Рішення № 20268143, 20.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2011

Справа №5002-17/4265-2011

За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Військової частини А 4519

До відповідача Приватного підприємства «Артек-Союз»

про стягнення 93 500,61 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від Прокуратури - Котелевець М.В.

Від Міністерства оборони України – Лебедков В.В., представник

Від Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району - Лебедков В.В., представник

Суть спору: Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Військової частини А 4519 згідно з позовом та уточненнями (збільшенням розміру позовних вимог) просить стягнути з відповідача 93 500,61 грн., із яких: 90 179,74 грн. заборгованість, 3320,87 грн. пеня, у зв’язку з неналежним виконанням ним Договору на використання електроенергії від 13.05.2010 року № 33/10э щодо сплати за електроенергію.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою.

Окрім цього, рекомендована кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату.

Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по віні пошти чи з інших поважних підстав, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

При цьому також необхідно відмітити, що судові засідання відбувались неодноразово, справа слухається тривали час, та, відповідно, відповідач мав час та можливість реалізувати свої права.

При цьому також необхідно відмітити, що про перше засідання суду відповідач повідомлений поштовим повідомлення про вручення кореспонденції.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору на використання електроенергії № 33/10э від 13 травня 2010 року Споживач (Військова частина А4519) одержує електричну енергію від Євпаторійського РЕМ відповідно до договору № 818 від 01.11.2004 року, а Субспоживач (Приватне підприємство Артек-Союз») частково використовує електроенергію на енергопостачання своїх об’єктів, а саме: військове містечко № 3 загальною площею 1469,8 кв.м. (п.1.1).

Згідно п. 1.3 договору оплата електроенергії за даним договором здійснюється Субспоживачем на розрахунковий рахунок Постачальника за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних Платником.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

Вимога про стягнення основного боргу в розмірі 90 179,74 грн. підлягає задоволенню.

Так, сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підставам недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Споживання відповідачем електричної енергії підтверджене довідками.

Окрім цього, в процесі розгляду справи відповідач не заявив про те, що електричну енергію він не споживав.

Згідно розрахунку основний борг складає 90 179,74 грн.

Відповідачем не надано доказів сплати боргу.

Оскільки відповідні докази, а також інші докази в обґрунтування заперечень відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на винесене рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Якщо у відповідача є вимоги щодо неналежного виконання позивачем зобов’язань, він вправі звернутися з відповідним позовом у встановленому порядку.

Таким чином, вимога про стягнення 90 179,74 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Якщо відповідач сплатив заборгованість в період розгляду справи чи сплатить заборгованість після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.

У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Вимога про стягнення пені в сумі 3320,87 грн. задоволенню не підлягає, оскільки п. 1.3 договору оплата електроенергії за даним договором здійснюється Субспоживачем на розрахунковий рахунок Постачальника за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних Платником.

Однак, згідно наданих позивачем доказів, рахунки відповідачу спрямовані лише 07.12.2011 року.

Відповідно, згідно умов договору підстав для сплати коштів до спрямування рахунків у відповідача не було.

Таким чином, щодо нарахованої пені відсутня прострочка виконання зобов’язання.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача до бюджету пропорційно задоволених вимог, та складають по державному миту у сумі 901,80 грн. (стягнута сума помножена на суму державного мита, яка повинна бути сплачена позивачем та поділено на заявлену суму позову, а саме: (90 179,74*935:93500,61= 901,80 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 227,62 грн. (стягнута сума помножена на 236, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (90 179,74*236:93500,61= 227,62 грн.)).

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 з 05.08.2009 року розмір судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко 2-а, офіс 3, р/р 26009011053400 в банку АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 35100, ідентифікаційний код: 30741489) на користь Держави в особі міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району (97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна 35, ідентифікаційний код: 07786127, р/р 35216019000360 УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість в сумі 90 179,74 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко 2-а, офіс 3, р/р 26009011053400 в банку АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 35100, ідентифікаційний код: 30741489) на користь бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 901,80 грн. судових витрат з державного мита.

Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко 2-а, офіс 3, р/р 26009011053400 в банку АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 35100, ідентифікаційний код: 30741489) на користь бюджету (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 227,62 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

В частині стягнення пені в сумі 3320,87 грн. – у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.