Постанова № 20267753, 08.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.12.11Справа №2а-2874/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Куімова М.В.;

при секретарі - Подчасової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс"доДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополяпро скасування податкових повідомлень рішень та визнання дії протиправними, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Севастопольмарінсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя про скасування податкових повідомлень рішень від 21.09.2010 року №0000012300/0 та №0000202301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1.903.993,00 грн. та застосування штрафних санкцій у такому ж розмірі, визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1.775.324,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1.556.193,00 грн. та визнання протиправними дій з невключення валових витрат у розмірі 1.228.639,47 грн., зафіксованих в акті перевірки ТОВ «Севастопольмарінсервіс» №493/23-130/32945384 від 07.09.2010 року. Вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя у період з 05.08.2010 по 02.09.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Севастопольмарінсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки був складений акт №493/23-130/32945384 від 07.09.2010 року. Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення «ТОВ «Севастопольмарінсервіс» вимог чинного законодавства (з урахуванням рішення про внесення змін до акту перевірки від 20.09.2010 року №7009/10): - п.1.23 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у заниженні податку на прибуток на загальну суму 1903993,00 грн., у тому числі у 3 кварталі 2007 році у сумі 1.715.481,00 грн. та 1 кварталі 2010 року у сумі 188.512,00 грн.; - п.4.1 ст.4, пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.31. п. 7.3, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1. п.7.7, пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п. 7.5, пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у заниженні податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 1775324,00 грн., у тому числі за серпень 2007 року у сумі 1357061,00 грн., за вересень 2007 року у сумі 2059,00 грн., за листопад 2007 року у сумі 413237,00 грн., за грудень 2007 року у сумі 2967,00 грн.; - пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7, пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2., пп.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 126222,00 грн., у тому числі за серпень 2007 року на суму 15324,00 грн., за вересень 2007 року на суму 15324,00 грн., за жовтень 2007 року на суму 38157,00 грн., листопад 2007 року у сумі 20 117,00 грн., за грудень 2007 року на суму 18650,00 грн. та за січень 2008 року на суму 18650,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012300/0 від 21.09.2010 року про донарахування податку на прибуток підприємства у розмірі 3.807.986,00 грн., у тому числі 1.903.993,00 грн. за основним платежем та 1.903.993,00 грн. за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №000020230/0 від 21.09.2010 року про донарахування податку на додану вартість у розмірі 3.341.517,00 грн., у тому числі 1.775.324,00 грн. за основним платежем, 1.566.193,00 грн. за штрафними санкціями. Позивач вважає висновки акту перевірки, у частині заниження валових доходів на суму 6.861.922,38 грн. внаслідок невключення до їх складу доходів від надання ТОВ «Золотий символ» послуг з реконструкції основних фондів неправомірними, посилаючись на відсутність первинних документів, що підтверджують здійснення зазначених операції. Крім цього, за думкою позивача, за наслідками проведеної перевірки, відповідач дійшов невірного висновку про заниження валового доходу на суму простроченої кредиторської заборгованості в сумі 754.048, 5 грн. за 2 квартал 2008 року. Позивач також зазначає, що під час перевірки відповідачем було необґрунтовано виключені з податкового кредиту підприємства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 роки податкові накладні на суму 448.465,7 грн., отримані у 2004 2005 роках; відповідачем протиправно не включені витрати підприємства до складу валових витрат в сумі 1.228.639, 47 грн. за період з 01.07.2010 по 30.06.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача Дишлевська Т.Ю. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача Зінченко Ю.В. у судовому засіданні з позовом не погодилась у повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Прокурор у судове засідання не зявився.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя у період з 05.08.2010 по 02.09.2010 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Севастопольмарінсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки був складений акт №493/23-130/32945384 від 07.09.2010 року. Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення «ТОВ «Севастопольмарінсервіс» вимог чинного законодавства (з урахуванням рішення про внесення змін до акту перевірки від 20.09.2010 року №7009/10):

- п.1.23 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у заниженні податку на прибуток на загальну суму 1903993,00 грн., у тому числі у 3 кварталі 2007 році у сумі 1.715.481,00 грн. та 1 кварталі 2010 року у сумі 188.512,00 грн.;

- п.4.1 ст.4, пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.31. п. 7.3, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1. п.7.7, пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п. 7.5, пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у заниженні податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 1775324,00 грн., у тому числі за серпень 2007 року у сумі 1357061,00 грн., за вересень 2007 року у сумі 2059,00 грн., за листопад 2007 року у сумі 413237,00 грн., за грудень 2007 року у сумі 2967,00 грн.

- пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7, пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2., пп.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 126222,00 грн., у тому числі за серпень 2007 року на суму 15324,00 грн., за вересень 2007 року на суму 15324,00 грн., за жовтень 2007 року на суму 38157,00 грн., листопад 2007 року у сумі 20 117,00 грн., за грудень 2007 року на суму 18650,00 грн. та за січень 2008 року на суму 18650,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012300/0 від 21.09.2010 року про донарахування податку на прибуток підприємства у розмірі 3.807.986,00 грн., у тому числі 1.903.993,00 грн. за основним платежем та 1.903.993,00 грн. за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №000020230/0 від 21.09.2010 року про донарахування податку на додану вартість у розмірі 3.341.517,00 грн., у тому числі 1.775.324,00 грн. за основним платежем, 1.566.193,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач вважає висновки акту перевірки, у частині заниження валових доходів на суму 6.861.922,38 грн. внаслідок невключення до їх складу доходів від надання ТОВ «Золотий символ» послуг з реконструкції основних фондів неправомірними, посилаючись на відсутність первинних документів, що підтверджують здійснення зазначених операції. Але, такі ствердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент перевірки), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 вказаного Закону встановлено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 цього ж Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 року), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п. 41.1 ст.4 означеного Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до положень пп.7.3.1 п. 7.3 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з п.3.1.1 акту перевірки, у «Журналі документів» ТОВ «Севастопольмарінсервіс» за період з 01.01.2001 року по 31.12.2010 року, який пройшов дослідження відділу криміналістичних експертиз ГУ МВС України у м. Донецьку, в рядку під порядковим №3747 є запис, згідно з яким, 31.08.2007 року позивач виписав податкову накладну №058 та витратну накладну №003 на загальну суму 8.234.307,38 грн. (сума без ПДВ 6861922,38 грн., ПДВ 1372385,00 грн.) на адресу ТОВ «Золотий символ». Крім того, в означеному Журналі міститься інформація про отримання у серпні 2007 року від ВАТ «Кримзалізобетон» майна та робіт (послуг) (зокрема, майданчик головного фасаду, літній майданчик уздовж причалу, кухня, каркас «Золотий символ», оглядовий майданчик, реконструкція причального фронту №261) на зазначену суму, та надалі це майно позивачем було реалізовано ТОВ «Золотий символ». Зазначений факт отримання обєктів та послуг підтверджується також наданими ТОВ «Золотий символ» пакетом документів для предявлення в банк із розшифровкою стану основних засобів, згідно з якою, станом на 01.07.2009 року на ТОВ «Золотий символ» залишковою вартістю 14.725,00 тис. грн. обліковується майно без створення обєкту основних засобів, що відповідає переліку, наведеному у Журналі документів ТОВ «Севатсопольмарінсервіс». Крім цього, плановою перевіркою ТОВ «Золотий символ» ( акт від 28.01.2010 року №35/23-130/240 ) встановлено, що ТОВ «Севастопольмарінсервіс» у 3 кварталі 2007 року були надані послуги з реконструкції причалів №260, 261, вартість яких відображена у накопичувальній відомості по рах.103 у загальній сумі 6.861.922,82 грн. За обєктом «Реконструкція берегових укріплень, набережних причалів №260, 261» ТОВ «Золотий символ» здійснювалися амортизаційні відрахування у розмірі 1.024.053,00 грн. ( бухгалтерська довідка №01.09.2009 року).

