Рішення № 20269065, 22.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.11р.Справа № 21/5005/15940/2011 За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

про зміну п. 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 22.06.04р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

прокурор - Шрам Є.С., помічник Дн-вського міжрайонного природоохоронного прокурора,

посвідчення № 79 від 18.05.10р.;

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 7/11-458 від 12.04.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 69-Д від 22.08.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (далі - відповідач), у якому враховуючи уточнення позовних вимог просить суд внести зміни до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки державної власності від 22.06.2004р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Новий", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1575, державна реєстрація якого відбулась 07.07.2004 року за № 5404, виклавши його в такій редакції:

- «п. 4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України.».

Прокурор наполягав на задоволенні позову.

Представник позивача викладені прокурором вимоги підтримав повністю.

Відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що зміна договору неможлива, у звязку із відсутністю передбачених законом підстав для такої зміни.

В судовому засіданні 06.12.11р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувався перерив до 20.12.11р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 20.12.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2004 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки державної власності (далі - Договір), згідно з умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 31.03.04 № 91/16 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3040 га, яка знаходиться за адресою: вул. Свердлова, 6 (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:075:0106 (п.п. 1.1., 1.3., 2.1. Договору).

За умовами п. 4.1. вказаного Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1(%) від її нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Згідно приписів ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України" внесені зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а саме у частині другій слова "до Закону України "Про плату за землю"" замінено словами "до Податкового кодексу України", а частину четверту, пяту та сьому виключено. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

02.12.2010 року прийнято Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно ст. 288 вказаного кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та більшою ніж 12% нормативної грошової оцінки.

В звязку із чим, а також з метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема, рішення № 39/35 від 06.08.08р. «Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства».

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України “Про оренду землі” були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Пунктом 4.7 спірного договору оренди земельної ділянки передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.

Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року було внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України про оренду землі”, які набули чинності з 01.01.2008 року , а саме зазначено , що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою :

- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку , що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Вищевказані зміни діяли до 01.01.2011р.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, статтями 286, 287 якого встановлено порядок обчислення плати за землю та строки сплати за землю.

Статтею. 288 Податкового кодексу України встановлено, що:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом ;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, у відповідності з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008року та Податковим кодексом України з 04.06.2008р. розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України”, а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно статті 30 Закону України “Про оренду землі” та розділу 8 Договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін , у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, розмір річної орендної плати щодо спірної земельної ділянки не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. “Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства”, яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Частина 1 ст. 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору також передбачено перегляд розміру орендної плати у випадках, передбачених законодавством.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Відповідно до ст.ст. 116, 121 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону “Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни , які вносяться шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до Закону України "Про ціни та ціноутворення" політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України та реалізується, зокрема, шляхом встановлення державних фінансових цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фінансових цін і тарифів.

За статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Визначення законами України ціни на продукції, роботи, послуги у формі фіксованої ціни, є обов'язковою умовою її прийняття сторонами договору, незалежно від внесення змін до договору, якщо інше не визначено законом.

Визначення законами України граничного рівня ціни на продукцію, роботи, послуги є обов'язковою підставою для внесення змін до договору щодо ціни у межах, визначених законом у спосіб як узгодження такої ціни сторонами, так і у судовому порядку у разі недосягнення згоди сторін.

Тобто, внесення змін до Закону України "Про оренду землі" та до Податкового Кодексу України в частині визначення граничного рівня ціни на оренду державного та комунального майна, є обов'язковою умовою для внесення змін до раніше укладених договорів оренди, оскільки інше не зазначено в законі.

Відповідно до частини 3 статті 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобовязання в процесі його виконання.

Відповідач у відзиві зазначав, що орган місцевого самоврядування лише повідомив про прийняття регуляторно-нормативного акту через газету "Наше місто" № 26 (3306) від 22.02.2011р., але не надав доказу офіційного оприлюднення рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. № 216/8, оскільки нормативно-регуляторний акт Дніпропетровської міської ради, який встановлює конкретний розмір плати за оренду землі чинності не набув, відсутні правові передумови для перегляду умов договору оренди землі від 22.06.2004р.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що оскільки дане рішення не є регулятивно-нормативним актом, оскільки міський голова18.02.2011р. звернувся до відповідача, як орендаря земельної ділянки комунальної власності міста у м. Дніпропетровську (лист від 18.02.2011 №7/22-185 "Про приведення договорів оренди землі у відповідності до вимог законодавства"), з пропозицією привести договір оренди землі у відповідності до вимог Податкового кодексу України та рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 №216/8. Пропозиція міського голови була опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета "Наше місто" № 26 (3306)) в офіційному повідомленні. Відповідно до повідомлення відповідачу необхідно було у двотижневий строк, з моменту опублікування (до 08.03.2011р.) звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладення додаткового договору. Проте у строк, визначений повідомленням, Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, додатковий договір між сторонами не підписано.

Дніпропетровською міською радою 02.02.2011 прийнято рішення №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", згідно з п. 1 цього рішення, розмір орендної плати за користування земельними ділянками, встановлюється у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, суд не порушує зазначених конституційних норм, які не стосуються орендних земельних правовідносин за участю юридичних осіб.

Крім того, зміни до договору оренди землі вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє, тобто з моменту набрання чинності судовим рішення у даній справі , і ці зміни повністю відповідають земельному законодавству України.

За статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, господарський суд зазначає, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, позивач вправі був вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010р. у справі № .27/15-10, Вищого господарського суду України в постановах: № 11/14-ПД-10 від 28.09.2010р., № 1/125пд від 15.11.2010р., № 19/132пд від 17.11.2010р., № 54/91-10 від 25.11.2010р., № 11/171-10 від 23.12.2010р.

Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, Договір вважається зміненим з дня набрання чинності цим рішенням господарського суду.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення Відповідача, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи і не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 173, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 632, 651-653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 87, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни, з дня набрання рішенням законної сили, до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки державної власності від 22.06.2004р., укладеного між Дніпропетровською міською радою (49011, м. Дніпропетровськ, пр-т К. Маркса, буд. 75; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26510514) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Новий" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 93; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19361982), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1575, державна реєстрація якого відбулась 07.07.2004 року за № 5404, виклавши його в такій редакції:

- «п. 4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України.».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 93; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19361982) в доход Державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 24246786 р/рахунок 31219206700005, одержувач - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКБ 220300001) судовий збір в розмірі 941,00 грн. (дев'ятсот сорок одна грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 23.12.2011р.