Постанова № 20267550, 06.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.12.11Справа №2а-3110/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

суддя Водяхін С.А.;

секретар Авчиян К.Е.,

за участю:

представника прокуратури Гагарінського району м. Севастополя Череміс Олександра Олександровича, посвідчення № 737, видане 05 грудня 2011 року;

представника позивача Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2, довіреність від 05 липня 2011 року № 62/10-025;

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Декор»- в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовомпрокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Декор»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Декор»про стягнення заборгованості з зі сплати земельного податку у розмірі 5 932 гривень 18 копійок.

У листопаді 2011 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Декор» заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 5 673 гривень 50 копійок

Позовні вимоги мотивовані несплатою у повному обсязі відповідачем суми самостійно визначеного податкового зобовязання зі сплати земельного податку за період з січня по жовтень 2011 року.

Представник прокуратури та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив.

Заслухавши думку представників прокуратури та позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Денкор»(далі ТОВ «Фірма «Декор») зареєстроване Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополя як субєкт підприємницької діяльності 11 січня 2005 року.

Перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя(далі - ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя) як платник окремих податків.

31 січня 2011 року за вх. № 2827 ТОВ «Фірма «Декор»до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було подано податковий розрахунок земельного податку на 2011 рік, відповідно до якої податкове зобовязання зі сплати земельного податку складало 62798 гривень 20 копійок, де щомісячний платіж склав 5 233 гривні 18 копійок та за грудень 5 233 гривні 22 копійки.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) обєкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є обєктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обовязок із сплати податків ті зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 269.1 статті 269 Кодексу передбачено, що платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 Кодексу обєктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 вказаної статті передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від по боязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 цього Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Строком сплати податку та збору, відповідно до п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обовязку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, задекларована ТОВ «Фірма «Декор»сума податкового зобовязання з орендної плати за землю за 2011 рік у загальному розмірі 62798 грн. 20 коп. є самостійно узгодженою платником податків та оскарженню не підлягає.

З врахування заборгованості у розмірі 505 грн. 68 коп. станом на 01 січня 2011 року, часткової сплати земельного податку у розмірі 47164 грн. 00 коп., несплачена відповідачем сума боргу за період з січня по вересень 2011 року включно складає 5673 грн. 50 коп.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу.

Судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Декор»мало податковий борг за попередні податкові періоди, починаючи з 2010 року.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення боргу, відповідачу була направлена перша податкова вимога від 04 листопада 2010 року № 1/309.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що заходи примусового стягнення, вжиті інспекцією, до погашення заборгованості не призвели.

Пунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Прокуратури Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя підлягаючими задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Декор»»в дохід Гагарінського місцевого бюджету (р/р 33211811700006, код платежу 13050100, в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035612) заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 5673 (пять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 12 грудня 2011 року.

Суддя(підпис)С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін