її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до вимог п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У судовому засіданні позивачкою доведений факт правопорушення щодо неї відповідачкою.

          Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 1166, 1167 ЦК України наголошують, що майнова та моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до вимог п.п. 3,9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього її заподіянні.

          Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення, як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України, на що звернена увага у п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги мають бути задоволенні частково. Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що розумним і справедливим буде стягнення у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 гривень.

На користь позивачки з відповідачки слід також стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 23. 201, 275, 280, 297 , 1166, 1167 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»№ 1 від 27.02.2009р., п.п. 3,9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст..ст. 209, 213-215 ЦПК України суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Визнати дії ОСОБА_2 такими, що принижують честь і гідність ОСОБА_1.

          Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди1 000 гривень 00 копійок (одну тисячу гривень 00 копійок), витрати по сплаті інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 75 гривень 00 копійок (сімдесят п’ять гривень 00 копійок), витрати на юридичну допомогу в розмірі 500 гривень 00 копійок (п’ятсот гривень 00 копійок).

          В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 188 гривні 20 копійок на користь Первомайського міського суду Луганської області, 93205, Луганська обл., м.Первомайськ, вул. Леніна, 36, код ЄДРПО суду (для платника збору, для зазначення у платіжному документі): 05381426, код класифікації доходів (ККД): 22030001, отримувач: УДК у м.Первомайську, номер доходного рахунку щодо сплати судового збору: 31216206700054, код ОКРО отримувача коштів: 24053509, МФО отримувача коштів: 804013, банк отримувача коштів: ГУДКУ у Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в суді в сумі 75 гривень на користь ОСОБА_1.

Повний текст рішення буде виготовлений 26 грудня 2011 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти діб з дня його проголошення.

Суддя