Рішення № 20268224, 23.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2011Справа №5002-15/5134-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Руська, 38-А, кв. 51; ідентифікаційний код 33267376)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №38» (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 23; ідентифікаційний код 00415161)

Про стягнення 16 134,48 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 07.12.2011

Від відповідача не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Триліум» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №38» про стягнення 9900,00 грн. основного боргу, 4820,30 грн. інфляційних втрат та 1 414,18 грн. 3% річних.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0019518.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2008 між Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №38» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Триліум» (Підрядник) укладено|ув'язнений| договір підряду №5/08 (далі Договір, а.с.10-12), відповідно до пункту 1.1 якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту фасаду дошкільного закладу №61 «Васильок» в с. Аграрний м. Сімферополь.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що повний розрахунок з підрядником замовник здійснює на протязі трьох банківських днів після повного закінчення робіт.

Підрядник здав, а замовник прийняв виконані підрядні роботи по Договору на загальну суму 181543,20 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в від 30.09.2008 на суму 16182,00 грн., від 30.09.2008 на суму 39 744,00 грн., від 30.09.2008 на суму 19078,80 грн., від 31.10.2008 на суму 34 999,20 грн., від 28.11.2008 на суму 71 539,20 грн. (а.с.21-35).

На виконання умов договору замовником було оплачено 161543,20 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку підрядника за:

·24.07.2008 на суму 40000,00 грн.;

·28.08.2008 на суму 15000,00 грн.;

·04.09.2008 на суму 20000,00 грн.;

·20.10.2008 на суму 35000,00 грн.

·14.11.2008 на суму 51543,20 грн.;

У звязку із несплатою відповідачем 20000,00 грн. за виконані підрядні роботи, 12.08.2009 позивач направив на адресу відповідача претензію №25 з вимогою повернути вказану суму (а.с.13-14).

Листом №88 від 08.09.2009 відповідач визнав заборгованість та зобовязався її погасити. На виконання умов договору замовником було оплачено 10100,00 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку підрядника за 10.09.2010 на суму 5100,00 грн. та за 28.09.2010 на суму 5000,00 грн.

25.10.2011 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою №111 про погашення заборгованості за виконані підрядні роботи на суму 9900,00 грн. (а.с.17).

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за виконані підрядні роботи у розмірі 9 900,00 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобовязань за договором щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт на суму 9900,00 грн., отже дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4820,30 грн. інфляційних втрат та 1 414,18 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4820,30 грн. інфляційних втрат та 1 414,18 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №38» (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 23; ідентифікаційний код 00415161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Руська, 38-А, кв. 51; ідентифікаційний код 33267376) 9900,00 грн. заборгованості, 4820,30 грн. інфляційних втрат, 1414,18 грн. 3% річних та 1411,50 грн. судового збору.

3.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 27.12.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.