Рішення № 202971, 25.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.06 р. Справа № 17/256

Господарський суд Донецької області у складі судді В.М.Татенко, розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж», м. Дружківка,

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробниче підприємство Будуком», м. Дружківка

про стягнення 81‘867,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шишко Ю.А.

від відповідача: Палеха А.Ю., Варваренко О.П.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж» звернулось з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробниче підприємство Будуком» (повна назва відповідача уточнена під час розгляду справи) про стягнення заборгованості у сумі 81‘867,00 грн. за виконані підрядні роботи.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів «на виконання робіт по будівництву «Заводу по виробництву гіпсокартону» №№ 7 від 13.11.05р. та 8 від 14.04.2006р.; акти приймання виконаних підрядних робіт №№ 1-3 від, відповідно, 31.03.2006р. і 28.04.2006р.; виписки банку, розрахунок та інші документи, додані до позовної заяви

Відповідач вимоги суду у повному обсязі не виконав. Відзив на позов суду не – надав. Згідно ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами. Під час судового засідання представник відповідача заявив усне клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи щодо підпису акту форми КБ-2В № 1 від 31.03.2006р. з боку відповідача. Суд не вбачає підстав для призначення зазначеної експертизи оскільки відповідачем суду наданий варіант цього акту тотожній за змістом з варіантом акту, наданого позивачем, і за поясненням представника відповідача цей акт з боку відповідача підписаний саме директором відповідача.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що:

- позивач роботи, визначені у зазначених договорах виконав неякісно;

- додаткова угода № 1 до договору № 7 від 13.11.2005р. є недійсною.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 16.10.06р по 18.10.06р. та з 18.10.06р. до 25.10.06р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами були підписані договори № 7 від 13.11.05р. «на виконання робіт по будівництву «Заводу по виробництву гіпсокартону» (далі – «договір 1») та № 8 від 14.04.06р. «на виконання робіт по будівництву «Заводу по виробництву гіпсокартону» (далі – «договір 2»).

Згідно п.1.1 договору 1 позивач прийняв на себе зобов’язання виконати власними силами роботи з облаштування монолітних залізобетонних конструкцій Резервуара для води. Згідно п. 4.1.3 договору 1 відповідач прийняв на себе зобов‘язання своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату позивачу виконаних робот. Пунктом 5.1. договору 1 сторони передбачили, що здача-прийняття виконаних робот здійснюється за формою КБ-2В та за довідкою форми КБ-3. За п. 5.3. договору 1 сторони передбачили, що розрахунки за виконі роботи здійснюються у 10-ти денний термін після підписання форми КБ-2В

Згідно п.1.1 договору 2 позивач прийняв на себе зобов’язання виконати власними силами роботи з облаштування вертикальної оклеєчної гідроізоляції Резервуара для води. Згідно п. 4.1.2 договору 2 відповідач прийняв на себе зобов‘язання своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату позивачу виконаних робот. Пунктом 5.1. договору 2 сторони передбачили, що здача-прийняття виконаних робот здійснюється за формою КБ-2В та за довідкою форми КБ-3. За п. 5.3. договору 2 сторони передбачили, що розрахунки за виконі роботи здійснюються у 10-ти денний термін після підписання форми КБ-2В

На виконання умов п. 5.4. договору 1 відповідач перерахував на рахунок позивача часткову передплату у сумі 35’000,00 грн. 31.03.06р. сторонами був підписаний акт № 1 форми КБ-2В та – довідка форми КБ-3, за якими сторони підтвердили виконання позивачем у березні 2006р. відповідачу робот за договором 1 у сумі 126‘965,00 грн. На оплату цієї суми позивач пред‘явив відповідачу рахунок № 7 від 31.03.2006р., який відповідач оплатив частково, перерахувавши 64‘000,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за виконані роботи по договору 1, за належним чином підтвердженими доказами, склала 27‘965,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростовано.

28.04.2006р. позивач пред‘явив відповідачу для підписання з його боку акт № 2 форми КБ-2В та – довідку форми КБ-3, за виконані позивачем у квітні 2006р. роботи за договором 1 у сумі 46‘469,00 грн. З виконанням позивачем робот відповідач не погодився та акт – не підписав. Інших доказів виконання робот на зазначену суму позивач суду не надав. До того ж у судовому засіданні представник позивача підтвердив, що роботи, зазначені у акті № 2 з армуванням не виконувались.

28.04.06р. сторонами був підписаний акт № 3 форми КБ-2В та – довідка форми КБ-3, за якими сторони підтвердили виконання позивачем у квітні 2006р. відповідачу робот за договором 2 у сумі 7‘433,00 грн. На порушення умов п. 5.3. договору 2 відповідач роботи за актом № 3 позивачу не оплатив.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за виконані роботи по договору 2, за належним чином підтвердженими доказами, склала 7‘433,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростовано.

Згідно чч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима.

За ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких умов з урахуванням вищевикладеного позов в частині вимог про стягнення боргу 35‘398,00 грн. є обґрунтованим. вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, спростовані матеріалами справи, тому судом до уваги не прийняті.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам..

Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст. 43, 22, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробниче підприємство Будуком» (84205, м. Дружківка, вул. Енгельса, 8, ЄДРПОУ 24654746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж» (84200, м. Дружківка, вул.. Енгельса, 110, ЄДРПОУ 32213370) суму заборгованості 35‘398,00 грн.; витрати по сплаченому держмиту 353,98 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 51,02 грн.

Суддя Татенко В.М.