Ухвала суду № 20308097, 09.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року справа №2а/0570/5562/2011

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохін А. А.

суддів Старосуда М.І. , Юрко І.В.

при секретарі Щербюк Ю.В., за участю представника позивача Гіда О.С., представника відповідача Бєломестнової Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року по справі № 2а/0570/5562/2011 за позовом Приватного підприємства «WEF TRANS» до Східної митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору, на боці відповідача - Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецькапро визнання недійсними та скасування подань,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «WEF TRANS» (надалі позивач) звернулося з адміністративним позовом до Східної митниці (надалі відповідач) про визнання недійсними та скасування подань від 26.11.2010 року №85 та від 26.11.2010 року №86. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.10.2009 року Донецьким окружним адміністративним судом було винесено постанову, відповідно до якої на користь відповідача було стягнуто заборгованість в сумі 129868,48 грн., зокрема, пені в у сумі 4639,73 грн. Ухвалою суду від 30.11.2009 року позивачеві було надано відстрочку виконання зазначеного рішення строком на шість місяців. На виконання цієї постанови судом було видано виконавчий лист про стягнення з позивача на користь Державного бюджету заборгованості , який на теперішній час виконаний позивачем в повному обсязі, про що Відділом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Незважаючи на ці обставини, відповідачем 26.11.2010 року були направлені подання до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/12631/2011 позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано подання Східної Митниці №85 від 26.11.2010 оку про нарахування пені в сумі 23293,09 грн. на мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької, в частині нарахування та включення пені в сумі 10444,07 грн. Скасовано подання Східної Митниці №86 від 26.11.2010 року про нарахування пені в сумі 4724,36 грн. з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України

субєктами підприємницької діяльності, в частині нарахування та включення пені в сумі 2174,28 грн. У задоволенні позову Приватного підприємства «WEF TRANS» до Східної митниці в частині скасування подань Східної митниці №85 від 26.11.2010 року в частині нарахування та включення пені в сумі 12849,02 грн. на мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької та №86 від 26.11.2010 року в частині нарахування та включення пені в сумі 2550,08 грн. з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності, - відмовлено.

Не погодившись з таким Східна митниця подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що постанова прийнята з порушенням норм права, у звязку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді третя особа не скористалася.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача проти задоволення скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.01.1999 року, номер запису 1.266.105.0002.012031, включений до ЄДРПОУ за №30261684, знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2009 року по справі № 2а-11601/09/0570 було задоволено позов ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про стягнення з Приватного підприємства «WEF TRANS» на користь Державного бюджету України податкової заборгованості за деклараціями з податку на додану вартість за лютий - червень 2009 року у розмірі 95542 грн. 55 коп. у тому числі 3556,84 грн. 84 коп. - штрафних санкцій, 217 грн. 50 коп. - пені; стягнення на користь Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 21644 грн. 76 коп., у тому числі штрафні санкції - 993 грн. 38 коп., пені - 773 грн. 29 коп. та мита з товарів, увезених на територію України у сумі 108223 грн. 72 коп., у тому числі штрафні санкції 4969 грн.39коп., пені - 3866 грн. 44коп. на загальну суму 225411,03 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 211033,69 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9520,11 грн., пені у розмірі 4857,23 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року по справі №2а-11601/09/0570 Приватному підприємству «WEF TRANS» було надано відстрочку виконання постанови від 14.10.2009 року на шість місяців.

Постановою Відділу ДВС Куйбишевського районного управління юстиції від 17.05.2010 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі № 2а-11601/09/0570 від 04.11.2009 року про стягнення на користь Державного бюджету 129868,48 грн.

У звязку із погашенням позивачем податкової заборгованості за виконавчим листом на загальну суму 129868,48 грн., постановою Відділу ДВС Куйбишевського районного управління юстиції від 30.06.2010 року виконавче провадження було закінчено.

Відповідачем відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у звязку з несплатою позивачем сум податкових зобовязань були надіслані до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька подання № 86 від 26.11.2010 року про сплату пені в сумі 4724,36 грн. на суму податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності граничний термін сплати - 09.12.2008 року та від 26.11.2010 року №85 про сплату пені в сумі 23293,09 грн. на мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності граничний термін сплати 09.12.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що Донецької митницею з метою погашення сум боргу були складені повідомлення від 22.05.2006 року за №69/19, яким митним органом донараховано позивачеві ввізне мито в сумі 99387,89 грн. та штрафні санкції в сумі 4969,39 грн.; №70/19 від 22.05.2006 року, яким митним органом донараховано позивачеві податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності, в сумі 20871,47 грн., які були оскаржені позивачем до суду.

Вищезазначена спірна сума в розмірі 129868,48 грн. складається з 104357,28 грн. мита з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності по податковому повідомленню № 69/19 від 22.05.2006 року, 20871,47 грн. податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності по податковому повідомленню №70/19 від 22.05.2006 року та пені в сумі 4639,73 грн.(3866,44 грн. пеня з мита та 773,29 грн. пеня з ПДВ).

Наведені обставини визнаються сторонами.

