Рішення № 20268065, 22.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 206

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2011

Справа №5002-6/4659-2011

За позовом Гаспринської селищної ради, смт. Гаспра, м. Ялта,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта-Верона», м. Ялта,

про розірвання договору оренди

Суддя Шкуро В.М.

представники:

Від позивача та відповідача – не з’явилися, повідомлені належним чином.

Суть спору: Гаспринська селищна рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта-Верона» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.09.2007р., зареєстрованого в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за №040700700020 та зобов’язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 0,1170 га, розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 9, район пам’ятника природи місцевого значення «Мис Ай-Тодор», кадастровий номер 01 119 462 00:01:001:0038 за відповідним актом прийому-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Ялта-Верона» не може використовувати спірну земельну ділянку для цілі, визначеної договором оренди для обслуговування кафе «Ластівчине гніздо», у зв’язку із тим, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2011р., яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р. у справі №5002-7/1610-2011 її зобов’язано звільнити нежитлові приміщення ресторану «Ластівчине гніздо». Як на підставу для розірвання договору оренди земельної ділянки посилається на положення ч.2 статті 651 Цивільного кодексу України та пункти 5.2, 12 вказаного договору.

Відповідач у засідання суду жодного разу не з’явився, документи витребувані судом та відзив на позов не надав, про час розгляду справи був повідомлений рекомендованою кореспонденцією, яка направлялась на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців.

На цій підставі справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення позивач, суд –

ВСТАНОВИВ:

10.09.2007р. між Гаспринською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялта-Верона» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі-договір, а.с. 6-12).

02.11.2007р. договір зареєстровано в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за №040700700020.

Відповідно договору орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку «землі іншої комерційної діяльності», код – 1.11.6, яка розташована за адресою: м. Ялта, смт.Гаспра, Алупкінське шосе, 9, район пам’ятника природи місцевого призначення «Мис Ай-Тодор», кадастровий номер 01 119 462 00:01:001:0038).

Відповідно пункту 2.1 договору в оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,1170 га.

Згідно пункту 2.3 договору на земельній ділянці розташовані нежитлові капітальні будівлі площею 261 кв.м – договір оренди комунального майна №105 від 03.01.2002р. із строком дії до 03.01.2045р.; інфраструктурні легкі будівлі (літні торгівельні павільйони та павільйони по торгівлі сувенірами) – 140 кв.м.

Відповідно пункту 5.1 договору земельна ділянка надається в оренду для обслуговування кафе «Ластівчине гніздо» та його інфраструктури.

Пунктом 5.2 договору обумовлено, що орендар несе відповідальність за збереження об’єкту оренди у відповідності із діючим законодавством.

Згідно підпункту 9.1.2 договору орендодавець вправі вимагати від орендаря використання земельної ділянки з метою, визначеною в пункті 5.2 цього договору.

В підпункті 12.4.3 договору зазначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за вимогою однієї із сторін у разі невиконання іншою стороною зобов’язань, передбачених даним договором.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Також пунктом 12.4.2 договору сторони обумовили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання іншою стороною зобов’язань, передбачених договором.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою згідно пункту «г» статті 141 Земельного кодексу України є використання земельної ділянки не за призначенням.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що земельна ділянка надається у оренду для обслуговування кафе «Ластівчине гніздо» та його інфраструктури.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2011р., яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р. у справі №5002-7/1610-2011 ТОВ «Ялта-Верона» зобов’язано звільнити нежитлові приміщення ресторану «Ластівчине гніздо» (площею 177,8 кв.м), які розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 9 (мис Ай-Тодор).

З урахуванням положень частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки, відповідач не володіє приміщенням ресторану «Ластівчине гніздо», то він і позбавлений можливості використовувати надану йому в оренду земельну ділянку для обслуговування цього ресторану. Відтак, є всі підстави для визнання того, що ТОВ «Ялта-Верона» на сьогодні використовує спірну земельну ділянку не для цілей, визначених договором оренди, що дає право позивачу вимагати його розірвання за рішенням суду.

Згідно статті 34 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у разі розірвання договору оренди землі.

Також, відповідно підпункту 12.10 договору у разі припинення або розірвання договору орендар повинен повернути земельну ділянку відповідно до умов цього договору.

За таких обставин позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.09.2007р. та зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 0,1170 га, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 9, район пам’ятника природи місцевого значення «Мис Ай-Тодор» підлягають задоволенню.

На день звернення з позовом до господарського суду застосуванню підлягав Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Відповідно до підпунктів а, б пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (з урахуванням внесених змін) при зверненні до господарського суду із позовними заявами ставки державного мита складають: за позовом немайнового характеру – 85 грн., за позовом майнового характеру - 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про витребування майна – вартістю майна, що витребується.

У позовах, які складаються з кількох самостійних вимог сума державного мита визначається загальною сумою усіх вимог (п.3 ст.55 ГПК України).

Позивачем заявлено наступні дві самостійні вимоги: вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка є вимогою нематеріального характеру, та зобов’язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, яка є вимогою матеріального характеру і підлягає оплаті, виходячи із вартості земельної ділянки, що витренується.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 497442,38 грн.

Таким чином, державним митом підлягають оплаті вимога немайнового характеру в розмірі 85 грн. та майнового характеру в розмірі 4 974,42 грн. (497442,38грн.х1%).

Судом, належні до сплати судові витрати по оплаті державного мита в загальному розмірі 5059,42 грн. (85+4 974,42) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. судом відносяться на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 22 грудня 2011 року.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Укладений 10.09.2007р. між Гаспринською селищною радою АР Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялта-Верона» договір оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за №040700700020 розірвати.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта-Верона» повернути Гаспринській селищній раді АР Крим передану за договором оренди землі від 10.09.2007р. земельну ділянку, загальною площею 0,1170 га, яка розташована за адресою: м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 9, район пам’ятника природи місцевого значення «Мис Ай-Тодор», кадастровий номер 01 119 462 00:01:001:0038.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта-Верона» в дохід державного бюджету м.Сімферополя (рахунок 31115095700002, код платежу 22090200, банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополя, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) судові витрати з оплати 5059,42 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта-Верона» в дохід державного бюджету м.Сімферополя (рахунок 31214264700002, код платежу 22050003, банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополя, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) судові витрати з оплати 326,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Шкуро В.М.