Ухвала суду № 20268372, 20.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_____________________

У Х В А Л А

"20" грудня 2011 р.

Справа № 4/168/2011/5003

за позовом:ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 21021; вул. 40-річчя Перемоги, 6-Б, м. Вінниця, 21036)

до:ТОВ "Телерадіокомпанія "СМАРТ" (м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, буд.40)

За участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ТОВ "Видавництво RIA"(вул. Ширшова, 3а, м. Вінниця, 21009; Хмельницьке шосе, 2а, к. 43, м. Вінниця) в особі "Редакція газети "20 хвилин" (Хмельницьке шосе, 2а, к.61)

ТОВ "ТРК" Сьомий континент" (вул. Ширшова, 3 а, м. Вінниця, 21100)

про спростування недостовірної інформації

Головуючий суддя Білоус В.В.

Cекретар судового засідання Нестеров Д.О.

Представники :

позивача : ОСОБА_1- за довіреністю;

відповідача : Кузнєцов В.В. - директор, на підставі протоколу ,

відповідача: ОСОБА_2- за довіреністю;

3-ї особи 1: ОСОБА_3- за довіреністю.

3-ї особи 2: не з"явився .

В С Т А Н О В И В :

Подано позов про зобов"язання ТОВ ТРК "Смарт" спростування недостовірної інформації шляхом розміщення в друкованому засобі масової інформації - газеті "20 хвилин", а також в мережі Інтернет на сайті за адресою :- http://vn.20minut.ua інформацію наступного змісту : "Діяльність ТОВ "ТРК "Еверест" не пов"язана ні з "Старим "Смартом", ні з діяльністю " Волі" в м.Вінниці. ТОВ "ТРК "Еверест"- це компанія, яка створена засновниками, які мають багаторічний досвід ведення телекомунікаційного бізнесу. Персонал компанії - це професіонали, які пройшли багатоетапний кваліфікований добір. Все це робить ТОВ "ТРК "Еверест" лідером ринку телекомунікацій м.Вінниці за версіями наступних конкурсів:"Імена, яким довіряють", в якому вбачається беззаперечне лідерство компанії " Еверест" у номінації " Інтернет - провайдер 2011"та номінації "Оператор кабельного телебачення 2011"; лідер 8-го щорічного регіонального конкурсу "Бізнес Еліта Поділля"2010" у номінації "Якість".

Позовну заяву мотивовано поширенням, шляхом публікації в газеті "20 хвилин" від 26.10.2011р. (газета "RIA" №39 (1038) в редакції від 28.10.2011р. і статті "Новая" Воля" ускоряет Винницу" і розміщенням цієї ж статті в мережі Інтернет на сайті:- http://vn.20minut.ua , право власності на який належить ТОВ ТРК "Сьомий континент" і опублікуванням в цій статті інтерв"ю директора ТОВ "ТРК" Смарт" Володимира Кузнєцова, в якій розповсюджено і поширено, на думку позивача, недостовірну інформацію про переваги послуг Інтернету та телебачення "Волі" у м. Вінниці у порівнянні із іншими компаніями конкурентами , а саме :"В 2008 году инвесторы "Воли" приобрели Винницкое предприятие"ТРК " Смарт" с большими планами на развитие в нашем регионе . В тот же период старое руководство "Смарта" создало компанию "Эверест" и в течении двух лет туда перешли работать все бывшие сотрудники ТРК";" Наша задача - максимально уйти от старого багажа, изменить стереотип восприятия компании"; "фактически старым "Смартом" сегодня является "Эверест", с тем же руководством и бывшей командой".

Позивач в позовній заяві вважає цю інформацію недостовірною , такою , що не відповідає об"єктивній дійсності та принижує ділову репутацію позивача, оскільки твердження про те , що у 2008 році старе керівництво компанії "Смарт" заснувало компанію "Еверест" та протягом двох років туди прийшли працювати всі колишні співробітники ТОВ "ТРК"Смарт" за твердженням позивача не відповідає дійсності, оскільки списки працівників 2008 року як позивача так відповідача істотно відрізняються, а позивач є новоствореним підприємством , переможцем конкурсів . Як на правову підставу позивач в позовній заяві зсилався на ст.26, ч.1-2, 9ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ст.16, 94, 277 ЦК України , п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року №1 із зазначенням обов"язку журналіста подавати для публікації об"єктивну та достовірну інформацію. Також в позовній заяві заперечив, що на запит позивача редакція газети "20 хвилин" листом №01-11-2011/01 від 01.11.2011 року повідомила, що у випуску газети "20 хвилин" , в редакції від 26.10.2011 року було опубліковано статтю журналіста "Новая" Воля" ускоряет Винницу" , як текст офіційного інтерв"ю посадової особи ТОВ "ТРК"Смарт"- директора Володимира Кузнєцова.

Таким чином, причиною виникнення спору стало намагання позивача спростувати недостовірну , на її думку , інформацію викладену в статті "Новая" Воля" ускоряет Винницу" , шляхом публікації в друкованому засобі масової інформації шляхом публікації в газеті "20 хвилин" від 26.10.2011 року (газета "RIA" №39 (1038) і поширенням цієї ж статті в мережі Інтернет на сайті:- http://vn.20minut.ua.

Підстави та порядок спростування інформації регламентують стаття 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” та стаття 277 Цивільного кодексу України.

Водночас за загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобовязаними субєктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.

При цьому під поняттям “спростування” розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обовязково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила немайнові права позивача. У протилежному випадку застосовуються інші способи захисту - відповідь, висловлювання своєї думки тощо.

Згідно п.9,10, 12, 15, 19, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідачами у справах про захист гідності , честі чи ділової репутації є фізична особа або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію , а також автор цієї інформації. Якщо позов пред"явлено про спростування інформації , опублікованої в засобах масової інформації , то належним відповідачем є автор і редакція відповідного засобу масової інформації , чи інша установа, що виконує її функції , оскільки згідно зі ст.21 Закону України про пресу редакція або інша установа , яка виконує її фунуції , здійснює підготовку і випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі , коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи , належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи , то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації , ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної статті без зазначеня автора (наприклад у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів , які спільно поширили недостовірну інформацію , суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі. Відповідачем у випадкуі поширення інформації , яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових обов"язків , є юридична особа, в якій вона працює. Належним відовідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту , особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві . Якщо автор поширеної інформації невідомий , або особу та/чи місце проживання його встановити неможливо , а також якщо ця інформація є анонімною і доступ до сайта- вільний , належним відповідачем є власник веб-сайта , на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал , оскільки саме він створив технологічну можливість та умови поширення недостовірної інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності, або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища , яких не існувало взагалі , або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності( неповні, перекручені). Згідно ст.277 ЦК України обов"язок довести , що інформація є достовірною покладається на відповідача. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з"ясовувати те, чи вона є фактичним твердженням , чи оціночним судженням , якими, за вийнятком образи чи наклепу, є висловлювання , які не містять фактичних даних , зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання , що не можуть бути витлумачені , як такі ,що містять фактичні дані, з огляду на характер використаних мовних засобів , зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості . Задовольняючи позов , суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи , яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати спосіб захисту порушеного немайнового права.

Зміст статті "Новая" Воля" ускоряет Винницу" дає підстави суду вважати її авторською, оскільки на початку статті вказано автора- Марина Богданова і вказано і вказано номер її мобільного телефону. Згідно редакційного почвідчення ТОВ"Видавництво RIA" від 01.08.2011 року номер картки 135( а.с. 94) ОСОБА_4 є журналістом газети "RIA" і вона ж зазначена автором статті "Новая" Воля" ускоряет Винницу". Ця ж сама стаття , про що зазначає сам позивач в позовній заяві і стверджується тотожністю смісту статті розміщеної в названому номері газети , розміщена в мережі Інтернет на сайті :http://vn.20minut.ua.

Оскільки стаття, яка на думку позивача містить недостовірну інформацію є авторською, автором якої є журналіст друкованого засобу масової інформації , то згідно п.9, 11, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 належним відповідачем за позовом про спростування недостовірної інформації має бути автор, в даному випадку журналіст ОСОБА_4 , редакція засобу масової інформації , юридична особа, посадова особа яка під час виконання посадових обов"язків надала інформацію журналісту для написання статті , власник веб-сайту , щодо інформації поширеної через мережу Інтернет.

Господарський суд приходить до висновку про те, що даний спір без залучення до участі в справі в якості співвідповідачів автора статті ОСОБА_4. Вирішити даний спір неможливо, оскільки господарський суд позбавлений можливості опитати її в судовому засіданні як відповідача з метою зясування обставин відібрання інтервю від керівника відповідача для написання статті "Новая" Воля" ускоряет Винницу", зясування в неї особисто, як автора статті дослівності отримання нею інтервю і інформації викладення в спірній статті, її особистої думки , як автора статті про те, чим є інформація, яку позивач вважає недостовірною, викладенням фактів, фактичних тверджень чи оціночними судженнями.

Таку ж правову позицію, щодо необхідності автора як відповідача викладено й у постанові Верховного суду України від 27.03.2007 року №52/175-06.

Отже, разом з особами вказаними вище, відповідачем у даному судовому спорі має бути й автор статті , зміст якої оспорюється позивачем, тобто ОСОБА_4.

У свою чергу згідно з приписами статей 19 Конституції України , 1, 21 ГПК України господарські суди не мають повноважень, необхідних для залучення зазначеної фізичної особи до участі в справі в якості відповідача, оскільки згідно законодавства, названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вона має бути саме відповідачем , а не третьою особою за таким судовим спором.

З огляду на наведене суд, вважає, що даний судовий спір , без залучення в якості відповідача у даному спорі автора статті ОСОБА_4, для забезпечення захисту прав як позивача, так і її та інших відповідачів у цьому спорі, не підлягає розгляду в господарських судах та підлягає припиненню на підставі ч.1 ст. 80 ГПК України.

Припинення господарським судом провадження у цій справі не є порушенням ст.124 Конституції України щодо гарантованого права позивача на судовий захист, оскільки не позбавляє права позивача на звернення з позовом про захист своїх прав до місцевого суду загальної юрисдикції із зазначенням серед відповідачів автора статті ОСОБА_4.

В зв'язку з припиненням провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України , п.5 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” судовий збір в сумі 985 грн. Підлягає поверненню позивачеві із Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4 -5 , п. 1 ст. 80 , ст.86 ГПК України, п. 5 ч 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” ст. 80, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Провадження в справі припинити.

2. Органу Державного казначейства повернути ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ", код ЄДРПОУ 36310160 (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 21021; вул. 40-річчя Перемоги, 6-Б, м. Вінниця, 21036) із державного бюджету 985 грн. судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 1072 від 09.11.2011 р. для чого повернути ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕВЕРЕСТ" оригінал вказаного платіжного доручення, а в матеріали даної судової справи залучити його завірену копію.

3. Копію ухвали надіслати третій особі 2 рекомендованим листом.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 третій особі 2 (вул. Ширшова, 3 а, м. Вінниця, 21100)