Господарським судом Донецької області вирішено спори по справам № 4/201а та №4/202а, якими задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «WEF TRANS» до Донецької митниці про визнання неправомірними та нечинними податкових повідомлень від 22.05.2006 року №70/19, яким митним органом нараховано позивачеві ввізне мито в сумі 19877,59 грн. та штрафні санкції в сумі 993,88 грн. та № 69/19, яким митним органом донараховано позивачеві ввізне мито в сумі 99787,89 грн. та штрафні санкції в сумі 4969,39 грн.

Постановами Вищого адміністративного суду України від 11.11.2008 року по справам № 4/201а та № 4/202а постанови господарського суду Донецької області від 27.09.2006 року та ухвали Донецького апеляційного господарського судку від 13.03.2007 року скасовано та у задоволенні позовів позивача до Донецької митниці про визнання нечинними податкових повідомлень № 69/19 від 22.05.2006 року та № 70/19 від 22.06.2006 року було відмовлено.

У відповідності до приписів пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, оскільки Вищим адміністративним судом судові рішення Господарського суду Донецької області та Донецького апеляційного господарського суду були скасовані та прийняте нові рішення 11.11.2008 року, саме з цієї дати податкове зобов'язання вважається узгодженим.

Підпунктом 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, при чому пп. 17.1.7 зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

За правилами п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 цього Закону якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 р. №1387 затверджено Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів .

Відповідно до п.2 цього Порядку у разі коли платник податків не сплачує в установлені терміни узгоджену суму податкового зобов'язання, контролюючий орган складає подання за зразком згідно з додатком 1.

Подання повинно містити інформацію, необхідну для формування податкової вимоги, і може складатися щодо одного платника податків або декількох платників податків за умови їх обліку в одному податковому органі.

За вимогами п.З Поряду податковий орган на підставі подання, одержаного від контролюючого органу, здійснює передбачені законодавством заходи з погашення податкового боргу платника податків.

За вимогами п.п.16.1.1 п. 16.1 ст.16 зазначеного Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.б) пп. 16.1.2. п.16.1 ст.16 Закону № 2181-ІІІ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

За правилами п.16.3 ст.16 Закону № 2181-ІІІ нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем. Порядок застосування цього підпункту розробляється центральним податковим органом за погодженням з Державним казначейством України.

Згідно до п.16.4. ст.16 Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Згідно статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для застосування правил цієї статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Наприклад, для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення це може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення - це добровільне виконання боржником рішення, відповідно у цей період пеня або штрафні(фінансові) санкції у цей період не повинні нараховуватись.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2008 року минув строк добровільного погашення суми, визначеної в податкових повідомленнях за № 69/19 від 22.05.2006 року та № 70/19 від 22.05.2006 року.

Саме з 21.11.2008 р. почався перебіг строку нарахування пені. Наведені обставини визнаються сторонами.

Кінець перебігу строку нарахування пені припадає на 24.06.2010 року та 29.06.2010 року, тобто на дати фактичного перерахування позивачем сум заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2010 року позивач сплатив митному органу пеню з податку на додану вартість в сумі 10000 грн., відповідно за вирахуванням 180 днів відстрочення виконання судового рішення кількість днів прострочення сплати боргу складає 401 день, на зазначену суму згідно до вимог Закону № 2181-ІІІ митним органом нараховано пеню в сумі 1582 грн.03 коп.;

29.06.2010 року (проведено банком) позивач сплатив митному органу 115228,75 грн., яка складається з суми мита в розмірі 104357,28 грн., з податку на додану вартість в сумі 10871,47грн., відповідно на зазначену суму згідно до вимог Закону № 2181-ІІІ митним органом нараховано пеню на загальну суму 18456 грн.80 коп., яка складається з 16715,46 грн. - пеня з мита, 3323,37 грн. - пеня з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Позивачеві обґрунтовано нараховано пеню в сумі 12849,02 грн. на мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності та у сумі 2550,08 грн. з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності.

За 180 днів відстрочення платежу пеня на мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької складає 10444,07 грн. , з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності - 2174,28 грн., відповідно пеня в цій частині нарахована незаконно.

Подання Східної Митниці №85 від 26.11.2010 року про нарахування пені в сумі 23293,09 грн. на мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької, підлягає скасуванню в частині нарахування та включення пені в сумі 10444,07 грн., відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню; подання Східної Митниці № 86 від 26.11.2010 року про сплату пені в сумі 4724,36 грн. з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності, підлягає скасуванню в частині 2174,28 грн., відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню; в частині скасування подань Східної митниці № 85 від 26.11.2010 року в частині нарахування пені в сумі 12849,02грн. на мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності та №86 від 26.11.2010 року в частині нарахування пені в сумі 2550,08грн. з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статі 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року по справі № 2а/0570/5562/2011 за позовом Приватного підприємства «WEF TRANS» доСхідної митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору, на боці відповідача - Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецькапро визнання недійсними та скасування подань - залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року по справі № 2а/0570/5562/2011 за позовом Приватного підприємства «WEF TRANS» до Східної митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору, на боці відповідача - Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецькапро визнання недійсними та скасування подань - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 14.11.2011 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді М.І. Старосуд

І.В. Юрко