Рішення № 20306178, 02.11.2011, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-10794/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"02" листопада 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Кравець Д.І.,

при секретарі: Костюковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та недонарахованих сум,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та недонарахованих сум.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 10 жовтня 2010 року на підставі наказу № 604-к від 01 жовтня 2010 року позивача було прийнято на роботу до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»на посаду юрисконсульта юридичного відділу. 07 жовтня 2010 року на підставі наказу № 623-к від 07 жовтня 2010 року позивача було переведено на посаду юрисконсульта сектору судово-претензійної роботи юридичного відділу.

27 грудня 2010 року, згідно попередньо поданої заяви позивача, останню було звільнено за власним бажанням з займаної посади, відповідно до наказу № 766-к від 20 грудня 2010 року.

При цьому, 20 грудня 2010 року відповідачем було видано наказ № 777-к «Про заохочення працівників комунального підприємства «Київреклама», згідно якого позивача мало бути премійовано за підсумками роботи за 2010 рік в розмірі 100 % місячного фонду оплати. Однак, станом на 27 грудня 2010 року на день звільнення позивача, грошові кошти відповідно до наказу № 777-к виплачені не були.

З метою отримання належних їй коштів позивач письмово звернулась до відповідача про виплату їй премії відповідно до наказу № 777-к, однак, листом від 10 лютого 2011 року відповідач відмовив позивачу у виплаті даних коштів, мотивуючи тим, що наказ № 777-к було прийнято з порушеннями Положення про преміювання працівників комунального підприємства «Київреклама»і Статуту комунального підприємства «Київреклама». Як наслідок даного порушення, наказом № 794-к від 31 грудня 2010 року відповідачем було скасовано наказ № 777-к від 20 грудня 2010 року.

Однак, позивач вважає дану відмову позивача протиправною, оскільки на день її звільнення дія наказу № 777-к була легітимною і відповідно до чинного законодавства України відповідач повинен був в день звільнення позивача виплатити всі суми, що належать позивачу, при розрахунку з нею.

На підставі зазначеного позивач просила позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь суму, що мала бути донарахована позивачу відповідно до наказу № 777-к в розмірі 7000 грн. 00 коп., а також відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) стягнути суму заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні позивача у розмірі 23 384 грн. 60 коп.

В судовому засіданні позивач та її представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Нестеренко Г.А. у судовому засіданні заперечувала проти позову і просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, його представників та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно наказу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»№ 604-к від 01 жовтня 2010 року позивача з 01 жовтня 2010 року прийнято на роботу на посаду юрисконсульта юридичного відділу та відповідно до наказу відповідача № 623-к від 07 жовтня 2010 року позивача було переведено на посаду юрисконсульта апарату судово-претензійної роботи юридичного відділу, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 7-10).

Наказом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»№ 766-к від 20 грудня 2010 року позивача звільнено з займаної посади 27 грудня 2010 року згідно з ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 36).

Положеннями ч. 1 ст. 116 КЗпП України регламентовано, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що при її звільненні відповідач не розрахувався з позивачем, як це передбачено ст. 116 КЗпП України, а саме, не виплатив належну їй премію, передбачену наказом відповідача № 777-к від 20 грудня 2010 року, у звязку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача невиплачену позивачу премію, а також за затримку виплати даної премії стягнути середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Відповідно до положень абзацу четвертого ч. 2 ст. 13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оплату праці»форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Так, відповідно до п.п. 3.6 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом комунального підприємства «Київреклама»на 20092010 рік, преміювання працівників проводиться згідно Положення про преміювання працівників (Додаток № 7) (а.с. 64-74).

Підпунктом 1.2 Положення про преміювання працівників комунального підприємства «Київреклама»(а.с. 75-77) передбачено можливість преміювання працівників підприємства, зокрема, одноразово по підсумкових показниках діяльності підприємства до 100 відсотків місячного фонду оплати праці.

Так, на підставі ст. 15 Закону України «Про оплату праці»та Колективного договору, згідно з наказом відповідача № 777-к від 20 грудня 2010 року «Про заохочення працівників комунального підприємства «Київреклама»було вирішено преміювати працівників Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»по підсумках роботи за 2010 рік в розмірі, визначеному Положенням про преміювання, за фактично відпрацьований час згідно Протоколу засідання балансової комісії (протокол № 5 від 14 грудня 2010 року) ( а.с. 17).

Відповідно до Протоколу засідання балансової комісії КП «Київреклама»№ 5 від 14 грудня 2010 року та Додатку № 1 до нього вирішено преміювати позивача за підсумки роботи за 2010 рік у розмірі 100 % місячного фонду оплати праці (а.с. 18-21).

Разом з тим, наказом відповідача за № 794-к від 31 грудня 2010 року було скасовано наказ від 20 грудня 2010 року № 777-к щодо преміювання працівників по підсумках роботи за 2010 рік у звязку з порушенням при його видачі п.п 5.1 Положення про преміювання працівників комунального підприємства «Київреклама», згідно якого винагорода по підсумках роботи за рік виплачується при умові стабільного фінансового стану підприємства.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на ті обставини, що на день її звільнення наказ № 777-к від 20 грудня 2010 року був чинний і повинен був виконуватись відповідачем, оскільки вказана премія встановлюється та виплачується по підсумкових показниках діяльності підприємства за рік, а позивача було звільнено з займаної посади до закінчення цього періоду 27 грудня 2010 року.

Крім того, згідно п.п. 5.3 Положення про преміювання працівників комунального підприємства «Київреклама»встановлено, що працівникам, які звільнились за власним бажанням, премія не виплачується.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача премії, передбаченої наказом відповідача №777-к від 20 грудня 2010 року, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У звязку з тим, що під час розгляду справи обставин, які б свідчили про невиплату позивачу належних йому сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, з вини відповідача, не встановлено, суд прийшов до висновку, що не підлягають також задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 13, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці»та керуючись ст. ст.10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та недонарахованих сум відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: (