Ухвала суду № 2028878, 31.07.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

31 липня 2008 року                                                                                                    м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Пліша М.А. та Заверухи О.Б.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка відповідача -    Ткач І.Я., довіреність № 34/7/10-015 від 08.01.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул» на постанову господарського суду Тернопільської обл. від 24.10.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Стимул» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

10.01.2007р. позивач ТзОВ «Стимул»звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0001762304/0/51539 від 17.07.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 44083 грн.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.3-5).

Постановою господарського суду Тернопільської обл. від 24.10.2007р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.89-93).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «Стимул», який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати та винести нову постанову, якою заявлений позов задоволити.

Вказує, що сума податкового кредиту в розмірі 44083 грн. 33 коп. підтверджена податковою накладною № 30 від 03.10.2005р., одержаною від УПП «Укртехмаш», оформленою у відповідності до вимог діючого законодавства. На підставі отриманої від контрагента видаткової та податкової накладних, фактичного одержання бурякозбирального комбайна «Матрот М-41» у позивача виникло право на включення вказаної суми до податкового кредиту.

Наголошує, що п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядок акумулювання та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платника податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затв. постановою КМ України № 271 від 26.02.1999р., передбачають лише відповідальність за нецільове використання коштів для керівників таких сільськогосподарських товаровиробників (а.с.98-99).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Постановою КМ України № 271 від 26.02.1999р. затверджений Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, згідно якого на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Відповідно до п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

            Як встановлено судом першої інстанції, Тернопільською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного ТзОВ «Стимул» за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р., про що складено Акт перевірки № 14307/23-430/30750336 від 09.08.2006р. (а.с.7).

У вказаному Акті перевірки вказується, зокрема, на те, що позивачем допущено порушення вимог п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ по спеціальній декларації з податку на додану вартість в сумі 44083 грн., через що була занижена сума, яка підлягала перерахуванню з поточного рахунку на окремий рахунок та повинна була використовуватися за цільовим призначенням і на вказану суму були занижені суми, які підлягають цільовому використанню на придбання ресурсів матеріально-технічного призначення.

На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001762304/0/51539 від 17.07.2006р., яким позивачу згідно пп. 4.2.2 «б» ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.4 постанови КМ України № 271 від 26.02.1999р. «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 44083 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.7).

            По результатам адміністративного оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення скарги позивача були залишені без задоволення та винесені нові податкові повідомлення-рішенняза змістом ідентичні первинному (а.с.55-58, 59, 60-63, 64, 65).

Із матеріалів справи слідує, що сума податку на додану вартість для включення до податкового кредиту в розмірі 44083 грн. 33 коп. у позивача виникла на підставі виконаного господарського зобов'язання згідно умов договору купівлі-продажу № 35 від 26.09.2005р., укладеного між ТзОВ «Стимул» та УПП «Укртехмаш» (а.с.34).

В підтвердження проведення господарської операції позивачем представлені накладна № 0310-01 від 03.10.2005р. на суму 264500 грн., в тому числі ПДВ 44083 грн. 33 коп., платіжне доручення про сплату коштів № 381 від 11.10.2005р. та податкова накладна УПП «Укртехмаш» № 30 від 03.10.2005р. на суму 264500 грн., в тому числі ПДВ 44083 грн. 33 коп. (а.с.36-38).

Суми податку на додану вартість в розмірі 44083 грн. 33 коп. по зазначеній податковій накладній відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та включенні до податкового кредиту за жовтень 2005 року згідно декларації по податку на додану вартість.

            Між тим, згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2007р. у справі № 9/300-4296 визнані недійсними, як такі, що укладені Унітарним приватним підприємством /УПП/ «Укртехмаш» з порушенням спеціальної правосуб’єктності, господарське зобов’язання по передачі 03.10.2005р. УПП «Укртехмаш» позивачу комбайну бурякозбирального «Матрот М-41», 1997 року випуску, на загальну суму 264500 грн., в тому числі ПДВ 44083 грн. 33 коп.; господарське зобов’язання по оплаті товару позивачем УПП «Укртехмаш» коштів в сумі 264500 грн., в тому числі ПДВ 44083 грн. 33 коп., які здійснені на виконання договору № 35 від 26.09.2005р. (а.с.72-74).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції вірно врахував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2007р. у справі № 9/300-4296, яка в силу вимог ч.1 ст.72 КАС України має преюдиціальне значення по справі, та прийшов до правильного висновку про те, що оскільки господарське зобов'язання по передачі УПП «Укртехмаш» позивачу комбайну бурякозбирального «Матрот М-41» на загальну суму 264500 грн., у тому числі ПДВ 44083 грн. 33 коп., та господарське зобов'язання по оплаті позивачем УПП «Укртехмаш» коштів у сумі 264500 грн., у томі числі ПДВ в розмірі 44083 грн. 33 коп., за наслідками якого і на підставі виданих сторонами документів ТзОВ «Стимул» (в тому числі податкової накладної № 30 від 03.10.2005р.) включило 44083 грн. 33 коп. податку до податкового кредиту, відбулося з порушенням норм законодавства і визнано судом недійсним з моменту його вчинення, тому в позивача ТзОВ «Стимул» не могли виникнути правові підстави для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Щодо доводів апелянта про належне оформлення податкової накладної № 30 від 03.10.2005р., то такі колегія суддів відхиляє у зв’язку з тим, що вказана податкова накладна підписана невідомою особою, засновник і директор підприємства Гнатюк М.Є. помер 12.07.2005р., що суперечить вимогам п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р.

В спростування інших доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і нарахування штрафних санкцій відповідає вимогам п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.4 Порядку акумулювання та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платника податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затв. постановою КМ України № 271 від 26.02.1999р., при цьому контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють органи державної податкової служби.

            Наявність в органів державної податкової служби визначених законом повноважень щодо контролю за дотриманням вимог наведеного Порядку без визначення в законодавчому порядку форми здійснення такого контролю не встановлює підстав для визнання незаконним такого податкового повідомлення-рішення, направленого державною податковою інспекцією суб’єкту господарювання щодо сплати зазначеного платежу (а.с.54).

Звідси, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене підставно, через що заявлений позов не підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул» на постанову господарського суду Тернопільської обл. від 24.10.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Шавель Р.М.

Судді:                                                                                                            Пліш М.А.

Заверуха О.Б.