Отже, перевіркою відповідача встановлено, що ТОВ «Севастопольмарінсервіс» надавалися ТОВ «Золотий символ» послуги з реконструкції основних фондів, що тягне за собою безумовний обовязок включення означених сум до складу валових доходів та податкових зобовязань. Доводи позивача на відсутність документів, що підтверджують виконання договору про надання вищевказаних послуг, суд не може прийняти до уваги, оскільки укладання договору в усній формі або ненадання до перевірки усіх необхідних документів не є підставою для звільнення від оподаткування вказаних операцій.

Посилання позивача на виключення сум за спірними операціями зі складу валових витрат ТОВ «Золотий символ» в ході планової перевірки останнього, не спростовує висновки про необхідність включення таких сум до валових доходів та податкових зобовязань ТОВ «Севастопольмаринсервіс», виходячи з наступного.

Відповідно до положень пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Також, відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, обовязковою умовою підтвердження права платника на валові витрати та податковий кредит на момент перевірки є наявність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, податкових накладних, проте, у якості підстав для звільнення від обовязку включення до складу валових доходів та податкових зобовязань відповідних сум відсутність таких документів не розглядається.

Позивач також не погоджується з висновком акту перевірки про заниження ним валових доходів на суму простроченої кредиторської заборгованості за взаєморозрахунками з ПП «Строй контракт», мотивуючи це здійсненням переуступки права вимоги від зазначеного підприємства до TOB «Укрспецтехнопоставка».

Проте, суд не погоджується з доводами позивача з таких підстав.

До перевірки був наданий договір від 02.01.2008 б/н про переуступку права вимоги, де новим кредитором є TOB «Укрспецтехнопоставка». Разом з тим, відповідно до БД «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», TOB «Укрспецтехнопоставка» знято з обліку 27.09.2010 на підставі ухвали рішення суду у справі про банкрутство.

Відповідно до п.1.23 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону, до валових доходів включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

За таких обставин, сума вартості наданих ПП «Стройконтракт» послуг підлягає включенню до складу валових доходів TOB «Севастопольмарінсервіс».

Щодо правомірності виключення зі складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які не були включені до його складу у періоді отримання, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту п.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні з іншими контрагентами на суму 448.465,70 грн. були внесені у реєстри отриманих податкових накладних у інших періодах ніж були виписані, у звязку з чим, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стосовно дій відповідача по невключенню до складу валових витрат на загальну суму 1.228.639, 47 грн., які підприємством самостійно в якості до валових витрат не відносилися, то дії відповідача з цього приводу суд вважає цілком правомірними з таких підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно висновків судово-економічної експертизи СВ ХНДІСЕ ім. Бокаріуса №310 від 25.06.2011 року, висновки ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя, викладені в акті перевірки №493/23-130/32945384 від 07.09.2010 року та рішення про внесення змін до вказаного акту, щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 року документами первісного бухгалтерського обліку не підтверджуються; визначити суми завищення ТОВ «Севастопольмарінсервіс» відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту у вересні 2007 року на суму 15.324 грн., у жовтні 2007 року - 38.157 грн., листопаді 2007 року - 20.117 грн., грудні 2007 року - 18.650 грн., січні 2008 року - 18.650 грн. не уявляється можливим, так як вихідні дані необхідні для проведення розрахунків містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «Севастопольмарінсервіс», які для проведення дослідження не надані.

Проте, з викладених вище підстав, суд не погоджується з висновками експерту. Крім того, висновки ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя щодо заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтуються не лише на документах первісного бухгалтерського обліку, але й інших документах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у справі суд вважає за необхідне віднести на рахунок позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 13 грудня 2011 року.

Керуючись ст.ст.71, 76, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольмарінсервіс» до Державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя про скасування податкових повідомлень рішень та визнання дії протиправними, - відмовити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольмарінсервіс».

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання повного тексту постанови, апеляційної скарги.

СуддяпідписМ.В. Куімов

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >М.В. Куімов